У галереї фотоклубу «Запоріжжя» відкрили виставку «Лінії перетину», на якій свій творчий доробок представили троє молодих запорізьких фотомитців - Ірина Холодна, Андрій Кривоус і Геннадій Таран.

Три автори — три погляди на навколишній світ, який зображений на 71 світлині колективної фотовиставки.

Про себе автори розповідають так:

«Нас троє. Ми різні за характером, життєвим досвідом і творчим баченням, але нас об'єднує фотографія — бажання дивитися на світ уважніше, помічати те, що іноді залишається непоміченим, і ділитися побаченим з іншими.

Ми прийшли до серйозної творчої фотографії порівняно недавно і не вважаємо, що вже знайшли всі відповіді. Навпаки — сьогодні для нас особливо важливий сам процес пошуку.

Ми експериментуємо, пробуємо працювати в різних жанрах, шукаємо свої теми, вчи-мося відчувати світло, колір, композицію, простір. Десь знаходимо вдалі рішення, десь помиляємося, від чогось відмовляємося і починаємо спочатку.

Але з кожною новою роботою намагаємося наблизитися до головного — зрозуміти, якою має бути саме наша фотографія.

Те, повз що один із нас може пройти, навіть не звернувши уваги, іншого змусить зупинитися й підняти камеру. Ми по-різному бачимо людей, місто, природу, світло, звичайні життєві ситуації.

Саме тому нам не хотілося об'єднувати представлені роботи однією темою чи жанром. Навпаки, нам цікаво показати цю різницю.

Для нас фотографія — це не тільки можливість створити красиве зображення. Це спосіб говорити про життя без слів, передавати емоції, зберігати миттєвості, спостерігати за людьми й навколишнім світом. А іноді — просто зупинитися самому і уважніше подивити-ся на те, що знаходиться поруч.

Ми продовжуємо вчитися, шукати, експериментувати й сумніватися. Нам цікаво відкривати нові можливості фотографії та поступово знаходити власну авторську мову.

Особливого значення для нас набуває можливість займатися творчістю сьогодні — у надзвичайно складний час для Запоріжжя і всієї України.

Війна змінила наше життя, наше сприйняття світу і, безумовно, впливає на творчість. Але вона не позбавила нас бажання бачити, відчувати, фотографувати й говорити з людьми мовою мистецтва. Можливо, саме зараз особливо важливо не втрачати здатності помічати життя навколо себе.

Ми запрошуємо глядачів не просто подивитися наші фотографії, а спробувати побачи-ти світ нашими очима.

Якісь роботи можуть сподобатися, якісь — здивувати, з якимись захочеться сперечатися. І для нас це теж важливо. Ми не очікуємо, що всі побачать у наших фотографіях те саме, що бачимо ми. Нам набагато цікавіше, якщо між фотографією і людиною, яка стоїть перед нею, виникне власна розмова. Мабуть, саме заради цього ми й фотографуємо».

Ірина Холодна зазначає, що її роботи різноманітні, за кожною криється своя історія.

“Та народжуються вони, бо хочеться довести, що за звичайними речами криється особиста магія, котру ми не завжди помічаємо у поспіхах...

“Лінії перетину” - для мене нові відкриття, порівняння, іспити, шанс почути відгуки колег і гостей. І, звичайно, велике свято”, - поділилася Ірина.

Андрій Кривоус розповів, що фотографія в йогог житті з’явилася ще в дитинстві

Мене приваблювала магія, яка малювала світлом на папері. Цифрова зеркальна камера повернула мені “дитячу пристрасть” знімати все, а знайомство майже три роки тому з “Фотозустрічами" й в подальшому фотоклубом “Звпоріжжя” - не залишати світлини тільки для себе й родини, а ділитися кадрами з усім світом, приймаючи участь у виставках та фотоконкурсах”, - поділився фотомитець.

“Для мене фотографія — це не просто фіксація моменту, а можливість розповісти глибоку історію без слів. Набутий за два роки досвід у Запорізькому фотоклубі, відзнаки та перемоги в конкурсах стали основою для мого першого кроку у світі мистецтва.

Ця виставка — підсумок моєї дворічної практики, навчання та пошуку власного візуального почерку. Вона демонструє не лише зростання технічної майстерності, а й трансформацію мого сприйняття кадру, світла та форми.

Ця виставка — мій перший свідомий крок у великому мистецтві, Вона показує шлях змін, який я пройшов за ці роки. Я сподіваюся, що мої роботи знайдуть щирий відгук у серцях глядачів”, - зазначив Геннадій Таран.

Пейзажі, портрети, сюжетні знімки... Дуже багато чорно-білих атмосферних світлин, звісно, є й кольорові. У кожного автора — свій творчий почерк, свій підхід, свої способи зупиняти мить.

Кожний знімок - дуже виразний, гарний, зображене на ньому хочеться вдумливо й довго роздивлятися.

Але найбільше мені відгукнулися вітряки Андрія Кривоуса. Це — особисте: як журналістка газети “Индустриальное Запорожье” я була присутня на відкритті усіх трьох вітроелектростанцій ДТЕК на Запоріжжі  - Ботієвської, Приморської і Орловської.

Будівництво останніх двох бачила з етапу підготовки місця під майбутні вітряки і до запуску в експлуатацію.

Коли відпочивала поблизу Ботієвого та Приморська, обов’язково приходила до трудяг-вітряків і фотографуквалася біля них. І мені так боляче, що вони перебувають в окупації.

Приходьтке на останню виставку літа, вона працює до 29 серпня.

Виставкова зала Запорізької обласної організації Національної Спілки фотохудожників України  відкрита для відвідувань  з 9.00 до 17.00. Вихідні - неділя, понеділок.

Адреса: просп. Соборний, 159 (зупинка "Вулиця  Миру").