У міській бібліотеці на Гоголя, 22 до Дня міста відкрилася яскрава виставка, яку склали 54 різні квітки, вишиті майстринями з ГО “Запорозькі берегині” на п’яльцях.

Краса неймовірна! Не зважаючи на те, що відкриття майже не анонсувалося, усі стільці в залі, де проходив захід, були зайняті, шанувальники творчості вишивальниць  навіть стояли, бо не вистачало місця.

Присутніх привітала директорка КУ “Міська публічна бібліотечна система м. Запоріжжя” Неллі Крамаренко, яка подякувала гостям заходу за те, що прийшли в бібліотеку, а майстриням — за їх творчість, яка надихає (до речі, в цій міській оновленій бібліотеці це вже друга виставка берегинь).

На згадку про цю чудову виставку та за постійну допомогу і підтримку в організації виставок в бібліотеках керівниця творчого проєкту Людмила Гармаш вручила Неллі Крамаренко лілею, яку вишила її 89-річна мама Ольга Ганжа.

Про особливості виставки “Квітка-душа” та як вона взагалі з’явилася розповіла голова ГО “Запорозькі берегині” Олена Шевчук.

“У мене є прихильник в Бельгії, який має магазин товарів для рукоділля. Він знає, чим ми займаємося, бачив світлини з наших чудових виставок. І вирішив нам допомогти - надіслав 60 п’ялець, нитки, тканину, він вважає, що за допомогою творчості ми рятуємося від війни.

Я довго думала, що робити з цими п’яльцями, адже до цього наші майстрині вишивали новорічні кульки, писанки, рушники.

Ідея вишити квіти прийшла після спілкування з нашими військовими та поїздок на дачу. Хлопці розповіли, що на лінії фронту та скрізь, куди дотягнеться, ворог випалює все живе — дерева, рослини, квітів там давно вже нема.

Весною, коли у мене на дачі все почало квітнути, я й подумала про цей проєкт - щоб майстрині вишили на п“яльцях лише квіти. Квіти України.

Квіти — це наша душа. Маленькій дівчинці одягають стрічку і обов’язково чіпляють квітку. Коли вона стає дівчиною, надіває віночок, а коли дорослою жінкою — хустку. А хустки в українських жінок завжди з квітами.

Ще я згадала, що 10 жовтня — день народження нашої легендарної співачки Ніни Матвієнко, яка виконувала пісню “Квітка-душа”. Так і народилася назва нашої виставки”, - розповіла Олена Шевчук.

Окрім робіт на п'яльцях, на виставці можна побачити вишиті картини з квітами Віри Лобач і Ольги Ганжі, дві подушки, які вишивала мама лідерки берегинь Олени Шевчук, картини Олени і квіткові акварелі Оксани Кіргєєвої. А ще — старовинні сорочки з колекції Яни Яковенко і віночки Марини Широкової.

Під час відкриття дві учасниці презентації мали можливість одягнути сорочки, віночок та хустку, їм допомагали Яна Яковенко та Лариса Середа.

Після цього ритуалу Олена Шевчук і Лариса Середа провели над присутніми традиційний ритуал “закликання щастя” за допомогою унікального рушника, який вишили 50 щасливих заміжніх жінок і мам.

Детальніше про творчий проєкт “Квітка-душа” розповіла його керівниця, відома майстриня Людмила Гармаш.

За її словами, квіти і цитати з творів про квіти вишивали 12 майстринь. До речі, щоб знайти ці цитати, пані Людмила перечитала близько 2000 поезій відомих (і не дуже) авторів.

У семи роботах майстрині вишили цитати з віршів Ліни Костенко (айстри, жоржини, тюльпани, мальви, троянди, просто садові і лугові квіти), в шести - Надії Красоткіної (лілея, Дерево життя), у двох — Павла Тичини (дзвоники і дівчинка Весна), Володимира Сосюри (майори і фіалка), Василя Чумака, це поет Розстріляного Відродження, в одній - Гліба Бабича, який загинув в 2022 році, і Галини Потопляк.

Вишивали і цитати з поезій запорізьких поетів — Пилипа Юрика, Яни Яковенко, Вікторії Сироватко, віршів берегинь - Людмили Гармаш, Лариси Середи і Марини Широкової.

У проєкті брали участь вже чотири династії мам і доньок. Це - Людмила Гармаш (22 роботи) і 89-річна Ольга Ганжа (3), Віра Лобач (8) і Юлія Слета (3), Лариса Середа (1) і 10-річна Оля (1), Тетяна Дем’янова і Лідія (1). Свої роботи надали Марина Широкова (4),   Ганна Мартенс (4) , Надія Ткаченко (2), Ірина Даннік (2) та Інна Сердюк (2).

“Вишили близько 35 різноманітних квіток, окремі квіти двічі - тричі (будяк, троянда, барвінок, волошки, маки, лілеї, сонях, дзвоники, півники, квітучі садки, садові квіти, лугові квіти), - розповіла Людмила Гармаш.

Квіти, які вишивали майстрині: із суто українськими назвами - сонях, деревій, дзвіночки, лілея, Петрів батіг, півники, півонія, айстри, жоржини, в’юнок, майори, братки, троянда, конвалія, бузок, будяк. А ще - мальви, анемони, крокус, нарцис, маки, ромашки, барвінок, квітучі сади, газалія, маргаритки, хризантема, жасмін, тюльпани, космея, рудбекія, фіалка, гвоздика.

Людмила Гармаш детально розповіла про свої роботи, а також роботи інших учасниць цього неймовірного творчого проєкту про квітку-душу.

