Після майже чотирьох років невідомості військовослужбовця ЗСУ Романа Алешкевича повернули додому. Захисника країни провели в останню путь рідні, друзі й побратими. Йому назавжди 44...
Роман Алешкевич народився 15 жовтня 1978 року. 25 років життя Роман Петрович присвятив службі в правоохоронних органах в Донецькій та Запорізькій областях. У 2017 році був керівником відділу поліції Мирнограда.
З 2014 року був учасником бойових дій, виконував службові обов’язки у найгарячіших точках Донбасу.
За сумлінну службу був нагороджений нагрудними знаками «За відвагу в службі», «За безпеку народу» та почесною грамотою Міністерства внутрішніх справ України.
У перші місяці широкомасштабного вторгнення правоохоронець свідомо змінив свій професійний шлях – вступив до лав ЗСУ, щоб боронити українську незалежність на «нулі».
«Колеги згадують Романа як відповідальну та надійну людину, на яку завжди можна було покластися. Він умів підтримати, допомогти та залишатися поруч у найскладніші моменти.
21 грудня 2022 року під час виконання бойового розпорядження в районі населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області Роман зник безвісти
Відтоді його рідні та друзі жили в очікуванні звістки. Лише через роки тіло захисника вдалося ідентифікувати за результатами ДНК-експертизи.
Повернення Романа додому стало важким і водночас важливим моментом для його родини та побратимів.
Сьогодні всі мали змогу гідно провести його в останню путь. Роман був не лише захисником України та поліцейським.
Для своєї родини він був люблячим чоловіком, батьком і дідусем, для друзів - щирим і надійним товаришем, а для колег - людиною честі, яка відповідально виконувала свою роботу.
Життя захисника обірвалося на полі бою, але пам’ять про нього назавжди залишиться з тими, хто його знав, любив і служив поруч із ним», - зазначає відділ комунікації ГУНП в Запорізькій області
Спогадами про товариша поділився начальник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, генерал поліції третього рангу Артем Кисько.
«Сьогодні провели в останню путь Романа Алешкевича. Романа я знав особисто. Ми товаришували. І тому мені важко говорити про нього в минулому часі. Він проходив службу в міліції та поліції Запорізької і Донецької областей.
В Авдіївці Роман був одним із тих поліцейських, яким довелося працювати під обстрілами, серед зруйнованих будинків, допомагаючи людям і ризикуючи власним життям. Був надійним. Спокійним. Людяним. Тим, на кого можна було покластися тоді, коли навколо все летіло шкереберть.
Після початку повномасштабної війни Роман мобілізувався до Збройних Сил України. І під час бойових дій зник безвісти.
Через роки його повернули додому, ідентифікувавши тіло за ДНК. Від цього нікому не легше, і втрата так само важка - для рідних, і друзів. Але це гідно і справедливо - віддати тіло захисника землі.
Роман для мене назавжди залишиться товаришем, поліцейським, воїном і просто хорошою людиною, з якою життя колись звело мене і яку тепер доводиться проводжати назавжди. Спочивай з миром, друже», - написав на свойї фейсбук-сторінці Артем Іванович.
Спогад про Романа Алешкевича є в книзі Артема Киська "Некомбатанти".
«Саме в оповіданні «Іван Гак» Роман такий, яким був насправді. У пеклі Авдіївки він залишався поряд з цивільними. Допомагав, рятував, зберігав у собі людяність. А ще - знаходив час і місце для жарту. І це дуже точно передає його характер», - написав Артем Кисько.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України
