Шість громад Пологівського району знаходяться в зоні активних бойових дій, решта дев“ять – в тимчасовій окупації. Населені пункти Пологівщини – щодня під вогнем. З 2022 року евакуйовано майже 88% населення. Однак життя в районі не зупинилося.

Пенсії, допомога, ліки – усе це дістається до людей, які залишаються в громадах, навіть під обстрілами Про життя громад Пологівщини в умовах війни голова Пологівської РДА, начальник районної військової адміністрації Артур Крупський розповідав учасникам Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, який проходив нещодавно.

Загалом за роки повномасштабного вторгнення Пологівський район зазнав колосальних втрат. Понад 450 об’єктів комунальної інфраструктури зруйновано. Понад 7,5 тисячі житлових будівель та 84 кілометри доріг ушкоджено або повністю знищено. Однак всі служби продовжують працювати та допомагати людям.

– ДСНС, поліція, комунальні служби – герої, які щодня рятують, вивозять, гасять, розбирають завали. Робота громад в умовах постійної небезпеки – це титанічна праця, яка потребує визнання та підтримки. Війна принесла безліч болючих проблем. Але головне – вона згуртувала нас, – переконаний Артур Крупський.

Безперечно, справжніми героями без зброї є і аграрії Пологівщини. До повномасштабного вторгнення аграрне виробництво було основою економіки району. Наразі попри виклики воєнного часу в районі продовжують працювати 29 агропідприємств.

– Це герої, які під ворожими дронами і снарядами збирають врожаї і підтримують не лише економіку, а й оборону та інфраструктуру прифронтових громад, – підкреслив Артур Євгенович.

Зараз на полях району триває збір врожаю, який без перебільшення можна назвати “битвою за врожай”. Учасники жнив працюють в бронежилетах та шоломах, під загрозою артобстрілів та дронових атак.

Так, 6 липня біля села Червона Криниця Преображенської громади під удар fpv-дрону потрапив комбайн, 58-річний комбайнер дістав поранень. Техніка відновленню не підлягає.

За інформацією ГУ ДСНС в Запорізькій області, внаслідок обстрілів у Пологівському районі були займання на кількох полях. Вогонь знищив урожай на  понад 20 га.

Про ситуацію в аграрному секторі району, ризики для сільгоспвиробників, вклад аграріїв у продовольчу безпеку регіону - наша бесіда з головою Пологівської РДА, начальником районної військової адміністрації Артуром Крупським.

Артуре Євгеновичу, як змінилася ситуація в аграрному секторі району з початку повномасштабного вторгнення?

- З початком повномасштабного вторгнення економіка Пологівського району зіштовхнулася з дуже складними викликами. Кожна галузь проходила і продовжує проходити через трансформацію, враховуючи ті зовнішні чинники, які мають істотний вплив на діяльність суб'єктів господарювання.

Однією із сфер, які зазнали найбільших втрат, є галузь сільського господарства. Загальна площа сільськогосподарських земель Пологівського району складає 536 940 га, в тому числі ріллі – 406 038 га. До повномасштабного вторгнення сільськогосподарською діяльністю в районі займалися 360 підприємств.

З березня 2022 року понад 71% території району знаходиться під тимчасовою окупацією. Це 380,6 тис. га земель сільськогосподарського призначення. 166,5 тис. га розташовані на території активних бойових дій.

Цьогорічні площі посіву становлять понад 29,7 тис. га. На цих землях працює 29 сільськогосподарських підприємств, це лише 8% від кількості підприємств, які до підступного нападу російської федерації становили основу економіки Пологівського району.

Зазнали значних змін як посівні площі, так і види сільськогосподарських культур, виробництво яких здійснювалося на території району.

Так, у 2021 році у Пологівському районі посіви льону становили понад 661 га, кукурудзи – понад 3 тис. га, овесу – понад 161 га, сої – близько 8 тис. га, коріандру – 932 га, аграрії вирощували також гречку, квасолю, просо, овочеві культури, кавуни, плодово-ягідні, кормові культури.

Сьогодні аграрії вирощують лише 6 видів культур: озиму пшеницю (станом на 1.10 2021 року було посіяно 151311,73 га, зараз — 14130 га), озиме жито (74 і 10 га відповідно), озимий ячмінь (19093,79 і 220 га відповідно), горох (9591,87 і 276 га відповідно), озимий ріпак (12879,88 і 2079 га відповідно) і сонях (124807,34 і 12985 га відповідно).

