У Запорізькому обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені В. Магара показують виставу «Гетьман Мазепа»

Прем'єра вистави, створеної на основі однойменної трилогії Богдана Лепкого (інсценізація Є. Головатюка, В. Селезньова), відбулася 25 березня 2016 року. Вже росія захопила Крим, створила т.зв. ДНР і ЛНР, тобто йшла російсько-українська війна, але нею, скажемо чесно, запоріжці особливо не переймалися, незважаючи на те, що в АТО/ООС гинули наші земляки.

Затятими русофобами переважна більшість з нас стала 24 лютого 2022 року. І саме з цього часу, вважаю, драма на дві дії “Гетьман Мазепа” стала надзвичайно актуальною.

Уважні глядачі проведуть чимало паралелей між подіями, які описує автор трилогії, і нашим сьогоденням, між керівниками України.

“Миру не видно. Війна розгорається”, - каже головний герой, якого блискуче грає яскравий представник “золотого складу” театру, народний артист України Юрій Бакум. І від цих слів навертаються сльози, адже і зараз не видно, щоб російські терористи збиралися припинити бойові дії, ракетні удари по мирних містах і селах, вбивства українців і знищення .населених пунктів...

А характеристика “антихриста Петра” то є точною характеристикою маніяка Путіна, з волі якого вже загинули сотні тисяч його співвітчизників, не кажучи вже за українців..

. “Патріот чи зрадник? Далекоглядний політик чи “оборонець” власних інтересів? Романтик і український донжуан чи просто гріховодник? Ким був Іван Мазепа за життя і яким сприймає його сучасна Україна? Ці та інші непрості питання ми прагнемо з’ясувати разом з вами, нашими глядачами.

“Гетьман Мазепа” – це вистава, що демонструє головні якості українського театру: надзвичайну силу духу і “великий” стиль.

Все в цій виставі – від промовистої сценографії і до яскравих акторських образів – несе потужну енергетику Січі-Хортиці та козацької звитяги. Між мріями про свою державу та політичними інтригами, мов червона оксамитова стрічка, в’ється історія кохання Івана Мазепи і Мотрі Кочубеївни”, - так вистава анонсується на сайті театру.

У театрі ім.Магара показ постановки, яка відкриває історичні глибини та дозволяє по-новому поглянути на постать гетьмана Івана Мазепи, вважають унікальної подією.

“Ця вистава — більше, ніж театр. Це історія про силу, любов і боротьбу за Україну, яка звучить актуально і сьогодні.Це вистава, що змушує задуматися, надихає і залишає глибокий слід у серці. ”, - підкреслюють у театрі

І, дійсно, глядача чекає: захопливий сюжет, який розкриє багатогранність особистості Мазепи, яскраві образи, які оживають перед очима, атмосферна музика і проникливі діалоги, які не залишать байдужими.

“Трилогія про Івана Мазепу”, на основі якої магарівці зробили вражаючу виставу, складається з повістей: “Мотря”, “Не вбивай. Батурин”, “Полтава”, “З-під Полтави до Бендер. Крутіж”.

Головна тема історичної епопеї - зображення боротьби українського гетьмана Івана Мазепи (1639–1709) за визволення України та утвердження її державності.

Як зазначають літературознавці, “обрaз Мaзепи aпологетизовaний Б. Лепким, він – держaвний діяч, політик, пaтріот, освіченa особистість і людинa зі своїми почуттями і страждaннями.

Своєю діяльністю він готувaв фундaмент під держaвну будівлю, бо “нaйвищий зaкон – добро вітчини, говорили стaріші, і цей принцип мусить непорушно стояти, бо де не бережуть його, тaм горе!” . Його життя було підпорядковaне вищій меті – боротьбі зa незaлежність Укрaїни.

Б. Лепкий розкрив склaдну поведінку Мaзепи, який змушений був ховaти свої нaміри від усіх і шукaти шляхів звільнення від московського ярмa”.

У виставі переплітаються кілька сюжетних ліній. Одна — діяльність Івана Мазепи як історичного діяча, який хоче визволити Україну з-під московського впливу, ще одна — кохання старіючого гетьмана-вдівця і його похресниці, юної красуні Мотрі, дочки генерального судді Кочубея, пізніше страченого Мазепою.

Батьки юної Мотрі проти їхнього шлюбу, свого благословіння не збирається давати і мати Мазепи. Закінчилося кохання прокляттям Мотрі на адресу коханого, який наказав стратити її батька за зраду.

Вистава закінчується на дуже високій і щемливій ноті: Мазепа — Бакум виголошує програмну промову, кладе булаву і йде на зустріч зі своєю матір’ю, яка два роки тому покинула цей світ.

Головні ролі грають: Мазепа, гетьман України - Юрій Бакум, народний артист України, Кочубей, генеральний суддя - Євген Козьмик, заслужений артист України, Любов Федорівна, дружина Кочубея - Оксана Туріянська, народна артистка України, мати Мазепи - Світлана Ромашко,  Мотря, дочка Кочубея - Ольга Грищенко.

Надзвичайно сильний образ діда Примари створив Олег Котеньов, який 28 років служить у театрі.

