До Дня місцевого самоврядування Володимир Зеленський нагородив Дніпрорудненського міського голову Євгена Матвєєва орденом «За мужність» III ступеню (посмертно).
Після початку широкомасштабного вторгнення рф Євген Матвєєв залишався в окупованому Дніпрорудному, займався питаннями забезпечення життєдіяльності громади. На співпрацю з окупантами Євген Сергійович не пішов, за що і поплатився життям.
Євген Матвєєв потрапив у ворожий полон 13 березня 2022 року, коли приїхав на російський блокпост, отримавши сигнал про затримання робітників залізорудного комбінату. Робітників відпустили, а міського голову російські військові затримали і вивезли у невідомому напрямку.
Про його долю було невідомо 2 роки і 8 місяців. Під час останнього обміну тілами на початку грудня окупанти повернули тіло Євгена Матвєєва в Україну.
“Євгеній Сергійович був справжнім патріотом, не байдужим до долі своєї країни та своєї громади. Завжди працював з людьми і заради людей, чув і допомагав кожному, хто цього потребував. Був вольовим та принциповим. Під час окупації – не покинув ні місто, ні людей, робив усе задля забезпечення життєдіяльності громади, постійно інформував населення про перебіг подій та підтримував. Немає слів, аби висловити всю біль від втрати”, - написав голова Запорізької ОДА Іван Федоров.
Прощання з нескореним міським головою відбулося у Запоріжжі. Поховали Євгена Матвєєва 5 грудня у місті Буча Київської області.
Смерть керівника окупованого міста стала для Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця несподіванкою. Про це він сказав у Запоріжжі під час відкриття Центру захисту прав людини, відповідаючи на питання журналістів.
«Для мене це було несподіванкою. Бо до того часу в нас була інформація, що він в полоні. Наскільки памʼятаю, він залишився на окупованій території, росіяни затримали групу співробітників комунального підприємства і він поїхав сам особисто їх визволяти. Їх всіх відпустили, а його затримали.
Після того було офіційне підтвердження, що він в російському полоні і для нас стало абсолютною несподіванкою, що передали тіло.
Це показує, на мій погляд, дві дуже небезпечні тенденції: перша - це неефективна діяльність міжнародних організацій (зокрема Міжнародного Комітету Червоного Хреста) і друге - росіяни це роблять свідомо, вкотре підтверджуючи, що для них жодних правил не існує.
Вони можуть їх порушувати в будь-який момент і будь-яким способом і жодної відповідальності вони, на жаль, за це не несуть», - зазначив Омбусман.
Лубінець також додав, що Україна має приклади, коли підтверджені Міжнародним Комітетом Червоного Хреста люди помирали в полоні і внаслідок експертиз вдалось встановити, що вони померли через застосування фізичних нелюдських тортур.
«Часто ми дізнаємося про смерть вже після того, як було передано тіло, була проведена процедура ідентифікації на території України і тоді ми можемо публічно казати про це. Як правило, коли відбувається репатріація тіл, я був сам на одному з таких процесів, то жодної ідентифікації нам не повідомляється», - додав Лубінець.
На його думку, росіяни забирають людей не через їхню професію, а через можливі проукраїнські настрої.
«Коли був звільнений Херсон, я там був через два дні і спілкувався з хлопцем. Йому було 14 років, його затримали і тримали в одній з катівень. Я запитав, а в чому його звинувачували?
Він розповів, що його зупинили біля розбитої російської техніки і сказали, що він її фільмував аби передати інформацію ЗСУ. У нього навіть телефону не було, але це не зупинило росіян.
Вони забрали хлопця, дуже сильно побили і 10 днів тримали в катівні, де на його очах катували дорослих.
Єдиний чинник, чому він залишився живий - ЗСУ швидко звільнили Херсон і росіяни прийняли рішення нікого не вивозити. Було враження, що вони кинули свої речі і швидко поїхали. Якщо б у них був хоча б один день, то, скоріш за все, вони б не залишили жодного свідка», - розповів Уповноважений ВР з прав людини.
Він також додав, люди, які залишаються в окупації, знаходяться в небезпеці і це мають чітко усвідомлювати міжнародні партнери.
Факти
- Орденом “За мужність” ІІІ ступеня також посмертно були нагороджені директор КП “Благоустрійсервіс” Гуляйпільської міської ради Олександр Косаренко і заступник-Гуляйпільського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександр Савицький, які загинули внаслідок ворожого обстрілу Гуляйполя.
- До Дня місцевого самоврядування нагороджені ще двоє міських голів із Запорізької області: орденом “За заслуги” ІІІ ступеня - Пологівський міський голова Юрій Коноваленко, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня - Вільнянський міський голова Наталя Мусієнко