Концерт відомого запорізького автора і виконавця Олександра Паталаха «...А было это так» відбувся у рамках творчого проєкту Запорізького Центру авторської пісні і Театру поетичної пісні Олени Алексєєвої “БардПідтримка”.
Це була музична розповідь про початок бардівського руху у Запоріжжі від лавреата Першого запорізького конкурсу туристичної пісні.
Виступ патріарха авторської пісні зібрав аншлаг у творчій вітальні “У Світлани”. Засновниця вітальні Світлана Яланська є великою шанувальницею запорізьких бардів, на сьогодні “У Світлани” - головна і єдина концертна площадка для їхніх виступів.
Проєкт “БардПідтримка” був започаткований влітку 2022 року, коли запорізькі барди надали нове дихання проєкту “АртПідтримка”, який втілювався у виставковій залі облорганізації Національної спілки фотохудожників України керівництвом та членами міського мистецького об’єднання «Колорит» і відомими музикантами, яким була запропонована співпраця.
В червні-липні відбулося чотири концерти «БардПідтримка». Всі благодійні внески, зібрані на концертах, Олена Алексєєва передавала волонтерці Запорізького військового госпіталю Олені Шевчук.
Власні благодійні акції на підтримку нашого шпиталю, до слова, проводили за кордоном і друзі Олени, які з початком повномасштабного вторгнення запропонували свою допомогу.
За словами Олени, концерт відомих бардів пройшов в Ізраїлі, була зібрана серйозна сума - 2000 євро. Окрім Ізраїлю, Олені також надсилали кошти з Німеччини, США.
Усього запорізькі та зарубіжні виконавці авторської пісні зібрали близько 200 тис. гривень, на які було закуплено дороговартісне обладнання для госпіталю та інші необхідні для лікарів та пацієнтів речі.
Коли у приміщенні фотоклубу закінчилася реалізація проєкту “АртПідтримка”, запорізькі барди повернулися на свою звичну в останні роки локацію - до творчої вітальні “У Світлани”.
У рамках “БардПідтримки” почали проводити тематичні програми, присвячені легендам авторської пісні — Віктору Берковському, Юрію Візбору, з концертом виступили Олена Алексєєва, яка у Запоріжжя приїздить з німецького міста Білефельд (земля Північний Рейн-Вестфалія), Дмитро Долгов з Києва, щороку восени тут проходить традиційний фестиваль “Байда”.
Корифей авторської пісні Олександр Паталах брав участь практично в усіх заходах, його виступи поціновувачі авторської пісні завжди сприймали “на ура!”. А от сольного концерту у Олександра за кілька десятиліть чомусь не було. І от нарешті ця дивовижна подія трапилася.
Концерт тривав понад 3 години, з невеличким антрактом на 15 хвилин, про який у виконавця попросили самі слухачі. “Я можу співати хоч до ранку”, - прокоментував прохання автор і виконавець.
До речі, концерт має своє передісторію. Рік тому, після концерту, присвяченого легенді авторської пісні, нашому земляку, композитору Віктору Берковському, шанувальниці авторської пісні взяли Олександра Паталаха в коло і почали скандувати “Кон-церт, кон-церт!”.
- Стали казати: “Пообіцяй, що ти зробиш концерт”, - згадує Олександр. - Пообіцяв. А раз пообіцяв — треба виконувати. Концерт кілька разів відкладався, з різних причин. І мене це давило. І ось сьогодні, нарешті, цей день настав.
Олександр виконував свої пісні і пісні інших авторів — як дуже відомі, і йому підспівувала публіка, так і мало виконувані бардами. А розпочав з пісні Юрія Візбора, рядок з якої дав назву програмі.
Пісні, які звучали на концерті, — дуже щирі, проникливі. В основному вони написані в 80-90 роках минулого століття. Пісні про дружбу, про кохання, вірність, гідність, честь - про вічні цінності, над якими не владний час.
Ці пісні співаються серцем і душею. У Олександра Паталаха, окрім серця і душі, є і приємний голос, який просто зачаровує.