Глядачі дякували артистам тривалими оваціями і квітами. Виходячи із зали, вони обмінювалися враженнями. "Я плакала", - сказала одна глядачка. Думаю, не тільки вона дивилася актуальну виставу про взаємовідносини України і росії зі сльозами на очах...

Враження глядачів

Ірина Півень, перший заступник голови Бердянської РДА, депутат Запорізької обласної ради:

“Вистава "Гетьман Мазепа " зібрала в глядацькій залі багато внутрішньо переміщених осіб Бердянського, Пологівського районів, учасників бойових дій, студентів та викладачів вищих навчальних закладів, родини військовослужбовців.

Так хто ж він такий - Іван Мазепа? З радянських підручників неможливо було дізнатися про нього нічого правдивого: ані справжні мотиви його дій в непростій ситуації 300 років тому, ані того, що за своє правління зміг збудувати во славу Христа більше храмів, ніж фундатори християнства Володимир Великий та Ярослав Мудрий разом узяті.

Народний артист України Юрій Бакум блискуче передав розуміння місії Івана Мазепи - боротьба за свободу та незалежність України, величезна відповідальність і сила духу. Ми побачили Мазепу як досвідченого політика, водночас і як романтика, чоловіка, здатного на кохання.

Виставу обов'язково треба подивитись, бо там є про що подумати: про честь, звитягу, мудрість, зраду, споконвічне бажання українців жити в своїй країні по своїм законам.

Дякуємо Запорізькому академічному обласному театру імені В.Магара за актуальність репертуару”.

Ольга Стадніченко, професор, завідувач кафедри українознавства Запорізького національного університету, голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України, депутат Запорізької обласної ради:

"Гетьман Мазепа був великим будівничим незалежної Української держави. Й тому став найбільшим ворогом імперії. Понад 300 років Москва «затирає й випікає його найменший слід, найменшу згадку… «Нєт, нє било і бить не может», – волають вони. У своєму останньому опусі на тему української історії Путін не проминув традиційно назвати Мазепу «зрадником».
 
Якщо сьогодні, у хвилину нових небезпек, що нависли над Україною, яку хочуть ще раз позбавити незалежності, за чимось шкодувати, то хіба за тим, що Мазепині мрії майже три століття тому не здійснилися та що вірних Україні державних мужів – і нібито «зрадників Росії» – в українській історії було так мало, – саме про це вистава Запорізького обласного академічного театру імені В.Магара, яку я мала честь подивитись нещодавно.
 
Це вистава, де гармонійно переплелися дві сюжетні лінії: лінія палкого щирого кохання гетьмана Івана Мазепи і Мотрі Кочубеївни та політична лінія стосунків України з Москвою. Те, що відбувається в той час, а це кінець 17-початок 18 століть, робить ті події суголосними нашому тривожному сьогоденню.
А проблеми українського суспільства залишаються ті ж самі, і перш за все «зради» на найвищому рівні. Тому цей спектакль дуже щиро був сприйнятий повною залою вдячних глядачів.
 
Для багатьох із них те, що прозвучало в такому контексті, можливо, було певним відкриттям чи навіть прозрінням, оскільки постать Мазепи подавалась не до кінця відкрито радянською історіографією, та й зараз не заповнені всі білі плями його політичної біорафії, і більшості українців він відомий лише за зображенням на 10-гривневій купюрі.
 
Вистава створена за мотивами трилогії Богдана Лепкого, яка вперше була опублікована в Україні уже в часи незалежності і довго замовчувалася, не афішувалася.
 
Головну роль неперевершено зіграв народний артист України Юрій Бакум, здавалось, що він не грає, а заново проживає життя Івана Мазепи, настільки органічна і харизматична була гра актора. Яскраво розкриті характери всіх героїв: Мотрі, Кочубеїв, козацької старшини, завдяки яким тільки вияскравлювалася постать Гетьмана Мазепи.
 
Повна тиша в залі свідчила якраз про те, що глядач зацікавлено споглядав і слухав те, що показували актори. Масові сцени допомагали зануритися в історичну атмосферу Козацької України, коли Москва вже починала розпинати її між Заходом і Сходом і все міцніше затискувала у своїх лабетах.
 
Напевно, вистава мала на меті більш детально розкрити любовну лінію сюжету, і це їм вдалося зробити, у поєднанні з політичним підтекстом, без якого не уявляється постать Гетьмана.
 
Вистава наводить на роздуми, пробуджує патріотичні почуття, змушує засвоїти важкі уроки української історії на новому витку боротьби за незалежність України.
І це особливо важливо зараз, коли мистецтво й театр, зокрема, теж є потужною зброєю у нашій праведній війні.
 
Дякую акторам за прекрасну гру, режисеру за чудову роботу! Зичу вам нових яскравих ролей і нових творчих злетів під мирним небом України.
 

Музика перед виставами

До речі, у фоє театру перед виставами грає оркестр, який створює глядачам настрій перед переглядом постановки. Перед  виставою "Гетьман Мазепа"  кілька творів на бандурі виконала солістка оркестру заслужена артистка України Ольга Беженарь, яка готується до свого ювілейного вечора, присвяченого 25-річчю творчої діяльності.

Фото авторки і з фейсбук-сторінки театру імені Магара