Але насправді у цьому процесі задіяно стільки людей, що наш матеріал виявився б неповним, якби ми не розповіли про кожного з них.

Володимир і його знайомство з Ханну

Володимир – наш співвітчизник родом із Київщини, який мешкає та працює в Фінляндії із 2006 року. З початком повномасштабного вторгнення рф до України у чоловіка одразу ж виникла ідея яким саме чином він може допомогти Батьківщині. 

«Річ у тім, що у Фінляндії дуже жорсткі умови для проходження технічного огляду автівок. Настільки, що інколи людям простіше придбати нову машину, аніж ремонтувати попередню. Тож чимало транспорту просто стоїть без діла, - ділиться Володимир. -  Коли до моєї країни прийшла велика війна, я пригадав свого фінського товариша Ханну Путтонена, який мав саме таку автівку. Тож негайно запропонував йому: «Ханну, давай передамо машину для ЗСУ. Наші хлопці відремонтують її і відправлять на фронт». Фінн погодився і це стало першим кроком у великій важливій справі.

Потім до допомоги долучився фінський роботодавець Володимира –  Арі Корпіпа, який передав ще 7 автівок на потреби українського війська.

Попри юридичний супровід, який ми отримуємо завдяки благодійному фонду «Вільні духом», передача автівок для ЗСУ із-за кордону не є легким процесом. І особливо він ускладнився останнім часом, - розповідає чоловік. - Все гострішим стає питання знайти людину, яка погодиться переганяти автівки із Фінляндії до України. Інколи доводиться робити це особисто. Зокрема це пов’язано із ситуацією на митниці. Люди роблять усе на волонтерських засадах, хочуть допомогти війську. Але змушені стояти в довготривалих чергах. Вважаю, що для волонтерів цей механізм має бути спрощений. 

Обсяг постачання вживаних автівок збільшився ж тоді, коли наш співвітчизник звернув увагу на цілий ряд мікроавтобусів Ford Transit, що стояли на одному із паркінгів. Виявилося, що усі вони належать фінський компанії PakuKympillä Oy, яка успішно функціонує на ринку з 2015 року.  Це фургони, які вийшли із експлуатації. Вони не ремонтуються при оновленні автопарку, а зберігаються як донори запчастин.


Володимир вирішив спробувати зв’язатися із власником компанії Ханну Тііла, аби звернутися до нього із проханням виділити певну кількість мікроавтобусів для українського війська. 

Компанія PakuKympillä Oy і її власник Ханну Тііла

«У жовтні минулого року зі мною зв’язалися. На тому кінці слухавки я почув чоловічий голос, незнайомець представився  Володимиром, - згадує Ханну. - Наша розмова йшла про буси та іншу можливу допомогу для української армії. Надання підтримки розпочалося одразу ж. Перші мікроавтобуси вирушили до України 25 листопада 2023 року, завдяки юридичному супроводу українського благодійного фонду «Вільні духом»». 
Але, як з’ясувалося, перша допомога Україні від компанії PakuKympillä Oy розпочалася ще до того. «Як тільки у 2022 році почалося повномасштабне російське вторгнення, в одному із торгових центрів міста Еспоо відбувся великий збір коштів на підтримку українців, котрі приїхали до Фінляндії. Також надіслали гуманітарну допомогу і в саму Україну. Збір товарів та продуктів харчування відбувся у районі Великого Гельсінкі, і переважно здійснювався за підтримки автомобілів нашої компанії, - пояснює фінський підприємець. 
Станом на 26 лютого 2024 року компанією PakuKympillä Oy передано: 17 бусів Ford Transit, кілька автомобілів  для медичних потреб, а також велику кількості шин для мікроавтобусів. «Ми продовжуватимемо підтримувати українську армію і ставимо за мету аби протягом 2024 року число переданих автівок перевищило 30», - зазначає Ханну Тііла.

Також він додає: «Ми отримали прямі відгуки від українських військових та волонтерів. Фото та відео, на яких бачимо як наші буси виконують завдання на фронті. Крім того, ми зі смиренням та вдячністю прийняли унікальні подарунки від  українських воїнів, якими милуємося зараз! Це підсвічник, зроблений із трофейного магазину автомата. А також фінський прапор із привітаннями від  104 бату 109 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, який був підписаний у Бахмуті. Ці речі багато говорять та  значать для нас!».

