Виставка «Знаки часу: античні клейма Запорозького краю» у Запорізькому обласному історико-краєзнавчому музеї ім. Я. П. Новицького присвячена Дню археолога, яке щорічно відзначається 15 серпня.

Відкриваючи виставку директорка музею Вікторія Водоп’ян підкреслила, що у їхньому закладі найбільша у Запоріжжі колекція археологічних знахідок, яку поповнюють, зокрема, співробітники і студенти ЗНУ.

“Це вже друга виставка і цьому році, яку складають речі, які ніколи не бачили світла в експозиції, які ніколи не діставалися з фондів, - розповіла керівниця закладу. - І це дуже приємно! До нас прийшла молодь, вона змінює формат роботи музею, змусила (сміється) наших співробітників діставати речі з фондів, де вони лежали роками й десятиліттями. Це дуже гарна перспектива і для музею, і, відповідно, для відвідувачів".

А викладач Запорізького національного університету і за сумісництвом співробітник музею Михайло Єльніков розповів, що хоча офіційно День археолога в Україні відзначається, згідно указу Президента, з 2008 року, археологи розпочали його святкувати ще в 40-х роках минулого століття.

А ще науковець прочитав присутнім невеличку лекцію про античний світ, амфори і античні клейма, частину яких можна побачити на виставці.

“Ця виставка античних клейм свідчить не тільки про те, що було знайдено на нижньому Подніпров“ї Запорізької області. Це в першу чергу свідчить про дотичність цих земель до грецької цивілізації, як ми сьогодні кажемо, до західноєвропейської цивілізації”, - підкреслив Михайло Єльніков.

У ті давні часи між країнами процвітала торгівля. Так, греки поставляли вино і оливкове масло, які потрапляли на територію нинішньої Запоріжчини в амфорах. І археологи фіксували ці знахідки, частина яких сьогодні стала експонатами виставки.

“Важливо, що ці амфори різної форми. І кожна характерна для окремого грецького міста, звідки надходило вино в такій тарі.

І ще важливий момент - легенди. На античних клеймах написані імена астіном (це посадова особа (магістрат) у Давній Греції, яка відповідала за контроль якості, стандарти місткості та ваги керамічної тари, а його ігрове чи особисте клеймо обов'язково вибивалося на ручці чи горлечку амфори. - Авт.). Це охоронець міста, фактично, управляючий, який здійснював контроль над керамічним виробництвом.

Посуд виготовляли гончари, але клеймо зазвичай ставив астіном. Завдяки цьому імені можна встановити роки, коли амфори надходили в цей регіон. Античні клейма — як монети, на яких можна встановити рік карбування. По клейму можна було встановити, з якого міста прибув цей керамічний посуд”, - розповів Михайло Єльніков.

Після закінчення офіційної частини молодший науковий співробітник відділу історії краю Наталія Гриценко провела цікаву екскурсію. Разом з Наталею над створенням експозиції працювали її колеги з відділу історії краю Юлія Бачинська і Христина Корольова.

За словами Наталії, ідею створити саме таку експозицію — амфор та античних клейм - їм запропонувала Ольга Василівна Чайка, яка багато років пропрацювала в музеї, а на сьогодні вже вийшла на заслужений відпочинок. І не тільки подала ідею, а й допомагала цінними професійними порадами.

Молоді музейниці декілька місяців грунтовно готувалися до створення експозиції — вивчали тему, повторювали історію античного світу, виникнення грецьких колоній, навіть прокачали навички грецькою мовою, бо довелося робити розшифровки клейм.

На виставці демонструються античні клейма, знайдені на території Запорозького краю. Як розповіла Наталя Гриценко, всього на виставці 9 вітрин: 6 маленьких і 3 великі.

У маленьких виставлені античні клейма з колекції Олександра Бодянського — видатного археолога та дослідника старожитностей Запорозького краю, який зробив вагомий внесок у розвиток археології регіону.

Серед представлених клейм є зображення тварин, рослин, квітки граната, а також амфор.

