У Запоріжжі відкрилась чергова виставка картин-сіток волонтерського об'єднання "Під парасолькою".

Бібліотека стала вже третьою локацією, де відвідувачі можуть помилуватися творчістю волонтерів: раніше виставки картин-сіток проходили в обласних музеях художньому і краєзнавчому.

У холі першого поверху розміщені 13 картин на сітках.  Вони зроблені чудовими майстринями волонтерського центру "Під парасолькою", який ще в 2014 році заснували Валентина Степанівна і Катерина Вініченко - відомі запорізькі гідеси, а останні 10 років - ще й відомі волонтерки.

Кілька робіт "переїхали" з обласного краєзнавчого музею, де у квітні відкрили виставку "Мальовничий АРТ" - зокрема, "Мальви. Україна", картини з зображенням скіфського стану на Хортиці та історико-культурного комплексу "Запорозька Січ".

Але більша частина експонатів - нові. Деякі з'явилися зовсім нещодавно, після повернення Валентини Степанівни з Нідерландів, де вона давала майстер-класи з плетіння сіток і картин на сітках, збирала гроші на нові сітки для військових.

До речі, у цьому році Валентина Степанівна у Нідерландах на запрошення відомої волонтерки Вікторії Вєрозубової-Сус побувала двічі. Вдруге - у серпні-вересні, рятувалася від сонця, бо має на нього алергію.

Під час поїздки сплела 12 прекрасних картин, які залишила в Нідерландах для продажу на аукціонах. Нещодавно одна з її робіт - "Соняхи" - була продана за 50 євро. Кошти, звісно, підуть на закупівлю сіток і матеріалів для плетіння. Про це Валентина Вініченко розповіла на відкритті виставки.

А ще з радістю повідомила, що зранку отримала замовлення сплести картину "Соняхи" і потім відправити її у Харків. Це ж значить, що ще надійдуть кошти на купівлю основи для маскувальних сіток.

А Катерина Вініченко розповіла про свою авторську технологію плетіння маскувальних сіток, яку в центрі "Під парасолькою" постійно вдосконалюють. До речі, за неї Катерина отримала нагороду від Міністерства оборони -відзнаку "Знак Пошани".

Маскувальні сітки плетуть на замовлення військових, які надсилають фотографії, як виглядає ландшафт території, на якій знаходиться підрозділ. Сітка повинна бути максимально наближеною до зображеного на фото, при її плетінні використовуються тканини різного кольору, тому і такі сітки можна сміливо вважати картинами.

Останнє досягнення волонтерів - сітка з умовною назвою -"Хамелеон". Як розповіла Катерина, командир підрозділу кілька разів проїжджав мимо прикритої техніки і не бачив її. Потім сказав: "Хлопці, та де вона? Показуйте!".

Валентина Степанівна і Катерина вважають, що це найвища оцінка роботи волонтерів їхнього центру.

"У нас на одній маскувальній сітці, що їде на фронт, використовується від 18 до 30 кольорів. Тобто, робимо сітки, які будуть працювати саме на цьому ландшафті. Кожна гілочка, травинка повинна повністю співпадати з наданою фотографією. А звідти вже пішли картини, щоб трохи "спустити пар". Бо плетіння маскувальних сіток - це велике навантаження як фізичне, так і психологічне", - розповіла відвідувачам виставки Катерина Вініченко.

Найбільша робота на виставці - "Мальви. Україна", вона 1,70х4 м. На сітці майстрині виплели сільську хату з фіранками, тин, різнокольорові мальви, для антуражу додали солом'яного маленького брилика. Перед нею - два сплетених килимка, на яких зручно сидіти, коли фотографуєшся.

А починається виставка з чотирьох нових картин, які Валентина Вініченко сплела після відвідання музею Ван Гога під час своєї першої поїздки у Нідерланди. Серія так і називається "Навіяно ван Гогом".

