З початком повномасштабної війни для українців як ніколи актуальними стали знання та навички надання домедичної допомоги. У надзвичайній ситуації перші хвилини можуть бути вирішальними — саме вони здатні врятувати життя. І дуже часто першими, хто надає допомогу, є звичайні люди, які випадково опинилися поруч до приїзду медиків.
Так сталося і в Запоріжжі, коли дві керовані авіабомби влучили біля прохідної підприємства «Мотор Січ». У результаті постраждало майже 150 людей — як працівників заводу, так і випадкових перехожих. Першу допомогу тоді почали надавати не медики, а містяни, які опинилися в епіцентрі вибухів. Вони діяли інтуїтивно, хто як міг. Але чи багато людей сьогодні знають, як правильно діяти у подібній ситуації?

Де навчитися надавати першу допомогу?

Більшість українців досі не мають необхідних знань із домедичної допомоги, але навчитися цьому — цілком реально. У Запоріжжі діє багато організацій, які проводять тренінги для дітей і дорослих із серцево-легеневої реанімації, зупинки кровотеч та само- й взаємодопомоги в надзвичайних ситуаціях.
Такі навички потрібні не лише після «прильотів». У побуті теж трапляються небезпечні випадки — поранення, порізи, травми. Вміння допомогти до приїзду медиків може врятувати життя.

Сергій Сметанкін показує, як надати допомогу під час опіку

Запорізька організація Товариства Червоного Хреста України регулярно проводить курси на базі власного гуманітарного центру. Тут навчають як цивільних, так і рятувальників, військових, працівників критичної інфраструктури. Тривалість тренінгів — від 6 до 48 годин, вартість для цивільних — від 850 до 1200 грн. Для професійних груп навчання безкоштовне — за нього платить підприємство.
Навчання проводять сертифіковані інструктори за міжнародною програмою, що охоплює 191 країну. У програмі — теорія, практика, серцево-легенева реанімація, алгоритми дій при втраті свідомості. Особливу увагу приділяють серцево-судинним випадкам — вони спричиняють 67% смертей в Україні.
Координатор Сергій Сметанкін підкреслює: першими на допомогу приходять звичайні люди, і саме вони можуть зберегти життя до приїзду «швидкої». Один із прикладів — вчителька з Вільнянська, яка після курсу змогла зупинити масивну кровотечу постраждалому під час обстрілу.

«Я рятуватиму вас — і хочу, щоб ви могли врятувати мене»

Навчання з домедичної допомоги активно проводить загін швидкого реагування Запорізької обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Це один із перших підрозділів, який прибуває на місця вибухів і надзвичайних ситуацій. Загін створено у 2014 році, а з 2016-го інструктори почали активно навчати волонтерів і цивільних, зокрема військових тероборони — тоді тренінги пройшли 400 людей.
«Наші тренінги — дуже практичні», — каже заступниця командира загону Оксана Жовнер. — «Чому ми це робимо? З егоїстичних міркувань! Якщо щось станеться — я рятуватиму вас. Але хочу, щоб і ви могли врятувати мене».

Оксана Жовнер: «Я рятуватиму вас — і хочу, щоб ви могли врятувати мене»

Вона наголошує: знання з надання першої допомоги мають бути у кожного. Адже в екстреній ситуації вирішальними можуть стати не хвилини — секунди. А першими, хто може допомогти, часто є саме ті, хто випадково опинився поруч.
«Ви можете мати лише хвилину, — підкреслює Жовнер. — Ніхто не встигне ні добігти, ні доїхати. Все — у ваших руках».
Часто цивільні хочуть допомогти, але не знають, що робити. Через це виникає плутанина: допомагають тим, хто голосніше кричить, а не тим, хто в критичному стані.
«Після “прильоту” у двір біля гуртожитку “Запорізької політехніки” було двоє поранених, — згадує Жовнер. — Легкопораненого несли з криками — він і отримав допомогу першим. А от серйозно пораненому допомогли пізніше. Люди просто не знали, як діяти правильно».
Інша проблема — хаотичні дії. Наприклад, чоловіки кидаються розгрібати завали, намагаючись допомогти, хоча це завдання рятувальників. У таких ситуаціях важлива координація й підготовка.
«Люди щиро хочуть бути корисними, — каже Жовнер. — Часто запитують, чим можуть допомогти. І це прекрасно. Але дуже важливо, щоб у них були хоча б базові навички».
Сьогодні отримати такі знання цілком реально. У Червоному Хресті працює школа першої допомоги для цивільних. Та, за словами Оксани Жовнер, одного тренінгу недостатньо.
«Має бути м’язова пам’ять, — пояснює вона. — Ви не згадаєте, що читали чи чули. У критичний момент діятимуть руки. А щоб вони діяли правильно — потрібна постійна практика».

Інструктори, які передають навички з порятунку життя

Лікарка-кардіолог Наталія Дорошева вже 18 років працює в обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Із 2022 року вона очолює навчально-тренувальний відділ Центру, має низку міжнародних сертифікатів, зокрема інструктора Американського коледжу хірургів за програмою «Зупини кровотечу».
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли: багато цивільних не знають, як надати собі допомогу. Тож почали проводити волонтерські тренінги — і для населення, і для Сил оборони, — розповідає Наталія. — Навчаємо зупиняти кровотечу, розпізнавати її ознаки, діяти в критичних ситуаціях».
У 2022-му попит на навчання був найвищим — через постійні обстріли та страх. Зараз, каже Дорошева, активність циклічна: зростає після «прильотів» і спадає у відносно спокійні періоди.

