«Найголовніше — не боятись. Ти можеш бути єдиним шансом для людини, яка зараз між життям і смертю», — каже Катерина Романова, керівниця Міжкафедрального тренінгового центру Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, де навчають надавати домедичну допомогу.
У прифронтових громадах, де кожна хвилина може коштувати життя, володіння навичками екстреної медичної допомоги стає не розкішшю, а необхідністю. Саме тому тренінги з серцево-легеневої реанімації (СЛР), зупинки кровотечі та поводження у критичних ситуаціях користуються великим попитом.
Вже вдруге побували запорізькі медійники у сучасному Симуляційному центрі на спеціальному тренінгу, організованому Центром журналістської солідарності в м.Запоріжжя.

Чому це важливо?

Перш ніж розпочати тренінг, Катерина Романова підкреслює: «Ми не можемо передбачити, коли і де хтось поруч із нами втратить свідомість або зупиниться серце. Саме тому ці навички потрібні всім — як медикам, так і звичайним людям».

Серцево-легенева реанімація (СЛР) — це перша допомога, яку надають людині при раптовій зупинці серця. Учасників тренінгу вчать розпізнавати клінічну смерть: відсутність свідомості, дихання та пульсу на магістральних артеріях. У таких випадках діяти потрібно миттєво: викликати «швидку», розпочати компресію грудної клітини й, за можливості, скористатись автоматичним зовнішнім дефібрилятором (АЗД).

«На жаль, у наших громадських місцях АЗД майже немає. А це — реально річ, яка рятує життя», — зауважує Катерина.

Як це виглядає на практиці?

Тренінг складається з теоретичної частини та великого блоку практики. Учасники моделюють ситуації: людина знепритомніла в супермаркеті, дитина поперхнулася вдома, у потерпілого — масивна кровотеча. В таких умовах кожен вчиться діяти чітко й послідовно.
Під час навчання окрема увага приділяється власній безпеці.

«Не маєте рукавичок — скористайтеся овочевими з супермаркету, носовичком, футболкою. Важливо уникнути контакту з біологічними рідинами постраждалого», — пояснює інструкторка.

Для дорослих і дітей — різні алгоритми

«У дітей зупинка дихання найчастіше — наслідок обструкції дихальних шляхів або нестабільності дихального центру», — розповідає Катерина.

У випадку з дитиною СЛР починається не з компресій, а з 5 рятувальних вдихів. Далі — чергування 15 компресій до грудної клітини та 2 вдихів. Якщо дитина до року — натискання виконують двома пальцями або охопленням грудної клітини руками.

Принцип простий: «Не закидати голову немовлятам — натомість підкладаємо згорнуту  річ – шапочку, кофту чи щось інше під лопатки. І пам’ятайте — у малюків дуже еластичні кістки, ви їм не нашкодите, якщо дієте правильно».

Коли зупиняти реанімацію?

Інструктори наголошують: СЛР проводиться до моменту:
•    прибуття бригади швидкої, яка скаже: «Дякуємо, далі ми самі»;
•    появи ознак життя (дихання, рухів, відкриття очей).

«Забудьте про міф про 30 хвилин. Це правило стосується лише стаціонарів. На вулиці ми працюємо стільки, скільки потрібно», — зазначає тренерка.

Непрохідність дихальних шляхів: як допомогти?

Якщо дитина чи дорослий поперхнувся, застосовують прийом Геймліха. У немовлят — це легкі удари між лопатками у положенні головою вниз. У старших дітей і дорослих — поштовхи в живіт кулаком під діафрагму.

«Не можна трясти дитину за ноги! Це небезпечно для шийного відділу хребта», — суворо попереджає інструкторка.

Тренінг з домедичної допомоги — це не просто лекція. Це робота в команді, практика на манекенах, симуляції в реальних умовах. І головне — усвідомлення: врятувати життя може кожен.

«Коли ти вперше відчуваєш під руками, як “грудина дихає”, а потім бачиш, як манекен “оживає”, розумієш — ці знання безцінні», — ділиться одна з учасниць.

Ці навички не просто рятують життя. Вони змінюють ставлення до себе, до людей поруч і до відповідальності в екстрених ситуаціях.

Фото авторки