Выбор редакции
Підтримка попри все: мешканці Комишуваської громади отримали продукти, гігієнічні набори і будматеріали

Підтримка попри все: мешканці Комишуваської громади отримали продукти, гігієнічні набори і будматеріали

Гуманітарну допомогу та будівельні матеріали отримали мешканці Щасливського старостинського округу № 6. Попри складну безпекову ситуацію Комишуваська селищна рада продовжує всебічно підтримувати жителів громади. «Сьогодні до Щасливського старостинського округу № 6 було доставлено чергову партію життєво необхідної допомоги для місце…

Попрощалися з колегами: у Запоріжжі рятувальники провели в останню путь двох надзвичайників з оріхівської частини

Сьогодні, 28 жовтня, запорізькі рятувальники попрощалися зі своїми колегами — начальником караулу 20-ї державної пожежно-рятувальної частини, капітаном служби цивільного захисту Юрієм Ільченком та сержантом служби цивільного захисту Артемом Ханатом. «25 жовтня серця обох надзвичайників зупинилися в лікарні. П'ять днів медики…

4985 ударів за тиждень: ворог руйнує міста і села Пологівщини з усіх засобів ураження

В результаті ворожих обстрілів поранення отримали двоє мешканців Оріхівської територіальної громади. За минулий тиждень (19–25 жовтня) окупанти завдали 4985 ударів по населених пунктах Пологівського району. Це більше, ніж тижнем раніше, коли їх було 4551. Найбільше атак, за інформацією Пологівської РВА, росіяни здійснили із застосуванн…

Життєві історії

Життєві історії

Выберите дату:
«Я звідти родом, де ясні зорі»

«Я звідти родом, де ясні зорі»

Олена Башкардіна про рідне Кущове, жіноче щастя і життя, яким воно є Війна розпинає запорізьке село, нещадно знищує колиску прадавньої мудрості - вишневі вулиці,  хати та криниці, де закладена історія кількох поколінь. Село -  наше духовне місце  сили. Для Олени Башкардіної таким місцем сили є її рідне Кущове Комишуваської громади. Олена там народилася,…

"Рятувальником хотів стати з дитинства": оріхівський надзвичайник понад 20 років ліквідовує пожежі і допомагає людям

Після кожного ворожого удару вони оперативно приходять на допомогу. Там, де ще вогонь, дим і є загроза повторного удару, шукають людей, розбирають завали, гасять пожежі. Вони — це наші герої без зброї, рятувальники, які йдуть туди, звідки люди повинні вийти. Живими. Сьогодні у них професійне свято — День рятівника. Серед тих, хто приймає 17 вересня вітання…

"Земля забирає в мене негатив”: речниця Головного управління ДСНС розповіла, як знімає стрес після напруженої роботи

Вже 24 роки Юлія Баришева працює в службі порятунку. Як журналістка і – разом з журналістами пресслужби Головного управління ДСНС в Запорізькій області. Керівниця відділу комунікації Головного управління ДСНС в Запорізькій області, вона створювала і була редакторкою відомчої газети «Ситуація», організаторкою і ведучою профільних телепрограм, які…

Не їхнього поля ягода

НЕВІСТКУ Галина Василівна незлюбила одразу. Славко, закінчуючи останній курс університету, приїхав з міста із дівчиною. Він друзів і раніше запрошував погостювати, а тут чутливе серце матері підказало: будь пильною, ця білявка не просто однокурсниця. А вони й не крились — обнімалися, змовницьки переглядались, щасливі очі виказували нестримні молоді почуття. Мати…

Промінь призахідного сонця

У дорогу Віра Іллівна одягла нове пальто. Його вибирала донька, і покупка вийшла на рідкість вдалою. «Як носитимеш з оцим шаликом, років 10 гарантовано мінус, — сказала тоді Леся, чудернацьким вузлом зав’язуючи м’яку тканину світлого бузку». Так і вийшло, обновка личила жінці, та носити її Вірі якось не вдавалося — листоноша з важкою…

