Не зважаючи на неймовірну спеку рідні військових, які вже третій рік перебувають у ворожому полоні, щотижня у вихідний день збираються разом, щоб нагадати суспільству про своїх чоловіків, синів, братів.
Вони приходять з прапорами та банерами військових частин, плакатами та портретами. Вже другий раз поспіль акція проходить на ділянці проспекту Соборного, поблизу перетину з вулицею Фортечною.
Тут, на паркані біля недобудованої будівлі, планувалося тиждень тому створити мурал, присвячений незламним оборонцям Маріуполя, яких у травні 2022 року відправили у "почесний полон".
Але міська влада, як розповіла організаторка акції, військова волонтерка Стелла Орел, поки що не дала дозвіл. І тому замість муралу на паркані вивісили 10-метровий банер.
"Сім годин малювала цей банер на честь воїнів, які знаходяться у ворожому полоні, - розповіла Стелла. - Сьогодні ми знову зібралися на акцію "Не мовчи! Полон вбиває!", щоб нагадати суспільству, нашій державі за наших військовополонених. Захисники з Маріупольського гарнізону, хлопці й дівчата, вже третій рік знаходяться у ворожому полоні! Ми постійно проводимо акції - щоб люди не забували про них.
На жаль, бачимо байдужість, на акції приходить дуже мало запоріжців. Тільки родини військовополонених. Я вкотре прошу усіх - долучайтесь, підтримуйте родини наших героїв. Їм це необхідно!
Своїми акціями ми показуємо, що військовослужбовці, які потрапили в полон, не забуті. Ми боремося за їхню свободу, як вони боролися за нашу".
Родини військовополонених вишикувалися з плакатами і банерами вздовж центрального проспекту. Вони скандували "Не мовчіть! Полон вбиває!","Стань голосом полонених!", "Поверніть наших рідних додому!".
Водії муніципальних автобусів, маршруток та легковиків сигналили, висловлюючи солідарність з вимогами учасників акції.
Мама військовослужбовця Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку Тамара та його дружина Ірина тримали в руках банер відділу та банер з портретом Андрія. Тамара виїхала з тимчасово окупованої території Запорізької області.
"Ми з невісточкою Іриною чекаємо з полону мого сина, а її чоловіка. Він виходив з Азовсталі 18 травня 2022 року. Дуже чекаємо на нашого героя! Нам дуже тяжко, інформації про нього майже немає, дізнаємося від хлопців, які повертаються у ході обмінів. Знаємо, що живий", - каже Тамара.
Ірина додала, що її чоловік знаходився у Маріуполі на ротації з 12 січня 2022 року, був прикомандирований.
"Коли розпочалася повномасштабна війна, хлопців не вивели, вони захищали нас усіх. Там були також військовослужбовці запорізької військової частини ВСП "Сармат". Були всі разом, в полон потрапили 11 військових. Головне - він не поранений. Є контузія, але вона є майже в усіх. Дуже чекаємо на нашого героя, це наш сенс життя", - розповідає Ірина.
Коли хтось з військополонених потрапляє в списки на обмін, Андрій дає телефон дружини, так Ірина з Тамарою дізнаються інформацію про нього.
"Передає короткі вітаннячка: "Живий, здоровий, люблю усіх, чекаю на повернення", - продовжує Тамара. - Останній раз з ним спілкувалися 7 червня, вже коли був у полоні. Він знаходився в Оленівці. Дзвонив два рази, з чужого номера. Казав, що не знущаються".
Тамара також розповіла, що зі слів хлопців, які повернулися з полону, при виході з Азовсталі деякі окупанти навіть тисли хлопцям руки, віддаючи таким чином шану та повагу мужності оборонців Маріуполя, які стояли до останнього, навіть тоді, коли вже особливо не було чим чинити спротив ворогу. І в Оленівці, за їх словами, у перші місяці деякі також ставилися з повагою до військовополонених, вважаючи їх справжніми воїнами-титанами.
Але ми ніколи не забудемо про масове вбивство полонених в Оленівці, де з 24 лютого 2022 року збройні сили рф створили фільтраційну тюрму. Терористичний акт проти українських військовополонених був здійснений російськими окупаційними військами у ніч на 29 липня 2022 року в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради.
Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували захисників Маріуполя, загинуло щонайменше 53 полонених, понад 130 було поранено. Всього за даними росіян в бараці було 193 людини.
Кожного разу на акції можна побачити двох жінок з банером 57-ї бригади. Валентина Колач чекає з полону брата Олега Русакова, а Ольга Садовська - чоловіка Сергія.
Військові служили у 34 батальоні, потрапили в полон на Луганському напрямку, біля Новотошківського.
"Олег з перших днів повномасштабної війни став на захист Луганської області. Останній раз виходив на зв'язок 20 квітня 2022 року. Сказав: "Сестра, передай усім, що всіх люблю. Я не знаю, коли наступного разу вийду на зв'язок. 21 квітня з ним, як і з багатьма хлопцями, зв'язку вже не було. Багатьох взяли в полон, багато зникли безвісти, багато, на жаль, загинули. За понад два роки додому з полону повернулося дуже мало хлопців. Чекаю і сподіваюся на повернення брата", - поділилася Валентина.
Ольга Садовська кожного разу приходить на акцію з маленьким Мар'яном, вдягненим у футболку з портретом тата. Зараз на ньому вже друга футболка: на першій був надпис "2-й рік у полоні", на новій - "3-й рік у полоні".
"Мій чоловік з перших днів повномасштабної війни став на захист країни. 22 квітня 2022 року вступив у бій на Луганському напрямку, село Новотошківське. Після цього бою вважався безвісти зниклим. Лише через два роки хлопці, які в результаті обміну повернулися додому, повідомили мені, що чоловік у полоні.Потім країна-агресорка підтвердила, що він знаходиться у полоні.
Ми хочемо донести, що вони у полоні і не можуть за себе боротися. Тому ми стали їхнім голосом. І ми будемо за них кричати. Будемо боротися за їхнє звільнення!
Ми кожного разу приходимо на акції з Мар'яном, який дуже чекає на повернення тата. І дуже сподіваємось, що нас почують. З полону за весь час повернулися лише 6 військовополонених, росіяни повернули 9 тіл полеглих героїв з 57-ї бригади, - розповіла Ольга Садовська.
Після закінчення акції її учасники написали на банері назви військових частин, у яких до потрапляння в полон служили їх рідні. Дехто вказав прізвища своїх близьких, яких чекають додому.
В тему
З полону повернулися дві третини військовослужбовців частини
Підтримка сімей військових, що потрапили в полон у Маріуполі - це питання стало головним під час зустрічі начальника ЗОВА Івана Федорова з рідними нацгвардійців та командуванням військової частини 3029.
Як повідомляє сайт облдержадміністрації, син Олени Руднєвої Валерій потрапив у полон у Маріуполі. Мати чекала його 25 місяців - хлопця звільнили цьогоріч 25 червня. Олена очолила ініціативну групу, яка об’єднує рідних військовополонених військової частини.
"Мій син повернувся, але я продовжую відстоювати інтереси сімей, які досі чекають своїх чоловіків і синів з полону. І буду робити це, поки всіх наших хлопців не звільнять. Без підтримки держави і керівництва Запорізької області нам не обійтись, – сказала Олена Руднєва.
Командування військової частини на постійному звʼязку з рідними бійців, які потрапили в полон. Йдеться і про обмін інформацією, і про моральну підтримку.
"Дві третини наших військовослужбовців, які потрапили в полон у Маріуполі, вже звільнені. Найбільша кількість бійців повернулася додому саме цьогоріч. Ми спілкуємося з ними, розпитуємо про долю інших бранців. Якщо дізнаємось щось нове про можливе місце їхнього перебування, обов’язково повідомляємо родини. Віримо, що всі нацгвардійці повернуться з полону, - повідомив Євстахій, заступник командира військової частини.
Члени ініціативної групи розповіли про наболіле начальнику Запорізької ОВА Івану Федорову. За словами матерів та дружин, про проблему звільнення полонених потрібно говорити постійно і на всіх рівнях.
"Запорізька ОВА підтримає будь-які ініціативи рідних наших захисників, які сприятимуть поверненню наших хлопців з полону. Зокрема, ми готові організувати зустріч родин із представниками служб, які займаються обміном полонених, – запевнив Іван Федоров.