"Дівчата з Українського дому подарували мені квиток до музею Ван Гога, він - це моя любов з дитинства, - розповіла журналістам Валентина Степанівна. - Побувала там і надихнулась.

Першою картиною-сіткою стали "Соняхи". Потім з'явились "Півники", "Зоряна ніч". Згодом - "Ворони над полем пшениці, зараз вона дуже актуальна: ось - ворони, а ось пшениця, це Україна. І вона жовто-блакитна.

Картини хоч і невеликі за розміром, але можуть плестися довше, ніж велика картина. Тут же ячеєчка 1 на 1 см чи 1,5 на 1,5 см, а на великій сітці - 4 на 4 см.

Наприклад, "Соняхи" робила дві ночі. А "Півники", мабуть, тиждень, чотири рази переплітала, все було не те.... Головне - щоб було натхнення".

Ще на виставці можна також побачити роботу по мотивам картини Марії Примаченко "Під сонцем на морі Чайка годує своїх дітей" і яскраву картину "Карпати. Квітне люпин".

Як зазначила під час відкриття головна бібліотекарка відділу мистецтв ЗОУНБ Олена Савкіна, волонтери центру "Під парасолькою" з 2014 року вже сплели понад пів мільйона квадратних метрів сіток.

З початку повномасштабного вторгнення рф - понад 50000 м2. Площа однієї сітки - 48 "квадратів", стільки треба, щоб закрити один танк чи БТР.

"Колектив завжди творчо підходив до своєї роботи, - підкреслила Олена Савкіна. - У 2022 році на День вишиванки створили першу картину, сплетену на сітці. Традиційної ходи у вишиванках не було, а волонтерам дуже хотілося щось зробити на свято, для душі.

Ідею другої подарувала 4-річна Кіра, яка намалювала розвідників у квітах, а майстрині створили яскраву картину з такою назвою.

Потім з'явилися "Дуби. Україна", "Розлючена вишиванка" (при її виготовленні використовувалася тканина "піксель"), "Мальви. Україна". Трохи згодом колекцію поповнили "Хортиця. Скіфський стан. Вечір", "Хортиця. Січ".

"Хотіли зробити велику картину - вода, Хортиця, плавні,  - розповідала авторці цих рядків Валентина Вініченко. -  Але після нашої виставки у художньому музеї вирішили зробити невеличкі картини, щоб розмістити їх на рамках.

Дві -"Хортиця.Січ" і "Хортиця. Скіфський стан. Вечір" можна побачити на виставці. Картини дуже цікаві. Оскільки ми розвиваємось у творчості, то зробили їх об'ємними. Скіфську бабу зробили з соленого тіста і пофарбували. Вежу, яку можна побачити на скіфському стані, покрили очеретом, зробили до неї драбинки.

Ще одна особливість цієї картини - вона була з запахом. Навесні Хортиця пахне чабрецем, пучечок цих рослин ми прикріпили до картини. І вона пахла Хортицею! Зараз запах, звісно, вже вивітрився".

Вражає і композиція "Хортиця. Січ", на якій зображений історико-культурний комплекс "Запорозька Січ", доступ у який місяць тому вперше з початку повномасштабної війни відкрили. Валентина Степанівна плела картину, а Ольга Стешенко доповнювала її дрібними елементами.

За словами волонтерок, які були присутні на відкритті виставки, сітки-картини - це для них своєрідний релакс, перезавантаження. Вони зазначали, що після того, як поплетуть картини, підвищується продуктивність основного процесу.

На жаль, не змогла бути присутньою на відкритті народна майстриня Тетяна Листопад, яка брала активну участь у "народженні" багатьох картин.

На виставці є банка для донатів, які будуть використані для придбання основи для нових маскувальних сіток. За ними у "Під парасолькою" черга.

Виставка картин-сіток працюватиме ще два тижні.

Коли можна подивитися

  • Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека відкрита з 9.00 до 17.00.
  • Вихідний - неділя.
  • Останній день місяця - санітарний.
  • У бібліотеці є укриття.