Цей фактор, звісно, впливає на продовольчу безпеку, як і ряд інших.

Які громади Пологівщини найбільше постраждали від обстрілів з точки зору продовольчої безпеки та сільського господарства?

- Частина території є тимчасово окупованою, частина – територією активних бойових дій, тому визначити, яка з громад найбільше постраждала, дуже важко.

Збитки є масштабними, втрати пов’язані як з тимчасовою окупацією земель, викраденням та знищенням основних засобів так і обстрілами територій, на яких працюють сільгоспвиробники.

Збройна агресія створює серйозні ризики для продовольчої безпеки, зокрема, через порушення логістики, знищення інфраструктури, втрату сільськогосподарських земель та міграцію населення. 

Бойові дії ускладнюють доставку продовольства до споживачів Гуляйпільської, Малинівської, Малотокмачанської, Оріхівської громад.

Вибухи, обстріли та забруднення ґрунтів призводять до втрати орних земель та знищення потужностей сільгосппідприємств, що критично впливає на виробництво та зберігання сільськогосподарської продукції.

Сільгоспвиробники району на сьогодні заявили про втрати понад 400 складів, у тому числі зернових, 6 – елеваторів, 14 ферм, 37 токів, птахофабрики, 61 майстерні, в тому числі механізовані, комбікормового заводу, 3 олійниць, втрачені і інші потужності, які становили економічний потенціал аграрного сектору Пологівського району.

На підконтрольній території зруйновано 322 будівлі аграрного сектору, чим нанесені збитки на понад 61,5 млн грн.

Щодо сільськогосподарської техніки. З початку повномасштабної війни було пошкоджено та викрадено 767 одиниць техніки на суму понад 528 млн грн. Аграрії Воздвижівської громади втратили 16 од., Гуляйпільської - 258 од., Малотокмачанської – 54 од., Малинівської - 302 од., Оріхівської - 134 од., Преображенської - 3 од. Збитки від втрати тварин орієнтовно становлять понад 37,6 млн грн: це 796 голів ВРХ, 1394 свиней, вівці - 100 голів. 

З прямими втратами тварин пов’язане відповідно і зменшення виробництва молока та м’яса.

Зафіксовано випадки пошкодження, знищення насіннєвого матеріалу. З початку повномасштабного вторгнення  знищено близько 168 тис. тон зерна на суму понад 2 млрд грн: на території Воздвижівської громади - 136 тон, Гуляйпільської – 1600 тон, Малинівської – понад 51 тис. тон, Оріхівської – близько 115 тис. тон.

Наскільки масштабною є проблема мінування або забруднення ВНП сільськогосподарських угідь?

 - Збройна агресія рф набуває все більш терористичного характеру. Із 166,5 тис. га розташованих на підконтрольній території майже 130 тис. га сільгоспугідь виведені з обороту, тому що є потенційно та фактично замінованими, механічно та хімічно забрудненими внаслідок бойових дій.

Не меншу проблему становлять боєприпаси, що не розірвалися. Замінування призводить до знищення рослинності, погіршення умов життя тварин та порушення екосистем. 

Заміновані землі не можуть використовуватися для сільськогосподарських потреб, що відповідно призводить до зменшення виробництва та економічних втрат.

Чи є дані про втрати врожаю внаслідок бойових дій?

 - З 2022 по 2025 роки на території активних бойових дій було пошкоджено посівів  площею понад 43,6 тис га з нанесенням орієнтовного збитку понад 305 млн грн.: на території Воздвижівської громади – 42 га, Гуляйпільської – понад 5,7 тис га; Малотокмачанської – понад 10 тис га; Малинівської – 8,5 тис га; Оріхівської –понад 18,8 тис га, Преображенської – понад 600 га.

Чи вдалося цьогоріч провести посівну кампанію в районі? Які площі засіяно в порівнянні з довоєнними показниками, якими культурами? Чи обробляются сільськогосподарські угіддя на території Малотокмачанської, Оріхівської, Преображенської громад ?

 - Цьогорічна посівна кампанія відбулася, хоча і в дуже складних умовах. Аграрії району продовжують працювати під обстрілами, а значна частина земель залишається замінованою або перебуває на лінії зіткнення.

Загалом по району площі посіву значно скоротилися порівняно з довоєнним періодом. Сільськогосподарська діяльність на території Малотокмачанської, Оріхівської та Малинівської територіальних  громад Пологівського району повністю припинена через близькість до лінії фронту.