Колюча стерня материнського поля

Мандрівка потягом, яка в добрі часи заколисувала, обіцяла дорогою позитивні емоції, спогади, чекання приємних зустрічей, зараз перетворилася на вузол тривог. Їдемо. Неспокій у нашому вагоні поселився, здається, з перших хвилин, відколи рушили з перону. Він витав у повітрі, у тихих розмовах випадкових попутників, яких одразу об’єднала спільна мета – дістатися…

"Челентано" служив у піхоті

До автобуса зайшов чоловік, на перший погляд, років п'ятдесяти. Засмаглий, у кепці і сонцезахисних окулярах, чимось схожий на якогось артиста. Побачивши вільне місце біля мене, сів поруч, простягнув пакет з тортом. Сам прилаштовував другий пакет біля ніг. - У когось день народження? - запитала. - У мене був ювілей - 60! Тепер звикаю до цивільного життя, їду до…

“Життя помістилося в три сумки”: з Оріхова виїхав чоловік, який прибирав могили

Сергій Білоконь разом з дружиною Іриною покинули рідне місто в 20-х числах липня. Бо жити під постійними обстрілами вже геть не стало сили. Зараз потихеньку звикають до життя у прифронтовому Запоріжжі, займаються відновленням здоров’я. Живуть в квартирі онука на Космосі, де майже щодня гучно через ворожі дронові атаки - ворог влучає по приватних будинках,…

Качка для зятя

Марійка сказала, що приведе Петра  знайомитися з мамою. Поліна Василівна підготувалася : запекла качку з яблуками, - це в домі вважалося головним вишуканим частуванням. Тушкувала голубці, гарно сервірувала стіл, можливо,  зятем стане гість, треба не осоромитись. Донька у жінки була єдиною, народила її у пізньому шлюбі, невдовзі не стало чоловіка, то віддавала…

Їй не бракує сили і терпіння

Вже й не пам’ятаю, як ми познайомилися з Надією Франк, але коли нещодавно випадково зустрілися у Запоріжжі,  нам було про що поговорити.   Вона народилася у Новопавлівці на Оріхівщині  і жила б там  у власному домі і дотепер, якби не війна… Всього було на її життєвому шляху. Після Новопавлівської восьмирічки - курси секретаря-машиністки,…

Тоді, як рвали вишні

Що зник гаманець, Віра спохопилась, коли під’їхали до Журбинців. Звично пірнула рукою у сумку, яку син називав «кравчучка – редикюль», і не відчула теплого на дотик смушку. Похололо на душі: обікрали! Старший на вид чоловік, який на вокзалі запропонував Вірі підвезти до села, дорогою все поглядав на неї у дзеркало, а побачивши, що вона порпається…

Раїса Кайдаш зустріла 90-річчя з вірою в Перемогу

Матеріал читачки Під час  створення БФ «Південь» засновник Сергій Чертоляс та директорка Любов Ярова ставили перед собою основне завдання – підтримувати, допомагати вразливим категоріям населення, постраждалим від військової агресії рф, в першу чергу, - внутрішньо переміщеним особам, людям похилого віку, родинам з дітьми, особам з інвалідністю.…

Дорогою прощань і зустрічей

КАРТАТА сумка стояла напоготові у кутку польового шпиталю. Кілька кофтин, чобітки, літня вдяганка. — Ти збери все, а трапиться оказія, відправим тебе у бік Чорнолісся, — командир був старший, сивий від літ і війни, таким приблизно міг би бути Галинчин батько. Яким лише вона його не уявляла за свої 20 років! І тата, і маму. А тут, на війні, Дмитрович і справді…

