Барська громада з Вінницької області вчергове підтримала Преображенську громаду Пологівського району, передавши на початку жовтня 300 тисяч гривень субвенції. Кошти були спрямовані на закупівлю автовишки.

Співпраця між ними стала можливою завдяки національному проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», ініційованому Міністерством розвитку громад і територій.

Ще 1 мільйон 900 тисяч гривень на цю техніку Преображенська громада отримала від Запорізької обласної військової адміністрації. Спільними зусиллями вдалося забезпечити повну потребу у фінансуванні.

Як повідомляє пресслужба ОДА, автовишка необхідна для ремонту та обслуговування ліній електропередач. Техніка дозволить оперативніше відновлювати електропостачання після російських атак і покращить роботу комунальних служб громади.

– З Барською громадою ми уклали Меморандум про співпрацю ще в березні 2025 року. За цей час партнери неодноразово надавали нам підтримку. Це і гуманітарна допомога для людей пільгових категорій, і організація відпочинку наших дітей. 27 юних жителів нашої громади відпочили влітку в Барі. Тут їх гостинно прийняли і оточили теплом і турботою. А тепер ми ще й змогли придбати таку потрібну для громади автовишку. Ми дуже вдячні нашим партнерам за дієву допомогу, – зазначав голова Преображенської громади Володимир Сідун.

Перспективи подальшої співпраці керівники  громади-форпоста і громади-партнера обговорювали на початку жовтня, коли до Барської громади з робочим, ознайомчим візитом завітали представники Преображенської сільської територіальної громади Запорізької області.

Ось як про ці два дні спілкування розповідається на сайті Барської міської ради:

“З Преображенською сільською територіальною громадою Барська міська рада підписала Меморандум про співпрацю в рамках національного проєкту Пліч-о-пліч: Згуртовані громади (друга хвиля).

За цим Меморандумом Барська громада вже неодноразово надавала плече підтримки Преображенській – гуманітарним вантажем, субвенцією на придбання спецавтомобіля для розчищення завалів після ворожих ударів, оздоровленням дітей улітку. Але особиста зустріч – це завжди більше, ніж цифри та звіти. Це – живі історії.

Начальник Преображенської сільської військової адміністрації Володимир Сідун, перша заступниця Тетяна Гринь та фахівці громади ділилися тим, що для багатьох із нас залишається лише заголовками в новинах. Але для них – це щоденна реальність.

Преображенська громада знаходиться всього за 12 км від лінії фронту. Там, де ще донедавна мешкало понад 5 тисяч людей, нині залишилося близько 2 тисяч. Вони живуть, виживають в умовах без зв’язку, світла, води, тепла, під постійними обстрілами, де навіть підвезення хліба може коштувати життя через удари дронів чи артилерії...

Кожна історія, яку ми почули, – це біль, втрати, але водночас і неймовірна сила. Хтось втратив чоловіка, хтось дім, хтось сім’ю… Але громада тримається, а точніше. бореться. І, як сказав Сідун Володимир: «Доки хоч одна людина залишається в громаді – ми будемо працювати й виконувати свій обов’язок».

Приємно, що впродовж короткого візиту ми подарували друзям посмішки, тепле спілкування і тихі ночі.

Міський голова Володимир Саволюк ознайомив гостей з нашою громадою, життям у відносно мирному тилу, нашим прагненням будувати майбутнє для дітей. Ми ще раз переконалися: такі громади, як Преображенська, – справжній форпост незламності. Вони заслуговують на відновлення, розвиток і підтримку.

Справжня сила духу — це жити й працювати там, де щодня чути вибухи, і все ж знаходити сенс залишатися разом заради громади. Ми і надалі будемо поруч. Бо тільки так – пліч-о-пліч –зможемо вистояти й відбудувати країну, де діти більше ніколи не знатимуть, що таке війна».