У великих вітринах розшифровок клейм немає. “Це щоб відвідувачі спробували самі їх зробити і дізнатися, що там написано. Ми вирішили зробити такий інтерактив”, - поділилася Наталія.

Масове застосування клейм на керамічних виробах припадає на V–I століття до нашої ери. Ці «знаки часу», як розповідав Михайло Єльніков, засвідчували місце виготовлення виробів, а нерідко — ім’я майстра або посадової особи, відповідальної за виробництво.

Клейма на амфорах виконували роль своєрідного знака якості, підтверджуючи відповідність виробів установленим стандартам об’єму та форми. Саме тому клеймовані вироби й навіть їхні невеликі фрагменти є надзвичайно цінним археологічним джерелом, яке допомагає дослідникам визначати походження знахідок, датувати археологічні комплекси та відтворювати торговельні зв’язки античного світу.

Територія Запорозького краю багата на археологічні пам’ятки античної доби, серед яких є клеймовані амфори та їхні фрагменти. Вони є важливим джерелом для вивчення торговельних зв’язків між степовою Скіфією та грецькими полісами Північного Причорномор’я.

Вагоме місце серед таких пам’яток посідають Кам’янське городище поблизу сучасного міста Кам’янки-Дніпровської Запорізької області та Капулівське городище біля села Капулівка на Нікопольщині.

Городища відігравали роль економічних і торговельних центрів степового Надчорномор’я, де концентрувалися торговельні зв’язки скіфів із сусідами, насамперед із грецькими містами Північного Причорномор’я — Херсонесом, Сінопою, Гераклеєю Понтійською, а також з іншими грецькими центрами, зокрема Родосом.

На виставці представлені амфори та окремі частини амфор із клеймами, знайдені на цих археологічних комплексах, а також пов’язані з античними полісами.

Серед експонатів є фрагменти амфор із різних територій Запорізької області, зокрема з курганних могильників Лиса Гора та Солоха, а також із села Біленького.

Це, зокрема, горла, ручки та стінки амфор із клеймами майстрів або магістратів. Запорозький край здавна відігравав важливу роль в історії людства, будучи осередком розвитку міст і торговельних зв’язків.

Експонати виставки наочно засвідчують це, зберігаючи в собі «знаки часу» — античні клейма.

“В умовах, коли російська пропаганда продовжує заперечувати історичну спадщину українських земель, а значна частина археологічних пам’яток Запорозького краю перебуває в окупації, особливо важливо зберігати, досліджувати та популяризувати історію нашого регіону як невід’ємну частину минулого людства”, - вважають в музеї.

Особливість виставки — оригінальна фотозона, зроблена з білої тканини у вигляді білого корабля. Поруч у кошику — лавровий вінок, прикраси і тканина, якою можна огорнутися і відчути себе древнєгрецькими богом чи богінею.

.

Довідково

Олександр Бодянський - краєзнавець і археолог (уродженець села Петрополь, що в Запорізькому районі), учень Дмитра Яворницького (працював разом із ним у Дніпробудівській археологічній експедиції).

Досліджував береги Дніпра від Каховки до Дніпропетровська (нинішнього Дніпра).

Виявив безліч археологічних пам’яток, окремих об’єктів та індивідуальних знахідок. Матеріали розвідок і розкопок Олександра Бодянського зберігаються у фондах Інституту археології НАНУ та низки українських музеїв.

У Запоріжжі пам’ять про археолога увічнена в назві вулиці у Заводському районі.

Про свято

15 серпня в Україні щорічно, починаючи з 2008 року, відзначається День археолога.

Це свято було встановлено в Україні Указом Президента від 6 серпня 2008 року № 694/2008 «Про День археолога».

Указ відзначає вагомий внесок українських учених-археологів у розвиток вітчизняної археології, дослідження, збереження та популяризацію археологічної спадщини України.

Саме завдяки багаторічній праці археологів музейні фонди поповнювалися значною кількістю археологічних матеріалів, частина яких представлена на цій виставці.

***

Виставка працюватиме до 1 жовтня.

 

Фото авторки і Ірини Коробової