У 2025 році  на території Преображенської громади посіяно озимих  на зерно 5 474 га, (озима пшениця), ячмінь – 30 га,  горох - 116 га, соняшник - 5 645 га, ріпак озимий - 1043 га. Загальна посівна площа  складає 12 308 га.

На землях Воздвижівської територіальної громади посіяно: озимої пшениці – 3650 га, жито - 10 га, ячмінь -190 га, ріпак 642 га, ярі культури: горох - 160 га, соняшник -  4170 га. Загальна площа посіяних культур складає 8 822 га

На землях Гуляйпільщини  посіяно: озимої пшениці – 1899 га, ріпак -394 га соняшник  3170 га. Загальна площа землі під посівами складає – 5463 га

Сільськогосподарські угіддя обробляються з великими ризиками і, на жаль, людськими втратами. У с.Рівнопілля (Гуляйпільська громада) у липні 2023 року від влучання КАБ по території тракторної бригади постраждало 5 осіб, 4 з яких зі смертельними наслідками; у вересні 2024 року на території молочної ферми загинуло 3 людини, у травні 2025 – 2 людей травмовано.

Наскільки забезпечені аграрії пальним, технікою, насінням і засобами захисту рослин?

 - У 2025 році  аграрії району забезпечені пальним, технікою, насінням і засобами захисту рослин на прийнятному рівні.Обсяг мінеральних добрив у 2025 році на початок посівної кампанії становив1290 тон (азотних - 900 тон, фосфорних - 207 тон та комплексних - 183 тони).

Пальне належить до витратних матеріалів і у зв’язку із постійним коливанням ціни у бік підвищення, звісно, є фактором, який пливає на економічну складову діяльності підприємств.

Також є потреба у закупівлі нової техніки. Складність вирішення проблем полягає у ризику втрат потужностей через близькість розміщення до лінії бойового зіткнення.

Чи є проблеми з реалізацією продукції через близькість до зони бойових дій?

- Проблеми з реалізацією продукції для бізнесу, розташованого поблизу зони бойових дій, охоплюють декілька ключових аспектів.

Логістичні труднощі та порушення ланцюгів постачання. На процес логістики безпосередньо впливають такі фактори як близькість до зони бойових дій, що відповідно суттєво ускладнює логістику через пошкодження дорожньої інфраструктури (доріг, мостів, залізничних шляхів).

Постійна загроза обстрілів роблять перевезення товарів небезпечним, повільним та дорогим.

Також потрібно врахувати такі фактори як зростання витрат на паливо, страхування ризиків, пошук об’їзних шляхів, нестача транспорту.

Через мобілізацію та виїзд населення спостерігається кадровий дефіцит.

Ще одним важливим фактором є той факт, що багато складів, виробничих потужностей  були зруйновані або пошкоджені.  Незважаючи на ці значні труднощі, наші аграрії демонструють свою надзвичайну стійкість та адаптивність.

Яку допомогу отримують аграрії району — від держави, міжнародних партнерів, гуманітарних організацій?

- Аграрії району отримували різноманітну допомогу як від держави, так і від міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

Загальна міжнародна допомога у 2024 році становила 129 479,797 тис грн. 

Бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь, які були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 938,сільгоспвиробники району отримали на загальну суму 61 939 886 грн.: аграрії, які здійснюють діяльність на території Воздвижівської громади - 20 184 021 грн, Преображенської – 26663 252 грн, Гуляйпільської - 15 092 613 грн.

Для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 130) сільгоспвиробниками району отримано 1 773 141 грн, а саме: аграрії Гуляйпільської громади у 2024 році отримали 277084 грн і 1381474 у 2025 році; аграрії Преображенської громади - 114 583 грн у 2025 році.

За спеціальною бюджетною дотацією для утримання великої рогатої худоби (постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 918) у 2024 році державну допомогу на утримання корів отримало підприємство Гуляйпільської територіальної громади у розмірі 84 000 грн.

Чи отримують власники паїв (пайовики) свої виплати в умовах війни? Які є труднощі з укладенням чи виконанням договорів оренди?

Підприємства, які працюють на неокупованій частині району та мають можливість вести діяльність,  намагаються виконувати свої зобов‘язання щодо виплати  власникам паїв навіть при значному зменшенні фінансових можливостей.

Виконання умов договорів, де неможливо проводити обробіток, не здійснюється.

За 2024 рік орієнтовно сплачено близько 50 млн грн за 33 тис га орендованих земель у Воздвижівській, Гуляйпільській, Преображенській громадах.

Фото аграріїв Дар'ї Зирянової