У Запоріжжі провели традиційну акцію "Не мовчи! Полон вбиває".
Останнім часом військова волонтерка Стелла Орел організовує акціє на підтримку військовополонених щотижня.
На них з прапорами, банерами та портретами своїх чоловіків, братів, батьків приходять переважно рідні військових, які опинилися у полоні після виходу з Азовсталі чи заводу імені Ілліча в Маріуполі.
До них доєднуються і родичі захисників, яких взяли в полон на інших ділянках лінії бойового зіткнення.
Цього разу акція проходила на новій локації - навпроти торгових рядів Верже. Тут на паркані закинутої будівлі по Соборному,77 планується створити мурал на підтримку полонених бійців "Азову".
Учасники акції вишикувалися на тротуарі і скандували "Не мовчи! Полон вбиває!". Згодом вони перейшли на другий бік центрального проспекту. Частина водіїв підтримувала вимоги запоріжців повернути військових з полону сигналами своїх автівок.
Ірина чекає з полону сина. Розповідає, що у грудні 2021 року він поїхав на ротацію у Маріуполь, у цьому місті і зустрів початок повномасштабної війни.
"А вже в квітні його взяли в полон, на заводі Ілліча. ВІн був поранений. Після Оленівки відправили в луганську колонію. До 6 лютого точно був там, - розповіла жінка, додавши, що від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими не отримує ніякої інформації.
"Сьогодні знов ми зібралися на акцію FREE AZOV, щоб нагадати суспільству про військовополонених з бригади "Азов" - розповіла організаторка акції Стелла Орел. - Ми поруч з нашими військовополоненими, з кожним стоїмо пліч-о-пліч.
Ми постійно нагадуємо суспільству про наших захисників, які 86 днів тримали оборону в повністю оточеному Маріуполі. І коли прийшов наказ від вищого керівництва, хлопці вийшли. І вже третій рік вони у російському полоні. Ми бачимо, що ні міжнародні організації, ні Червоний Хрест не дають жодної інформації про наших хлопців - де вони, що з ними. Вони просто заплющили очі. На жаль...
Ми кричимо на весь світ про жахіття полону. Там голод, знущання, катування, хлопці отримують вироки. А міжнародні організації і Червоний Хрест і далі мовчать.
Ми стали голосом військовополонених з бригади "Азов". Ми боремося за них, як вони боролися за нас. Вони виконали свій обов'язок, наш обов'язок - боротися за їхню волю. Ми не маємо забути кожного героя з Азовсталі!
Фото В'ячеслава Твердохліба