На території обласної дитячої лікарні завершено будівництво нового хірургічного корпусу на 50 місць, який звели в рекордно короткий термін.
Як зазначив голова Запорізької ОДА Іван Федоров, це унікальний проєкт: об’єкт звели практично з нуля (на місці демонтованої аварійної будівлі) всього за 1 рік і місяць.

“Ще кілька років тому головним викликом був аварійний стан старого корпусу. Сьогодні виклик набагато більший - забезпечити дітям своєчасну медичну допомогу за кілька десятків кілометрів від лінії фронту.
За підтримки уряду, Міністерства охорони здоровʼя України, завдяки безперервній роботі будівельників нам вдалось збудувати лікарню за рік.
Тут сучасні операційні, реанімація, палати інтенсивної терапії, майже 50 ліжок і протирадіаційне укриття майже на 150 людей.
Нове обладнання дозволить проводити до 4500 операцій щороку, швидше надавати допомогу та розширити можливості дитячої хірургії в Запорізькій області.
Усі рішення в цьому проєкті мають одну мету - щоб діти Запорізької області своєчасно отримували якісну медичну допомогу, а лікарі могли працювати безперервно навіть в умовах війни. Лікарняний комплекс такого рівня наразі не має аналогів в Україні, а тим паче у прифронтовому регіоні”, - підкреслив Іван Федоров.
Першими гостями у щойно збудованому хірургічному корпусі Територіального медичного об’єднання «Здорова родина» Запорізької обласної ради стали тепер вже колишній прем’єр-міністр України Юлія Свириденко і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, який продовжив працювати на своїй посаді і в новому складі уряду.

“У прифронтовому регіоні лікарня має бути готовою працювати за будь-яких умов: під час повітряних тривог, перебоїв електропостачання, надзвичайних ситуацій.
Саме така логіка закладена в новозбудований хірургічний корпус ТМО “Здорова родина”: сучасні операційні, реанімаційне відділення, палати інтенсивної терапії та протирадіаційне укриття.
Для Запорізької області це важливе посилення спроможності медичної системи. Попри війну, ми продовжуємо інвестувати в розвиток медичної інфраструктури, аби забезпечити якісну, доступну та безоплатну медичну допомогу пацієнтам”, - зазначив після ознайомлення з новим корпусом Віктор Ляшко.
У хірургічному корпусі, який вже практично готовий приймати пацієнтів, побували і запорізькі журналісти.

Екскурсію для медійників провела генеральний директор ТМО “Здорова родина”, депутат Запорізької міської ради Ірина Кулєш. Про роботу лікарів-хірургів розповіла і медичний директор Наталія Богуславська.

Чому ж виникла необхідність побудувати новий корпус у прифронтовому місті, яке до того ж останнім часом перебуває під щоденними ворожими авіаударами і атаками дронів?
“У 2019 році хірургічний блок був перенесений у стару будівлю. Проте з початком повномасштабного вторгнення ми зіткнулися з іншими специфікаціями наших пацієнтів, змінилися і вимоги до надання медичної допомоги. До того ж не вистачало операційних.
При будівництві нового хірургічного корпусу мета була — забезпечити безперервність надання допомоги в умовах надзвичайних ситуацій.
Новий корпус дозволить розширити хірургічні можливості лікарні, збільшити кількість оперативних втручань, покращити умови для пацієнтів і медичних працівників”, - розповіла Ірина Кулєш.
У будівлі площею 4000 м2 три поверхи, ще один, нульовий — це протирадіаційне укриття, де загалом можна розмістити 150 осіб.

На першому поверсі розташовані рецепція, зала очікування, пост прийому хворих і відділення екстреної медичної допомоги, куди пацієнтів привозять бригади швидкої.
Тут проводиться сортування пацієнтів: до червоної зони потрапляють важкі, до жовтої — у стані середньої тяжкості. Зелена зона — для пацієнтів, які звертаються на рецепцію.

На другому поверсі — відділення загальної хірургії, на третьому — операційний блок і відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

У новому корпусі є кардіохірургічні та нейрохірургічні операційні з відповідним обладнанням, їх три.
“Багато дітей до нас привозять після прильотів. З початку війни ми надали допомогу близько 350 дітям з мінно-вибуховими травмами і фактично кожен другий пацієнт мав ураження головного чи спинного мозку. Ось чому нейрохірургічна операційна була необхідна”, - підкреслила Ірина Олександрівна.
На жаль, ситуація лише погіршується. Так, якщо за весь минулий рік, за інформацією Ірини Кулєш, в обласній дитячій лікарні надали допомогу 61 дитині з діагнозом “мінно-вибухова травма, то в цьому році таких пацієнтів вже 104.
Найбільш важких дітей відправляли в “Охматдит”, таких було приблизно 10%. З введенням в експлуатацію нового хірургічного корпусу з його сучасним обладнанням експерт класу випадків направлень юних пацієнтів у столичну лікарню точно стане менше.

Для забезпечення безперебійного надання допомоги операційні, а також палати облаштували і в укритті. “Укриття — це серцевина нового хірургічного корпусу”, - зазначила генеральний директор ТМО “Здорова родина” Ірина Кулєш.

Цифри і факти
1. Роботи виконуються у межах публічного інвестиційного проєкту загальною вартістю 583,6 млн грн. У 2025 році з державного бюджету на його реалізацію було передбачено 293 млн грн, з яких використано 291,2 млн грн. Цьогоріч передбачено ще 150 млн грн.
2. ТМО «Здорова родина» — багатопрофільний заклад, де надають педіатричну, хірургічну, реабілітаційну, ментальну, перинатальну та репродуктивну допомогу. У структурі закладу працюють дитячий стаціонар, перинатальний центр III рівня для ведення складних вагітностей, пологів і допомоги новонародженим, центр репродуктивного здоров’я, відділення соціальної підтримки та тимчасового перебування для дітей до 4 років, а також центр ментального здоров’я.
3. Загалом заклад розрахований на 415 ліжок і має 18 стаціонарних відділень.
4. Щороку тут отримують медичну допомогу понад 13 тисяч пацієнтів, більшість із них — діти.
5. З початку повномасштабного вторгнення рф проліковано 47 000 пацієнтів. У 2025 році — приблизно 15000 дітей отримали допомогу в стаціонарі, у т.ч. 7000 — з хірургічною патологією, прооперовано близько 4000.
5. Фахівці закладу проводять майже 4 тисячі операцій на рік та забезпечують понад 70 тисяч амбулаторних прийомів.
6. У закладі встановлено системи резервного живлення: працюють сонячні електростанції із системами накопичення енергії. Це дозволяє підтримувати роботу критично важливих підрозділів, зокрема операційних, відділень інтенсивної терапії, лабораторій та діагностичного обладнання під час перебоїв з електроенергією.