Фінський підприємець засуджує військову агресію рф проти незалежності та територіальної цілісності України: "Мені небайдужа доля українців. Військові дії Росії в Україні є жорстокими і заслуговують на осуд". Також він ділиться особистою родинною історією: "Мій дідусь по маминій лінії загинув під час Зимової війни у Сиварі. Це був березень 1940 року, коли тривали останні бої. Я вірю в Україну та її перемогу, як і в підтримку усіх цивілізованих націй у цій війні. Кордон між Фінляндією та росією становить 1343 км. Отже підтримка української армії – це також запорука незалежного майбутнього Фінляндії".

«Нині про цю підтримку знають одиниці, окрім мене та Володимира, - зізнається Ханну. - І я вважаю, що ця стаття покаже гарний приклад іншим компаніям про те, як надати необхідну допомогу Україні. Ми знаємо про важливість транспорту на фронті. Про потребу евакуювати поранених та транспортувати припаси і боєкомплекти. Зараз намагаємося розпочати кампанію збільшення обсягів підтримки української армії. І, сподіваюся, це спонукатиме до дій також й інші компанії». 

«Слава Україні!»  – саме ці слова стають прощальними у нашій розмові із фінським підприємцем Ханну Тііла.

Благодійний фонд «Вільні духом»

Автівки, які компанія PakuKympillä Oy передає в Україну, спочатку потрапляють до благодійного фонду «Вільні духом». А вже потім розприділяються далі за потребами військових. Це молодий фонд, який було створено у 2022 році. Напрямками його діяльності є як допомога військовослужбовцям ЗСУ, так і потерпілому населенню нашої країни.

Юридичними аспектами передачі автівок для потреб українського війська із-за кордону ділиться очільник благодійного фонду, київський адвокат Іван Казачук: «Транспортний засіб ввозиться на Благодійну організацію згідно листа та митної декларації. На кордоні він декларується та оформлюється, як гуманітарний вантаж. Після ввезення від організації на військового готується акт приймання-передачі». 
Також він зазначає і про кричущі проблеми, які виникають у цьому процесі: «Відповідно до статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарні автомобілі можна передавати на конкретних військовослужбовців. Згідно статті 34 Закону України «Про дорожній рух» всі автомобілі повинні бути на обліку в СЦ МВС. Але, станом на сьогодні Уряд не розробив порядку, відповідно до якого можна було б ставити автомобілі, котрі передані конкретним військовослужбовцям, на український облік. Уся проблема в Міністерстві оборони України, яке умисно гальмує цей процес. Його позиція така, що всі гуманітарні автомобілі повинні заїжджати, декларуватись та ставитись на відомчий облік виключно на військові частини, чого не хочуть звичайні військовослужбовці. Крім того з 23 лютого 2024 року не можливо ввозити авто для благодійних фондів та  громадських організацій».

Аби вплинути на вирішення даної ситуації Іван навіть створив Петицію до Президента «Про включення волонтерів та неприбуткових організацій (благодійні фонди, громадські організації) до переліку набувачів транспортних засобів. ввезених у якості гуманітарної допомоги» (прим.ред: станом на 7 березня 2024 року вона зібрала 2930 голосів із  25 000 необхідних). 

Також волонтер висвітлює багато корисної юридичної інформації щодо ввезення, обліку і розподілу авто для ЗСУ у своєму Тік-Тоці. Його стріми відбуваються щочетверга о 19:30.

Буси, надані фінським підприємцем, потрапили зокрема до військовослужбовців: 241 Окремої бригади Сил територіальної оборони України (ТРО м. Київ), 93 Бригади «Холодний яр», 25 ДШВ, 112 Окремої бригади Сил територіальної оборони. І були направлені на Бахмутський напрямок. Волонтери доставляли їх до міст Костянтинівка та Краматорськ.

Ба більше, Іван Казачук та інші волонтери «Вільні духом» допомагали українському війську ще з 2016 року. Тоді вони входили до ГО «Всеукраїнська громадська організація «Авто Євро Сила». І з того часу до повномасштабного вторгнення передали на потреби ЗСУ понад 3 000 автівок.

На запитання які саме автівки є найбільш затребуваними на фронті, волонтер відповідає: «Все залежить від задач. Авто може використовуватись для перевезення військових, або для доставки боєкомплекту. Також авто можна переробити в мобільний пункт заправки, або ж це може бути мобільний центр керування БПЛА. Крім того автомобілі можуть використовуватися для переміщення мобільно-штурмової групи чи мобільної групи ППО (так звані мисливці на шахедів). Це може бути медичне авто для евакуації тощо. Ми виходимо з того, яке саме авто нам передають і вже потім адаптуємо його до потреб українського війська».

