На будівлі театру-лабораторії Vie платформи «Дім актора» встановили табличку на честь Юрія Феліпенка.
Юрій Феліпенко – актор театру і кіно, воїн. Народився у Запоріжжі, у Шевченківському районі, або як він казав – на «Кузні». Згодом Юрій переїхав до Києва.

Працював у Театрі на Подолі, став одним із провідних акторів, зіграв більше 20 ролей. Зокрема, Юрій знімався у таких серіалах: «Обіцянка Богу», «Колір пристрасті», «Окуповані»; фільмах: «Будинок з чужими таємницями», «Принцеса з Горошино», «У справу втручається Остап Гуляй» та інших проєктах.
У квітні 2024 року добровольцем пішов захищати Україну.
Служив у 429-му окремому полку безпілотних систем «Ахілес» на посаді оператора БПЛА, а згодом командира відділення.
Загинув під Куп’янськом 14 червня 2025 року.
Дружина полеглого Героя Катерина Мотрич займається меморіалізацією спадку Юрія Феліпенка, організовуючі різні ініціативи: випуск колекції одягу присвяченої Юрію, фестиваль Ukrainske Filmdager в Осло присвячений пам’яті Юрія Феліпенка та інші проєкти.

Керамічні пам’ятні таблички з зображенням Юрія – одна з цих ініціатив. Таку табличку можна побачити у Києві, а тепер і в Запоріжжі біля центрального входу театру Vie.
«Я запропонувала Катерині розмістити меморіальну табличку Юрія у Запоріжжі, в місті, де він народився і виріс. Ми відкрита мистецька платформа і завжди виступаємо за підтримку військових та ветеранів, їхніх сімей, їхніх ініціатив. Надзвичайно важливо берегти пам’ять про митців, колег, які загинули на фронті, захищаючи нас. Це частина місії «Дому актора», – говорить директорка-художня керівниця Ольга Донік.
У найближчих планах Дому актора встановлення ще однієї пам’ятної таблички - присвяченої пам’яті Артура Пишного. Він служив в «Азові» командиром взводу НРК. Загинув у Костянтинівці восени 2025 року.
Артур багато років працював у театрі-лабораторії Vie і був невід’ємною частиною команди. «Це наш спосіб віддати належну шану землякам, колегам, захисникам України. Людина жива доти, доки про неї пам’ятають. І ми пам’ятаємо», – зазначають у Домі актора.

Автор: Дарина Височина