Про дітей, котів та золоте Наталчине  серце

Давно примітила: людям, які люблять дітей і тварин, немає ціни! Вони поділяться з тобою останнім, а головне, переллють у твою душу стільки позитиву, такої щедроти емоцій, що черпатимеш іще довго з теплою згадкою.  З Наталею Клейн, вчителькою оріхівського «Сузір’я» і волонтеркою,  ми зустрічалися давненько, якоїсь суботи у затишному помешканні,…

Дім зруйнувала війна, але не зламала віру: історія Лідії Стояк

Матеріал читачки Війна поділила життя кожного з нас на ДО та ПІСЛЯ…   Багато зламаних доль, багато втрат у кожній родині, немає жодної родини в Оріхівській громаді, яка  б не зазнала втрати – втрати житла, втрати рідних та близьких… У фонд «Південь» щодня приходять мешканці Оріхівської громади, об'єднані одним горем,…

«Заплющу очі — і наче ступаю полем»: фермер Михайло Архапчев про втрачене господарство і надію

Війна і поле – дражлива, болюча тема для сільської людини. Як би не складалася доля оріхівських фермерів під час війни, а на початку літа, у переджнив’я, душа хліборобська обливається кров’ю: немає надії вийти в поле, не буде врожаю там, де засіяно ворожим залізяччям. Як живеться сьогодні тим, хто не шкодував задля праці на землі  своїх років і…

День народження годинника

До годинників у мене трепетне ставлення, як до живих істот. Маленькі наручні нагадують кошенят. Вони завжди при тобі, звикають до руки, «муркотять», тихенько заколисують і зайве не нагадують про себе, але завжди на чатах.  Домашні, з маятниками або гирями - то віддані собаки. Оберігають оселю, гарчать, як настає час. Можуть розбудити, нагадуючи, що час…

Брати завжди були разом… Пам’яті Дмитра та Олександра Мирошниченків

Людмила Вікторівна Акулова до війни була соціальним працівником у КУ «ЦНСП» Оріхівської міської ради. Має вищу освіту. Після повномасштабного вторгнення російської армії на територію України займалася евакуацією осіб похилого віку в більш безпечні місця. Працювала в Оріхові у пункті незламності, що знаходилися у двох закладах освіти. У грудні 2023 року перейшла…

Подарунок від зозулі

НАС із Зоєю свого часу звела коротка зустріч. Я приїздила у відрядження в невеличке село Новотроїцьке, довелося затриматись і не встигла на останній автобус. Обліковець із місцевого господарства Клава люб’язно запросила переночувати у них, Зоя була невісткою цієї привітної жіночки. Чорнява дівчина з величезними очима здалась мені відлюдкуватою — ховала погляд…

Понад два роки невідомості: мати оріхівця Дениса Мельника продовжує чекати 

Ці  тривожні думки ні вдень, ні вночі не дають спокою оріхів’янці Лідії Мельник з того часу, як дізналася, що її син Денис зник безвісти 7 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на території бойових дій. Він народився в Оріхові 31 січня 1989 року.  Вчився у гімназії «Сузір’я»,   де його класним керівником була Любов…

«Я розумів, що кожен вірш, написаний в окопі чи  бліндажі, може стати останнім…» - Євген Сєрков про творчість на фронті та повернення до цивільного життя після поранення

Він долучився до лав територіальної оборони вже на наступний день після повномасштабного вторгнення. Змінив звичне вчительське житті на берці та однострій. Боронив Україну та захищав наш спокій на різних напрямках. Але, зрештою, повернувся до цивільного життя після важкого поранення. І саме творчість стала для нього тією життєдайною силою, що допомагала триматися, як під…

Хліб і життя — поняття нероздільні

Одного разу стала свідком такого епізоду біля контейнерів зі сміттям. Молода білявка легковажно викинула на купу відходів шматки черствого запліснявілого хліба. Їх одразу ж підібрала бідно вдягнена старенька жінка, в якої сльозилися очі, і сховала в пакет. Декому хліб зайвий, а комусь його не вистачає. І від побаченого стало не по собі… Людям властиво ідеалізувати…

