Анатолій Басенко родом з Донеччини, в минулому - шахтар. Війна для нього почалася в 2014 році.

Хлопець служив в добровольчому полку "Дніпро-1". Перший бойовий досвід отримав під Пісками, поблизу Донецького аеропорту. Потім були Авдіївка, станиця Луганська, Попасна.

Через два роки він звільнився, але довго залишатися цивільним не зміг - в 2018-му знов пішов в армію. На цей раз - у батальйон спецпризначення "Донбас". Бойові завдання і ротації за два роки служби стали для нього буденною справою.

"Повномасштабне вторгнення застало мене в Польщі. На той момент я там жив і працював. Але 26 лютого я вже був в Україні, приїхав до Києва і вступив до "Азову". Захищав Київ, брав участь в боях під Мощуном.

Під час однієї з ротацій командування запропонувало взяти участь у спецоперації в Маріуполі. Коли сідали у вертоліт, я розумів, що це політ в один кінець, але не відмовився. Завдання було просте - допомогти маріупольському гарнізону якнайдовше стримувати ворога. Я і мої побратими, що погодилися летіти, зробили все, щоб його виконати", - розповів Анатолій Басенко.

В Маріуполі хлопець отримав важке поранення. В бункері на Азовсталі йому ампутували ногу. Разом з іншими оборонцями міста він потрапив у полон. Його та інших важкопоранених тримали в лікарні у Донецьку. Пропонували громадянство росії, але Анатолій не зрадив своїй країні і власним переконанням.

За півтора місяці потрапив на обмін. Пройшов реабілітацію, навчився ходити на протезі. Сьогодні він - амбасадор громадської організації"Серце Азовсталі". Бере активну участь в усіх заходах на підтримку військовополонених гарнізону Маріуполя.

Поспілкуватися з героєм прийшли представники учнівської та студентської молоді, молодіжних організацій підприємств та патріотичного руху "Байда". Що було найважчим у полоні? Як Анатолій знайшов сили на відновлення після втрати ноги? Ким хоче бути в майбутньому? Як ставиться до жінок в армії? На ці та десятки інших питань хлопець відповідав максимально щиро та чесно.

"Саме молодь була ініціатором зустрічі із захисником України Анатолієм Басенком. Адже він знає війну зсередини і багато чого пережив. Попри важкий життєвий досвід, він не втратив позитивного ставлення до життя. І тепер мотивує нашу молодь зберігати оптимізм та силу духу за будь-яких обставин, боротися до кінця і вірити в перемогу", - зазначила т. в. о. начальника Управління молоді, фізичної культури та спорту Інна Киник.

Джерело: сайт Запорізької ОДА