Ділиться Іван і тонкощами взаємодії із фінансовими донорами:

Кожна передача авто – це фото та відео звітність. В нас багато знайомих з Фінляндії, Литви, Естонії, Польщі, США. Ми стараємося з ними комунікувати та забезпечити передачу їхньої допомоги  безпосередньо у руки військових. За потреби, кожного іноземного донора ми можемо відвести безпосередньо  до військових і познайомити їх особисто (що і робили безліч разів). Дуже важливим є емоційна складова та відчуття причетності у мецената до того, що ми разом наближаємо перемогу  та допомагаємо рятувати людські життя. Потім благодійники  діляться фото та відео зі своїми друзями. Розповідають їм, як їздили на фронт чи  зустрічалися із військовими командирами у Києві. Таким чином коло людей, готових надати допомогу, збільшується.

Також волонтер пояснює для усіх потребуючих алгоритм дій звернення до організації: «Потрібно дати офіційній запит про потреби із військової частини, а також записати відповідне відео-звернення. Після чого відправити усе на електронну скриньку фонду free.in.spirit839@gmail.com ».

Олександр. Ремонт автівок

І от здавалося б, авто уже ввезене до України. Передане благодійному фондові, але… на фронт воно потрапляє не одразу. Адже потребує професійного огляду та якісного ремонту. Чим і займається 38-річний Олександр разом із командою таких же небайдужих волонтерів. 
Чоловік мешкає на Київщині. Має інженерну освіту Національного транспортного університету. Із 19 років присвячує свій час улюбленій справі –  технічному обслуговуванню автівок.

Вперше ремонтувати автівки для ЗСУ на волонтерських засадах він почав у 2014-2015 роках. Після чого була тривала перерва. Але з початком повномасштабного вторгнення Сашко знову повернувся до ремонтів.

Виконувати усю роботу самотужки, йому не під силу. «У нас є цілий колектив, який реанімує автівки для ЗСУ. Це механіки, трактористи та професійні маляри, що займаються фарбуванням. Кожен має свою специфіку: електрики, мотористи, ходовики»,  –  розповідає Олександр. 
Усі ремонтні роботи виконуються безкоштовно, на волонтерських засадах. Фінансові витрати йдуть лише на фарбу та необхідні запчастини і покриваються за рахунок волонтерських зборів, допомоги підприємців та усіх небайдужих громадян.

«Є автівки, які доводиться ремонтувати мінімально. А є й такі, які  реанімуємо по півтора місяці. Найчастіше доводиться ремонтувати ходову частину. Потім уже йдуть щеплення, коробки передач (часто їх повна заміна) і паливна система, - ділиться деталями чоловік. - Закінчивши ремонт, тестуємо транспортний засіб, перш ніж передати його військовим. Намагаємося наїздити пару тисяч км. Буває, що за цей кілометраж вилазять нові проблеми. Ми їх усуваємо. Також ремонтуємо ті автівки, котрі військові привозять нам  безпосередньо з фронту». 
Процес передачі транспортного засобу військовим відбувається за посередництвом благодійного фонду, згідно акта прийому-передачі, і супроводжується фото та відео фіксацією. Також наявні усі документальні звіти про використані запчастини та виконану роботу.

Виявляється, наші Захисники, дають позивні не лише своїм побратимам, а й автівкам! «Із тих, що я  чув, це  Фунтік, Теща, Біда»,  – додає волонтер.

Олександр висловлює слова вдячності фінському підприємцю Хану Тііла: «Підтримка фінської сторони стала дуже вагомою для нас. Особливо для 241 Окремої бригади Сил територіальної оборони України (ТРО місто Київ). Ці буси не стоять в тилу, а виконують свою роль на фронті. Деякі з них пішли на евакуацію. Деякі в боєкомплекти, для перевезення снарядів. У наших хлопців дуже важко з транспортом на усіх лініях фронту. І у ньому дійсно завжди є потреба, яка не втрачає своєї актуальності».

Для української армії цінно, що автомобілі PakuKympillä Oy, які залишають прокатну компанію, продовжують приносити користь на фронті.

Світлана Сабліна

Фото надані співрозмовниками