У 1993 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 22 березня Всесвітнім днем води.
Всесвітній день води вшановує значимість води в життєдіяльності людства та привертає увагу до 2,2 мільярда людей, які живуть без доступу до безпечної води. Йдеться про вжиття заходів задля подолання глобальної водної кризи.
Основна увага цього дня полягає в підтримці досягнення Цілі сталого розвитку № 6 «Вода та санітарія для всіх до 2030 року».
Тема Всесвітнього дня води 2025 – «Збереження льодовиків». Льодовики тануть зараз швидше, ніж будь-коли. Оскільки планета нагрівається, кругообіг води стає більш непередбачуваним.
Повені, посухи, зсуви ґрунту, підвищення рівня моря – від цього страждають мільярди людей. Безліч громад та екосистем під загрозою знищення. Людство розуміє цю загрозу і працює над пом’якшенням наслідків зміни клімату та адаптацією до них, збереження льодовиків – це першочергове завдання, стратегія виживання для людей та нашої планети.
Необхідно скоротити викиди парникових газів, щоб сповільнити танення льодовиків, а також раціональніше управляти талими водами.
Україна є активною учасницею наукових досліджень льодовиків в Антарктиді на українській антарктичній станції «Академік Вернадський», яка до 1996 року була британською станцією «Фарадей» і передана нам у користування безкоштовно.
Національна гідрометеорологічна служба щороку проводжає своїх гідрометеорологів на зимівлю до цієї станції.
Наукова робота напряму «Гідрометеорологічні дослідження» є складовою частиною Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці. Метою досліджень є детальна оцінка стану кліматичної системи атмосфера-кріосфера-гідросфера в Антарктиці та її вплив на глобальний клімат, розробка сценаріїв кліматичних змін.
Напередодні Всесвітнього дня водних ресурсів Новини Оріхова розпитали заступницю начальника Запорізького обласного центру з гідрометеорології Тетяну Сорокіну про вплив атмосферної вологи та її вологообігу на формування погоди і клімату.
«Вона впливає на всі складові кліматичної системи, формуючи їхні головні риси та особливості у різних регіонах, - зазначає Тетяна Петрівна. - Важливою характеристикою зволоження є опади, які є головним джерелом поновлення водних запасів і вологи в грунті.
На відміну від температури повітря, річна кількість опадів в Запоріжжі за останні 30 років (1991-2020рр) у порівнянні з нормою суттєво не змінилась.
Разом з цим найбільша кількість небезпечних та стихійних метеорологічних явищ, які спостерігаються у місті, пов’язана саме із опадами (сильні снігопади, сильні зливи та сильні дощі). В холодний період року добова кількість опадів зазвичай наближається до місячної норми, а в теплий період року – перевищує місячну норму.
- Як вплинуло зникнення Каховського водосховища на стан Дніпра на нижньому б’єфі?
- Дніпро повернув своє русло. Який вплив це має? Справа в тому, що атмосферні процеси настільки глобальні, настільки обширні! Наприклад, антициклон може охоплювати всю центральну і всю європейську територію, або циклони — це такі баричні утворення, які теж охоплюють усю південну європейську частину. Тобто вони надто потужні і надто величезні як по ширині, так і по вертикалі...
Такі маленькі водні об’єкти, їхня наявність або відсутність, не мають такого великого впливу на переміщення циклонів, антициклонів, на зміну циркуляції і так далі.
Тому що це макромасштабні процеси, навіть Каховське водосховище не впливає на якісь мезомасштабні процеси. Вплив його тільки в таких невеличких розмірах. Наша наука, впевнена, зробить такі висновки.
Але величезний вплив така втрата водосховища має на гідрологічний режим — і Дніпра, і річок поблизу. Зменшився зимовий період, зменшилася кількість снігу. А наші річки підживлюються в основному за рахунок вологозапасів снігу на верхів’ях Дніпра, верхньому, середньому Дніпрі, в тому числі і у нас тут.
Тому у нас останнім часом, уже 20 років, вкрай рідко бувають величезні водопілля. А зараз, коли ще й немає Каховського водосховища, річка не розливається, не підживлює вологою пойму річки. Гідрологічні зміни пройшли. Але про метеорологічні зможемо казати через років 10, бо зазвичай період вивчення — це 30 років.