Презентація виставки "Квітка-душа" проходила в дуже душевній атмосфері. Свої вірші читали Вікторія Сироватко і Пилип Юрик.

Це цікаво

Квіти, як коди сили в українській вишивці:

СОНЯХ, квітка - головний слов'янський оберіг, слов'яни– діти Сонця

РУЖА – рясно розквітли на сорочках і рушниках усієї України, орнаменти з ними означають безперервних рух із вічним оновленням. Пізніше під впливом іноземних культур ружі перетворились на троянди, але від цього не втратили гармонії і краси і стали улюбленими мотивами вишивки.

МАЛЬВА - символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Не було села, де не росли б мальви- запашні обереги нашої духовної спадщини. Усім, хто вирушав в дорогу ці квіти нагадували, що та земля мила, де мати народила.

КОНВАЛІЯ - символ сердечної щедрості, душевної відкритості , дівочої чистоти, пробудження природи, цнотливість, у християнстві - емблема Діви Марії і пришестя Христа.

ВОЛОШКИ - символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, чесності, хлоп'ячої краси і добра.

Вважається, що волошки мають магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі і витівок лукавого.

Особливу силу волошки мають для молодих: ними кроплять наречених на весіллі, настоєм з них окроплюють галявину, де гуляє молодь на Купальску ніч, дівчата ним вмиваються для вродливості.

БАРВІНОК - символ радісної життєвої сили, вічності, невмирущої пам'яті, незайманості.

Листя барвінку не гине ні в спеку, ні в мороз, тому символ життєвої сили. Барвінок на могилах - невмируща пам'ять про покійних.

Дівчині, яка починала дівувати, мати давала в пазуху барвінку, щоб оберігав її долю, дівочу честь і цноту, тому він символ незайманості.

Гілочками барвінку мати вишиває сорочку для сина, барвінком прикрашають весільний стіл і коровай.

Барвінок є символом молодого парубка, що шукає дружину (Іванко біля Галі, як барвінок в’ється). Вірили, що варто дівчині і парубку з’їсти листочок барвінку , як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка при цьому має значення – перша – краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

ЧОРНОБРИВЦІ – Століттями милують наше око, ростуть під хатами, лікують наше тіло, тому просять на на наші сорочки і рушники.

МАК- як магічний символ має давнє походження. З давніх давен в Україні мак святили і ним обсівали хату, подвір’я, людей, худобу для захисту від лихих сил. Мак несе в собі незнищену пам'ять роду.

ШИПШИНА- здоров'я;

ДЕРЕВІЙ – довголіття.

Які цитати вишили майстрині

Ліна Костенко

1.Айстри

Двори стоять у хуртовині айстр.

Яка рожева й синя хуртовина!

2. Жоржини

Ще пахне сіно. Ще рояться оси. Ще у дуплянках солодко медам.

А вже вночі навшпиньки ходить осінь і полум’я жоржин задмухує садам.

3.Тюльпани

Весна підніме келихи тюльпанів…

4.Мальви

Стара дзвіниця й досі ловить гави.

Танцює ціп на житньому току.

Ну що мені магнолії. Агави?

Я поцілую мальву у щоку.

5. Нічні садові квіти

Де вечір пахне м’ятою, аж холодно джмелю,

А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю…

6. Садові літні квіти

Уже в дітей порожевіли личка, Уже дощем надихалась рілля І скрізь трава, травиченька, травичка сонце сипле квіти, як з бриля…

Павло Тичина

1. Дзвоники

Ми дзвіночки, лісові дзвіночки, славим день.

Ми співаєм, дзвоном зустрічаєм - день! день!

2.Весняні квіти (дівчинка-весна)

Йде весна запашна,

Квітами-перлами закосичена

Володимир Сосюра

1.Фіалка

Ці радісні квіти весни,

Коли у садах солов’ї,

Люблю я фіалки, вони

Нагадують очі твої

2. Майори

А ти ідеш. На небокраї

Яка краса огнів сія!

Разом з природою співає

Душа закохана твоя…

Гліб Бабич

А нас не зламати, і навіть не вбити, тому що відродяться з попелу квіти

Надія Красоткіна

1. Лілея

Чарують нас ці надзвичайні квіти,

Бо кожна квітка - це краса Землі.

І так приємно тихий ранок стріти

Лілеями на свіжому стеблі

2. Осінні садові квіти

Моя квітуча рідна Україна,

Найкраща в світі і одна- моя …

Пилип Юрик

Квітучі сади

Тебе, кохану, сяючу, ясну

Крізь буйне літо проведу садами.

Квітучі весни вже не поверну,

Але любов залишиться між нами

Ромашка

Не гадай на ромашці, кохана,

Хай на серці розтане печаль.

Глянь, липневий ранковий серпанок

Тканий золотом день провіща.

Яна Яковенко

Ти знайди у серденьку ту зернину, що не дасть зимою нам загинуть,

і по всьому світу в нагороду весну заквітчає твоя врода,

Вікторія Сироватко

21. Казкові

(Петриківські )квіти

Крізь мене проростають квіти й трави.

Крізь мене йде проміння до Землі.

Людмила Гармаш

22. Лугові квіти

Всі ті барви літа, що із оксамиту і духмяних квітів заплелись в танок,

Я зберу в палітру, додам пісню вітру та іще бурхливих радісних думок

Буду вишивати білі хмари з вати, голубі Карпати, голосні струмки.

Мальви біля хати у рожевих шатах та в зелених латах ясені стрункі.

Ще на тій картині синій льон в долині, наче твої очі, рідні та ясні.

Моя думка лине в твою Буковину, там де твої гори, де твої пісні.

Фотомиті презентації виставки

Фото авторки і Людмили Гармаш