Бійцю 23-ї окремої бригади «Хортиця» НГУ солдату Владиславу Степаненку присвоєно звання Героя України (посмертно)

Про бойовий шлях  полеглого побратима розповіли у запорізькій бригаді Національної гвардії України:

"Солдат Степаненко Владислав Олексійович став на захист України з першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, у складі 23-ї окремої бригади «Хортиця» НГУ.

Протягом тривалого часу він виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках Запорізької та Донецької областей, зокрема поблизу Степногірська, Кам’янського та Старомайорського.

У квітні 2024 року, здобувши спеціальність сапера, Владислав приєднався до новоствореної роти ударних безпілотних авіаційних комплексів на посаді авіаційного механіка-сапера.

Його служба відзначилася низкою успішно виконаних бойових завдань. У травні 2024 року біля Малої Токмачки Владислав професійно спорядив дрони, якими було знищено дві вантажівки «Урал» та значну кількість живої сили ворога.

Згодом, працюючи на Нікопольському напрямку, він особисто вразив ворожий комплекс РЕБ «Леєр-2» біля Запорізької АЕС та комплекс відеоспостереження «Муром-М». У жовтні 2024 року завдяки його влучному удару була знищена реактивна система «Град», що готувалася до обстрілу мирних міст.

Особливу стійкість Владислав виявив у січні 2025 року біля селища Шевченко Волноваського району Донецької області: опинившись у напівоточенні, він чотири доби самотужки тримав оборону в морози, знищивши понад 17 окупантів та кілька одиниць техніки, після чого зміг вийти до своїх. Попри право на відпочинок, він відмовився від ротації та залишився на передовій.

Трагічна подія сталася 21 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області.

Зведений підрозділ, у складі якого діяв Владислав Степаненко, вступив у запеклий бій із переважаючими силами противника. Ворог розпочав штурм українських позицій силами близько 20 піхотинців під прикриттям двох одиниць броньованої техніки.

Владислав разом із побратимами негайно приступив до відбиття атаки, здійснюючи заходи зі знищення ворожої броні та живої сили. Завдяки злагодженим та рішучим діям захисників ворог зазнав поразки в наступі та почав хаотично відступати.

Щоб прикрити свій відхід, противник розпочав масований обстріл українських позицій з артилерії та мінометів. Саме під час цього запеклого артилерійського обстрілу один із ворожих снарядів упав та розірвався поруч із Владиславом. Унаслідок вибуху військовослужбовець дістав поранення, несумісні з життям.

Владислав Степаненко загинув на полі бою як справжній герой, до останньої секунди захищаючи суверенітет своєї держави.

За цей визначний подвиг Указом Президента України №1005/2025 від 26 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові солдату Степаненко Владиславу Олексійовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка (посмертно)".