Громадська організація «Екосенс» спільно з мережею підтримки та розвитку громадських ініціатив «Довкола» презентували результати річного моніторингового дослідження «Малі річки Запоріжжя: життя чи смерть».

Презентація проходила в два етапи. Перший - під час засідання науково-технічної ради ЗОДА, де збирались експерти та представники влади. Другий відбувався онлайн і зібрав науковців, екологів, журналістів і громадських активістів і небайдужих містян.

До слова, під час презентації до команди екоактивістів долучилася нова учасниця, котра зголосилася допомогти в відборі проб вод річки Капустянка для дослідження її стану. Відтак, географія громадського моніторингу розширюється.

Знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року різко погіршило гідрологічну ситуацію в регіоні. Спрацювання Каховського водосховища створило загрозу нестачі води, підвищеного забруднення, руйнування водних екосистем.

У такій ситуації значення малих річок Запорізької громади – Мокрої, Сухої – зросло багаторазово. Це не лише резервне джерело аварійного водопостачання, а й осередок біорізноманіття, регулятор мікроклімату, складова зеленої інфраструктури громад.

Проби води бралися з 20 точок на річках у період із червня 2024 до березня 2025 року і проводилося волонтерами, які регулярно здійснювали відбір води з річок Мокра (Московка), Суха (Московка), Кушугум, Конка, а також з окремих локальних джерел.

Враховуючи те, що держава не контролює якість води в малих річках, результати є важливими для розуміння ситуації з водними ресурсами Запорізької та Кушугумської громад після руйнування Каховської ГЕС.

В результаті річної моніторингової роботи науковий керівник і експерт дослідження, кандидат технічних наук, доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій, науковий керівник мережі підтримки громадських досліджень «Довкола» Максим Сорока представив комплексну оцінку екологічного стану вод за фізико-хімічними показниками, зокрема вмістом азоту амонію, нітратів, фосфатів, заліза та ін.

Чітко видно, що якість вод різко погіршується в напрямку від верхів’я річок до місця впадіння в Дніпро. Так, вміст амонійного азоту в гирлових частинах річок досягав 0,075 мг/дм3 (Мокра, район автовокзалу), а у верхів’ях – лише 0,015 мг/дм3 (Наталівка).

Ключові висновки дослідження:

  • якість води погіршується ближче до впадіння річок у Дніпро, що свідчить про сильне забруднення урбанізованих ділянок;
  • найбільші перевищення норм зафіксовані за показниками азоту амонійного, сульфатів, хлоридів і фосфатів;
  • експедиції підтвердили песимістичні прогнози щодо деградації малих річок, однак дали і конкретні підстави для формування плану дій щодо їх збереження.

Проведені дослідження та отримані результати дали змогу напрацювати кілька основних рекомендацій.

Серед них:

  • збереження та відновлення заплав і прибережних смуг;
  • створення буферних зон із природною рослинністю; відновлення малих штучних водойм (ставків);
  • включення малих річок до програми ЕСР (екологічної системи регіону) для стратегічного управління природними ресурсами;
  • потреба внесення малих річок до стратегій зеленого відновлення на рівні області та громад тощо.

«Якщо ми не закладатимемо кошти та не докладатимемо зусиль уже зараз і в найближчі роки, то за пару десятиліть більшість малих річок – як з тих, що ми досліджували, так і тих, які ще не встигли – просто зникнуть з мапи Запорізької області. А це суттєво вплине на екологічний стан, змінить ландшафт і матиме інші наслідки», – резюмував презентацію Максим Сорока.

ГО «Екосенс» і мережа «Довкола» закликають фахову спільноту, науковців, представників влади й бізнесу долучитися до спільної роботи над порятунком водних екосистем.

А що міська влада?

У 2018 році на серпневій сесії Запорізької міської ради прийнята міська Програма ревіталізації на 2018-2028 роки  .

"Програму відновлення малих річок і водойм розробили фахівці управління з питань екологічної безпеки Запорізької міськради. Вони передбачили комплекс заходів по відновленню. Головні цілі - повернути річки і водойми в оптимальний санітарний стан, а також облаштувати ландшафти біля них.

Найбільшими (після Дніпра) водоймами в Запоріжжі є річки Верхня Хортиця, Мокра Московка, Суха Московка. Ці річки протягом багатьох років забруднюються стічними водами, замулюються і заростають, зменшується їх водність і глибина, відбувається перенасичення біогенними елементами, берега застоюються. З огляду на такий стан річок, виникла необхідність в Програмі ревіталізації водойм на 2018-2028 роки..

Відновлення річок буде проходити в кілька етапів.

Перший - проведення досліджень:

  • Дослідження екологічного стану кожної водойми;
  • Гідроморфологічна оцінка, куди входять такі поняття, як динаміка водного потоку, протяжність річки, її русла, глибини і ширини;
  • Гідробіологічна оцінка - склад і стан фауни;
  • Фізико-хімічна оцінка;
  • Специфічні речовини-забруднювачі.

Після цього приступлять до розчищення русел і берегів малих річок від сміття, гілок та повалених дерев, надлишкової рослинності. Планується, що таке прибирання буде проводитися систематично, особливо після паводків.

Далі візьмуться за відновлення пропускної здатності гідротехнічних споруд і мостових переходів, впорядкують водовідведення зливових вод, щоб знизити навантаження на малі річки.

Фінішний етап - створення на території басейнів малих річок нових рекреаційних зон. Прилеглі до річок території планується привести в порядок і упорядкувати, щоб там змогли відпочивати мешканці міста.

Проект Програми отримав позитивну оцінку Українського гідрометеорологічного інституту НАН України, а також національного представника проекту ЄС «Водна ініціатива плюс».

Програму планується реалізувати за рахунок різних джерел фінансування, серед яких - бюджетні гроші, державні субвенції, грантові кошти, гроші міжнародних організацій", - повідомляв 6 вересня 2018-го сайт Запорізької міської ради .

Деякі дані дослідження у 2024-2025 роках

  • у р. Суха (Московка) фіксується перевищення норм ХСК (хімічного споживання кисню) та нітратів;
  • у р. Кушугум - високий вміст фосфатів і заліза загального; 
  • у р. Конка - рівень амонійного азоту перевищує нормативи для водойм рибогосподарського значення.

Зверніть увагу

Екоактивісти закликають бути небайдужими до долі малих річок. У разі виявлення забруднення їх вони радять  терміново звертатися до: Міндовкілля https://ecozagroza.gov.ua/report  або в Контакт-центр Запоріжжя 1580: (050) 414-15-80 або (067) 656-15-80

Фото з фейсбук-сторінки ГО "Екосенс"