Наталія Дорошева намагається дати якомога більшій кількості людей шанс урятувати себе чи ближнього

У її команді — вісім сертифікованих інструкторів із досвідом в екстреній медицині. Щоб навчати більше людей, Наталія зареєструвалась як ФОП і почала працювати незалежно: «Хотіла дати якомога більшій кількості людей шанс урятувати себе чи ближнього».
Вона навчає цивільних, медиків і рятувальників зупинці кровотеч, діям у надзвичайних ситуаціях, базовій реанімації. Тривалість курсу — від 4 до 8 годин залежно від програми. Один із курсів — «Перший на місці події» — готує людину, здатну врятувати життя.
«Навички мають бути доведені до автоматизму. Біля постраждалого вже пізно вчитись», — наголошує інструкторка.
Тренінги сертифіковані: теорія одразу підкріплюється практикою. Після курсу зупинки кровотечі учасники отримують міжнародні сертифікати, після базової реанімації — українські.
У 2023 році Наталія за підтримки чоловіка — бойового медика — подалась на грант «Власна справа» і отримала 500 тисяч гривень. Вона створила два робочі місця та організувала тренінги для 140 людей.
Загалом із 2022 року вона навчила 950 працівників ДСНС, 2200 представників Сил оборони та 3500 цивільних. Спочатку навчання було безкоштовним — завдяки міжнародним донорам. Тепер, щоб покрити витрати на обладнання та оренду, довелося запровадити плату.
«За статистикою, найшвидше людина гине саме від критичної кровотечі. Чим більше тих, хто зможе допомогти — тим більше врятованих життів», — каже Наталія Дорошева.

Безпека і знання: нові орієнтири виробництва

Навичкам домедичної допомоги навчають і фахівці Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області. Як зазначив його начальник Олексій Арнаутов, підготовка населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій — це окрема, важлива складова системи цивільного захисту.
Фахівці центру, згідно з планом заходів, проводять заняття з організованими групами — працівниками підприємств, установ та організацій. Після проведення навчань або інструктажу підприємство здійснює практичні заходи у формі спеціальних об’єктових навчань із питань цивільного захисту або об’єктових тренувань.
Навчанню навичкам надання першої домедичної допомоги в центрі приділяють особливу увагу. «У воєнний час це основа збереження життя людини, зокрема постраждалих. Це також — надання громадянам психологічної впевненості, що у разі надзвичайної ситуації або отримання поранення вони не залишаться напризволяще», — розповідає Олексій Арнаутов.
У мобільному консультаційному пункті центру представлені навчальні матеріали з цієї теми. Для практичної підготовки використовується робот-тренажер для серцево-легеневої реанімації (SLR), оснащений приладом моніторингу. Під час виконання вправ учасник бачить, чи правильно він діє, чи допускає помилки.

Тренінги, що допомагають у критичні моменти: розповідають учасники

Микита, волонтер:
«З 2014 року я пройшов чимало тренінгів і вчився медицині катастроф у медколеджі. Медицина — багатогранна, тому навчання потрібно постійно. Один тренінг нічого не змінить — у стресі людина забуває ключове.
Ось нещодавно інтубував манекен — і помилився, трубка потрапила в стравохід. А що якби це була людина? Подвійний стрес. Саме тому важливо доводити навички до автоматизму.


Мені не раз доводилося допомагати людям — при кровотечах, переломах, особливо часто під час ДТП. Впевненість є, але мозок у критичну мить може просто «вимкнутися». Тому цивільним я раджу: відвідуйте тренінги, особливо ті, що безкоштовні. Головне — не лінуватися».

Світлана, пенсіонерка:
«Усім нам важко — страх, тривоги, обстріли. У такі часи найбільша допомога — тренінги. Ми з подругою були на курсі домедичної допомоги від Червоного Хреста. Інструктори — чудові. Навчали накладати джгут, і виявилось, що це зовсім не просто.
Один день недостатній, щоб усе запам’ятати. Треба ходити знову і знову. Особливо важливо, щоб навчання було безкоштовним. Ми живемо у прифронтовому місті, тож добре, що з’являється дедалі більше таких ініціатив. Усім раджу: навчіться рятувати життя. Це справді потрібно».

Дар’я, байкерка:
«Після перших “прильотів” у Запоріжжі я зрозуміла: треба негайно вчитись надавати допомогу. Зараз у місті багато тренінгів — безкоштовних і платних, для будь-якого рівня. Це дуже корисно!
Я впевнена: кожен має знати, як діяти у надзвичайній ситуації. Це може врятувати життя — своє або близької людини. До вторгнення я вже проходила навчання при центрі екстреної медичної допомоги — бо я мотоциклістка й знаю, наскільки небезпечно на дорозі.
На щастя, поки знання не знадобилися. Але хочу пройти курс із сертифікатом — важливо мати підтвердження. Постійно нагадую рідним і друзям: хоча б раз пройдіть тренінг і майте аптечку — із сертифікованим турнікетом, бинтами, тиснучою пов’язкою.
Мене тішить, що багато знайомих уже мають аптечки й знають, як ними користуватись. І таких стає більше!»

Опитування показало: інтерес до ПДД зростає, але бракує впевненості, інформації та практики

Редакція «Трудової слави» провела онлайн-опитування (157 респондентів) щодо знань і готовності надавати першу домедичну допомогу (ПДД).
74,5% вже проходили навчання (тренінги або повний курс).
21,7% планують навчатися, 3,8% — не зацікавлені.
Лише 15,9% мали реальний досвід допомоги, і лише 3,8% впевнені у своїх знаннях.
82% вважають, що навчання має бути обов’язковим.
52% не знають, де можна пройти тренінг.
Головна мотивація — війна, безпека близьких, зміна професії.

Ірина Єгорова
Світлана Карпенко