9 липня 2023 року військові РФ вчергове атакували  Оріхів.

Двома керованими авіаційними бомбами поцілили по найбільшому пункту незламності, де перебувало майже 25 людей. Сім загинули, серед них - подружжя волонтерів Ольга Очкас та Віталій Юшко. У них залишився 7-річний син та 26-річна донька.

Тіла чотирьох знайшли одразу, інших трьох — за два дні. Дивом вдалося вижити волонтеркам Жанні Проценко та Ользі Петровій. Що згадують очевидці про той день за рік після обстрілу - дізнавалося Суспільне.

Кімната в "пункті незламності", де люди обідали, до та після 9 липня 2023.
 

Кімната відпочинку в пункті незламності, липень 2024.

Найбільший пункт незламності в Оріхові пропрацював чотири місяці: волонтери відкрили його торік 8 березня. Там люди могли випрати речі, пообідати, була облаштована пральня та душові, медпункт, зона відпочинку.

Щодня приходило майже 200 жителів прифронтового міста, розповідає начальник Оріхівської міської військової адміністрації Микола Вініченко:

"Wi-Fi людям провели. В обід, ввечері могли прийти посидіти, попити каву поспілкуватися, подивитися телевізор, покупатися".

Жителі Оріхова обідають у пункті незламності, березень 2023

Кімната відпочинку в ;пункті незламності, де теж можна поїсти,  березень 2023

Волонтерка Жанна Проценко, яка працювала в пункті незламності, в момент удару перебувала в коридорі, каже, що її відкинуло вибуховою хвилею:

"Кинуло, вибило зуби. Зараз я на другій групі інвалідності. Перебило обидві ноги. В одній поставили пластину, дякувати лікарям нашим, у другій - перебило стопу"

Жанна Проценко

Зруйнований "пункт незламності", липень 2024

Ольга Петрова, яка працювала прибиральницею в пункті незламності, через сильний стрес не пам'ятає момент влучання:

"Я пам'ятаю, що сказали: "Тривога! КАБи летять". Певно, спускатися почала. Думаю, якби зверху була, то гул чула б, а я нічого не пам'ятаю. Потім зрозуміла, що щось прилетіло, а в мене питають ім'я, ім'я по батькові, номера телефонів. Потім у швидку посадили та відправили до Запоріжжя. Плече поранене було, палець, струс мозку, контузило" - розповідає Ольга Петрова.

Ольга Петрова

Зруйнований пункт незламності,  липень 2024.

Того дня в пункті незламності загинули семеро оріхівців. Зокрема, колега Ольги Тетяна, котра прийшла допомагати у свій вихідний:

"Це якраз мої робочі дні були, а Тетяна була вихідна, але прийшла...І її немає більше..."

Кімната в пункті незламності, де люди могли попрати речі, до та після 9 липня 2023.

Зруйнований пункт незламності, липень 2024

Жанна Проценко каже, що досі дуже важко згадувати момент, коли дізналася про смерть колег:

"Тільки ми поспілкувалися, вийшли - немає людей... Оля, Віталя, Ірина Миколаївна (лікарем тут була), технічний працівник Таня. Шкода... До крику шкода людей".

Зруйнований пункт незламності, липень 2024

Микола Вініченко зазначає, що загинули ті, хто перебував на другому поверсі та підвальному приміщенні:

"Люди, які знаходились не в приміщенні, а на вулиці, їх то й врятувало. А хто знаходився на другому поверсі та був у підвалі, де прилетіло, ті люди всі загинули, їх відкопували, бо людей завалило".

Микола Вініченко

Після 9 липня 2023 року пункт незламності в Оріхові росіяни обстрілювали ще 5 разів, каже Микола Вініченко: "Я не розумію, що вони хотіли ще тут розбити. Може, повністю, щоб тільки фундамент був та з дронів видно"

Фото: Суспільне Запоріжжя