З Валентиною Іванівною Приходько знайома не один десяток літ. Вона – героїня моєї газетної статті «Як поєднати мрію і майстерність». Обдарована натура з педагогічним хистом, самобутня,  неординарна особистість — таких слів заслуговує майстриня, яка тривалий час працювала у  Оріхівському будинку дитячої творчості.


Жінка була керівником студії декоративно-ужиткового мистецтва «Барвінок», вчила своїх вихованців  виготовляти вироби з природного матеріалу. Для цього сама збирала і заготовляла солому, сіно, сушені квіти, лозу та очерет. А потім втілювала свої фантазії у оригінальних конструкціях, фігурах, композиціях.
Їй особливо вдаються обереги-символи — маленькі плетені сонечка, янголята, пташки, звірі. В них душу і творчість поєднують умілі руки майстрині. 
Після широкомасштабного вторгнення армії РФ на територію України Валентина Іванівна була змушена переїхати з Преображенки до Запоріжжя.
Але тут не змогла сидіти без роботи. Її прийняли до колективу КЗ "Запорізький обласний центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді" Запорізької обласної ради, де керує гуртком «Народна творчість». Займається з дітьми вимушено переселених осіб, яким викладає креативні види мистецтва. У минулому році її вихованка Кіра Крайова стала однією з переможців VII Всеукраїнської онлайн виставки-конкурсу "Талановиті! Наполегливі! Успішні!".


Знаходить Валентина Іванівна час  для спілкування з оріхів’янками, для яких провела майстер-клас з виготовлення ляльок-мотанок до Дня матері і ще один — до Дня вишиванки.
Серед її робіт — розпис уламків ракет, привезених з Оріхова. Сюжети на них близькі людині, яка виросла у селі.
Валентина Іванівна займається вишиванням і малюванням, щоб відволіктися від поганих думок. Її душа відкрита до прекрасного, а своїм досвідом вона продовжує ділитися з дорослими і дітьми, мріє про мир і Перемогу України у несправедливій війні.

Тамара Курочкіна