Відійшли у вічність заслужені діячі мистецтв України Валентин Слонов і Анатолій Галімон.

Валентин Іванович 21 рік був керівником Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. В. Г. Магара.

«Валентин Іванович присвятив своє життя театру, де був не просто керівником, а другом багатьох та чудовим колегою. Він був прекрасним організатором, ініціативною, творчою людиною. Він добре поєднав риси керівника та творчої людини.

Був художником-постановником багатьох вистав, серед яких «Шалена ніч» (яка й сьогодні йде на сцені театру в його сценографії), «Анна Кареніна», «Апостол Андрій», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Алеко і Земфіра», «Мама-Марія» та багатьох інших.

А ідея створення «Театру просто неба» повернула запорізький театр у всеукраїнський театральний простір.

Саме за його ініціативи театр започаткував міжнародний фестиваль «Данапріс», який став важливою подією культурного життя Запоріжжя та об’єднав театральні колективи з України та з-за кордону. ​

Його багаторічна праця в театрі стала взірцем високої театральної культури. Більше сотні вистав поставлено за роки його керівництва. Для тисяч глядачів його творчість була символом повернення до витоків.

Він належав до тієї шляхетної когорти інтелігенції, яка знала ціну рідного слова і несла його з гідністю та великою любов’ю.

Його внесок у збереження українського театрального мистецтва є неоціненним. Висловлюємо щирі співчуття усій родині та близьким покійного. Світла і вічна пам’ять», - зазначається на фейсбук-сторінці театру.

Валентин Слонов покинув посаду директора театру імені Магара у кінці грудня 2013 року. Причому, не з власної волі.

Оскільки театр імені Магара це комунальний заклад, то призначала керівника і звільняла його з посади обласна рада. Ходили чутки, що на  грудневій сесії 2013 року Валентина Слонова звільнять з посади — цього начебто хотів тодішній голова ОДА Олександр Пеклушенко.

Але очільника облдержадміністрації на сесії не було і кадрове питання по директору театру депутати на останній сесії року не розглядали.

Здавалось би, можна було видихнути і продовжувати спокійно працювати. Але не так сталося як гадалося.

Сесія пройшла в четвер, а вже наступного дня пообіді в театр приїхав Олександр Пеклушенко, який представив колективу нового очільника — Володимира Панькіна, на той момент генерального директора обласної філармонії. Валентину Слонову вручили великий букет троянд і сказали “до побачення”...

Ще однією втратою для спільноти працівників культури стала смерть колишнього головного режисера Запорізького академічного обласного театру ляльок, заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Галімона.

Анатолій Андрійович пішов у засвіти на 90-му році життя. Театру ляльок він присвятив майже 20 років - з 1987 по 2006 роки.

Здійснені ним постановки надовго увійшли до репертуару театру, це: «Женьчик-Бреньчик» Г. Усача, «Василиса Премудра» І. Токмакової та С. Прокоф’євої, «Маленька фея» В. Рабадана, «Біла троянда» Б. Юнгера, «Шоу бешкетника Піфа» Є. Жуковської та М. Астрахан.

«Це не лише талановитий режисер, а й відомий громадський діяч, автор багатьох статей про мистецтво лялькарів. Він також мав великий акторський досвід роботи у театрах Вінниці, Києва, Краснодару.  Анатолій Андрійович прожив яскраве творче життя і на 84-му році видав книгу "Яскраві мої перехрестя". На жаль, в останні часи біля нього не було рідних людей, а лише колеги, які вшановують його талант та творчі здобутки», - написала працівниця театру ляльок Катерина Колб.

Добрим словом Анатолія Галімона згадала керівниця Запорізької обласної філармонії, заслужений працівник культури України Ірина Конарева.

«Відійшов у вічність Анатолій Андрійович Галімон, заслужений діяч мистецтв України, талановитий режисер, щира людина, який доклав багато зусиль у розвиток театрального і філармонійного мистецтва Запоріжжя.

Дякуємо за можливість працювати разом і втілити численні проєкти, зокрема яскраву театралізовану виставу «Запорожець за Дунаєм», з якою ми виступили на всіх знаних локаціях Запоріжжя та Києва.

Хай світла памʼять буде вічною…», - написала Ірина Конарева.

Фото Олександра Прилєпи, з фейсбук-сторінок театру імені Магара, Катерини Колб і Ірини Конаревої