Біля Фонтану життя пройшла чергова акція на підтримку військовополонених «Не мовчи! Полон вбиває!», у якій взяли участь понад 100 осіб.

Родичі, друзі, знайомі, побратими полонених тримали в руках плакати: "Волю всім полоненим", "Мовчиш? Полон вбиває", "У полоні немає вихідних", "Вони повинні вдома бути живими" та інші.

«Ми зібралися на акцію "Не мовчи" Полон вбиває!"", щоб нагадати нашій державі і усьому світу за Героїв Маріуполя,які вже третій рік знаходяться у ворожому полоні!

Ми кричимо про жахіття полону, знущання, тортури, катування, голод, де їх тримають в нелюдських умовах! Кричимо за те, що наші полонені не витримують катування і помирають у страшних муках.

Ми повинні донести правду про воєнні злочини Росії усьому світу і закликаємо міжнародну спільноту посприяти звільненню усіх полонених!

Вони виконали свій обов'язок, зараз наш обов'язок боротися за них, за їхню волю. Ми не маємо права забувати про них, ми поруч з Героями Маріуполя», -    прокоментувала на фейсбук-сторінці волонтерка Стелла Орел, яка регулярно організовує акції на підтримку полонених оборонців Маріуполя.

На мітинги та автопробіги приходять також рідні військових, які потрапили у ворожий полон і на інших ділянках фронту.

До акції, як повідомляє Суспільне,  долучилася місцева жителька Ірина, яка чекає на сина, оборонця Маріуполя. Каже, що востаннє вони спілкувалися в березні 2022 року:

"Він у Маріуполі потрапив у полон. Більше нічого не відомо... Держава і частина мало чого робить. Він постійно говорив телефоном, що все добре, заспокоював нас. 11 березня вдалося йому додзвонитися, він був на заводі Ілліча, тоді зв'язок був жахливий. По вайберу він показав, що все добре, але був поранений. Але він не жалівся".

Понад два роки чекає на чоловіка  Лілія.  Військовослужбовець частини 3029 Нацгвардії боронив Маріуполь, у полон потрапив, коли захисники виходили з Азовсталі:

"Він був заступником командира 2 батальйону оперативного призначення. Рідко мали змогу зв'язуватися з ним. Телефоном востаннє ми говорили в березні 2022 року. Далі були лише повідомлення з інших номерів, бо під час операції переходу з Ілліча на Азовсталь він загубив свій телефон. Тому рідко спілкуватися".

Лілія розповіла, що за понад два роки полону, отримала від чоловіка лише один лист:

"Він писав, що хоче додому, що з ним все добре, просив не хвилюватися та берегти себе. Написав, що дуже сильно любить".

Лілія теж пише чоловіку листи, але наразі на жоден з них не отримала відповідь:

"Я хотіла б йому сказати, що люблю його, і ця любов за весь цей час стала тільки сильнішою. Я його чекаю та чекатиму завжди. Хочу шалено його обійняти. Я хочу, аби він знав, аби знали всі полоненні: ми будемо виходити на акції стільки, скільки треба. Ця тема буде завжди на наших вустах".

Микола Чебан, організатор акції каже, що мета заходу — не дати забути про тих військових, які опинилися в російському полоні, і домогтися їхнього звільнення:

"Перевʼязані люди для того, аби показати всім, хто досі не розуміє всього страху війни. Показати, що відбувається з людьми, які досі в полоні. Кожен з них — вольова людина".

В тему

Військовополонені мають бути звільнені шляхом повного обміну, а всі депортовані та незаконно переміщені українські діти й цивільні - повернуті в Україну. Це підкреслюється в Спільному комюніке про основи миру, який підписали учасники Саміту миру , який відбувся у Швейцарії  15-16 червня.

Під час Саміту миру учасники узгодили спільну позицію щодо трьох пунктів: продовольча безпека, ядерна та енергетична безпека й звільнення всіх полонених і депортованих українців, яких викрала Росія. Про це повідомила пресслужба Офісу президента України сьогодні, 16 червня.

Саміт став наймасштабнішим міжнародним заходом заради України та миру - у ньому взяли участь 101 країна та міжнародна організація, що представляють усі частини світу та континенти. Дві третини країн-учасниць були представлені на найвищому рівні.

Спільне  комюніке підписали 80 країн-учасниць і 4 міжнародні організації. З невідомих причин згодом  представники двох країн близького сходу - Ірану та Йорданії відкликали свої підписи.

Таким чином,  кількість країн, що не підписали документ, становить 15, Зокрема, серед країн, які не підтримали комюніке, - Саудівська Аравія, Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Бразилія, Об'єднані Арабські Емірати та Ватикан.

Фото: Суспільне і фейсбук-сторінка Стелли Орел