У Запорізькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені В.Г.Магара у Всесвітній день вишиванки відкрили яскраву фотозону і виставку костюмів з вистав.  А родзинкою святкування стало дефіле співробітників у вишиванках.

Гості заходу — колеги, друзі театру, журналісти-переселенці та ветерани журналістики, яких об“єднав Центр журналістської солідарності, створений на базі обласної організації НСЖУ, стали свідками яскравого дійства, яке розпочалося з виступів музикантів оркестру, тріо та народного артиста України Юрія Бакума.

Провідний актор театру не тільки заспівав легендарний український хіт Олександра Білаша і Дмитра Павличка “Два кольори”, а й розказав історію створення цього пісенного шедевру.

“Два кольори” - пісня, яка стала народною. Але прийняли її не відразу. Як вона з’явилася?  Олександр Білаш і Дмитро Павличко   якось сиділи і нудьгували у Києві на комсомольському з’їзді. Білаш розглядав зал і побачив дівчину, вона приїхала з села, на плечах якої була гарна хустка — червоні троянди на чорному тлі.

“Дивись, Дмитре, яка краса”, - сказав Олександр товаришу. Той подивився і каже: “Червоне — то любов, а чорне — то журба”. Хлопці втекли зі з’їзду і в Будинку творчості написали пісню. Через якийсь час захотіли записати її на радіо. Але художня рада не прийняла.

До мелодії претензій не було, вони були до віршів. По перше, було питання, чому це “додому їду і нічого не везу”? Ти що, їдеш з тюрми, що нічого не везеш додому?”, - запитували у поета. А, напевне, головне — у пісні бачили гімн українському націоналізму, адже червоно-чорним є прапор УПА — Української Повстанської Армії. Так що шлях пісні на сцену був непростим”, - зазначив Юрій Бакум і дуже проникливо виконав хіт, який є одним з музичних символів України.

Дефіле співробітників у театрі стало родзинкою святкування Всесвітнього дня вишиванки, який об’єднує українців усього світу. Ідея його проведення належить директору-художньому керівнику театру Наталії Власовій.

Коли пані Наталя запропонувала провести дефіле, то усі відразу вирішили, що у ньому візьмуть участь лише артисти.

“Але я сказала, що ні, не тільки актори, весь колектив має взяти участь у дефіле. У нас усі люди творчі! Хтось одягнув костюм з вистави, а співробітники одягли свої вишиванки. Дуже щаслива, що мою ідею підхопили, долучилися і сьогодні ми бачили, як усі гарно виходили, підтанцьовували, один одному надсилали поцілунки...

Завдяки таким заходам, святам колектив об’єднується, здружується, як і українці в усьому світі. Сьогодні ми усі об’дналися, щоб разом відсвяткувати День вишиванки. Тому що для українців це не просто одяг, це символ, це талісман.

Ми розуміємо, що в цих узорах вишита наша історія, любов до рідної України. І сьогодні вишиванка надихає всіх нас на підтримку один одного, на віру, на майбутню перемогу. Україна буде сильною і щасливою!, - зазначила Наталія Власова.

Виставка костюмів і фотозона працюватимуть 10 днів, до 25 травня. Приходьте у вишиванках на вистави і робіть гарні світлини!

  • Щороку у третій четвер травня відзначається День вишиванки — свято, що об’єднує мільйони українців, нашу історію та культуру.
  • З давніх-давен вишиванка була для нашого народу святинею — оберегом, що охороняє від зла, символом краси, здоров'я, родинної пам'яті та любові. І сьогодні, крізь століття, цей елемент одягу залишається для нас сакральним.
  • Вишиванка не тільки підкреслює нашу ідентичність, а є джерелом натхнення, нагадуючи про важливість зв’язку з корінням та родом.
  • Одягаймо своє. Плекаймо своє. Бо саме з цього починається майбутнє.