Від Оріхова до великої науки: історія академіка Всеволода Лазаряна

Оріхівщина  -  батьківщина багатьох видатних людей. Серед них  -  Всеволод Арутюнович Лазарян, талановитий український вчений- механік, професор, академік, доктор технічних наук, спеціаліст у галузі динаміки рухомого складу залізниць.  Він народився у м.Оріхів Катеринославської губернії 16 жовтня 1909 р. З 1916-го по 1920-й - учень Оріхівського…

Поетка із Житомирщини Надія Циба написала вірш про Малу Токмачку

Вона народилася та мешкає на Житомирщині. Ніколи не була у Малій Токмачці і не мала там рідних чи друзів. Але, одного разу почувши про це прифронтове селище, присвятила йому вірш. Довгі роки пані Надія займалася малюванням. А ось писати вірші почала 5 років тому і вважає це Божим даром. Оскільки поетичні здібності з’явилися після того, як вона несла обов'язки…

А які тепер очі у зрадженого  собаки?

Пригадалася давня історія. Готувала розлоге інтерв’ю з відомим науковцем. Ім’я в медицині, лауреатство, визнання колег і учнів. Коли було перегорнуто силу-силенну сторінок пережитого, я наостанок запитала вченого, що йому болить і часом ночами не дає спати. Відповідь не забарилася: «Очі мого покинутого собаки». І розповів. Бабуся у селі по смерті…

На схилі  літ  далеко від рідної домівки

Чи думала Катерина Макарівна Чаусова до війни, що доведеться їй  виїхати з Оріхова у безпечне місце, щоб зберегти своє життя. Тепер вона має статус ВПО і тимчасово мешкає у Дніпрі разом з сином і невісткою.  Ми познайомилися років двадцять тому. «Кличе барвистий світ» - так називалася замальовка про її жіночу долю і захоплення вишиванням у моїй книзі…

Війна не стала на заваді коханню: історія лікарки «Ластівки» 

На характер дівчини, мабуть, вплинуло вибране батьками ім’я – Олександра. Вона з дитинства дружила з хлопцями, ганяла з ними у футбол, не боялася лазити по деревах, плавати у річці, ходила на заняття у секцію айкідо. Звали її по-різному: Саня, Саша, Шура і навіть по-модному Алекс.  Навчання у школі давалося легко, з вибором професії визначилася без сумнівів.…

Вийшов у поле допомогти другові: на Оріхівщині FPV-дрон убив Віталія Божинського

Новоіванівка попрощалась із Віталієм Божинським, якого вбив ворожий дрон біля комбайна  Новоіванівка в жалобі, скорботна новина охопила всі села Комишуваської громади: тут попрощалися з Віталієм Божинським, життя якого на самісінькому злеті, у розквіті сил обірвав ворожий  FPV-дрон. Просто на жнивному полі, біля комбайна, куди вони з товаришем вийшли збирати…

Її дім був осередком тепла і любові: пам’яті оріхів'янки Лідії Штанько

Є люди, яких пам’ятають не лише рідні. Їх знає місто — за багаторічною працею, добрими справами, готовністю вислухати, порадити, допомогти. Такою для багатьох оріхівців була Лідія Іванівна Штанько — багаторічна очільниця Бюро технічної інвентаризації «Імпульс». А для своєї великої родини вона передусім була найдорожчою людиною — люблячою…

«Я з тобою, нічого не бійся»: родина з Оріхова бореться за одужання Мустафи

На довоєнних світлинах прийомної родини Тетяни Юричко та Сергія Гашенка з Оріхова, їхній син Мустафа завжди попереду – щасливий і гарно вбраний. Він таким і є, життєрадісне маленьке сонечко, позитивний помічник пані Тетяни.  Їхня прийомна родина з настанням війни пережила у рідному місті тяжкі часи, - ворог розтрощив їхній дім, зламав життя і налагоджений побут…

12
Последние новости