А у перервах між піснями виконавець згадував, як починався бардівський рух у Запоріжжі і як він сам до нього долучився. Нагадаю, свого часу Олександр співав у тріо “Екіпаж” разом з Олександрою Кужель та Анатолієм Омельяновичем. Після переїзду Олександри в Київ, чоловіки, які були друзями і кумами, багато років співали вдвох. Дует, на жаль, припинив існування через смерть Анатолія...
Олександр Паталах згадав, що його знайомство з авторською піснею почалося з пісень легендарного радянського і російського барда Юрія Кукіна.
- Юрій Кукін колись був почесним гостем на одному з фестивалей “Байда”, - розповів Олександр. - Ми з ним не зустрілись. Але мій друг Анатолій Омельянович взяв у нього автограф для мене на запрошенні на фестиваль. Там написано: “Барду Паталаху от барда Кукина”. Я цим дуже пишаюсь.
А ще автор і виконавець згадав, що у витоків авторської пісні у Запоріжжі стояв Віктор Грохольський. У 70-х роках минулого століття на базі заводу «Іскра» існував туристичний клуб «Ельфи», який очолював Віктор Йосипович.
“Віктор Грохольський у 1977 році поїхав на відомий Грушинський фестиваль. Навіть на сцені там з гітарою побував! Повернувся натхненний і сказав, що авторській пісні у Запоріжжі — бути!
У тому ж році Віктор Йосипович організував у Запоріжжі під егідою комсомолу перший міський фестиваль туристичної пісні, на якому був конкурс авторів та виконавців. Мені зателефонували з турклубу “Альтаир” педінституту і запитали: “Хочеш взяти участь?”. “Хочу”. І я став лауреатом цього конкурсу, - згадував Олександр. - Виступав з піснею “Моему сыну». Вона не туристична, але мені хотілося її заспівати.
Написав цю пісню у 1972 році з нагоди народження мого племінника. Прийшов у пологовий будинок провідати сестру і побачив там на дошці плакат, на якому зображені руки дорослого і немовля, яке плаче. І надпис - “В мир пришел человек”.
І мені захотілося написати пісню. Я знав, вірив і хотів, щоб у мене був син. І він у мене є, він народився через 5 років після написання цієї пісні. Потім я їздив з нею на Грушинський фестиваль, але для нього це був неформат...”
У листопаді 1978 року у місті відбувся перший фестиваль самодіяльної пісні, який проіснував кілька років. А у 1983 році у Запоріжжі провели першу “Байду” - фестиваль авторської пісні, який на сьогодні є найстарішим в Україні.
...По всьому було видно, що патріарх бардівської пісні Олександр Паталах скучив за публікою, яка його дуже любить. Він співав і співав, співав і співав... Але, на жаль, концерт має свій початок і має свій кінець.
Остання пісня, бурхливі оплески, золотий дощ, який “пролила” на виконавця Світлана Яланська і традиційне фотографування “на пам’ять” у дворі...
“У мене ще залишилася половина пісень, які я не заспівав, - сміється Олександр. - Враження від концерту? Дуже гарні! Я дивився на реакцію публіки і вибирав пісні зі списку. Дуже хвилювався, коли готувався. Кілька разів дату концерту переносили, я дуже щасливий, що він відбувся”.
Задоволена концертом і керівниця Театру поетичної пісні Олена Алексєєва, яку теж можна вважати корифеєм авторської пісні, адже Олена займається нею у Запоріжжі з 1986 року.
“Олександр Паталах — це патріарх, це класик і не тільки запорізької авторської пісні, а й руху взагалі, - зазначила Олена. - Паталах — історична постать. Для Запоріжжя цей автор і виконавець — символ стабільності, символ того, що авторська пісня не втрачає свого коріння.
Він зірка! Але при цьому — ніякої зірковості! Дуже порядна, дуже професійна і відповідальна людина. Я дуже це ціную. Співпрацюю з ним з великим задоволенням!
Я завжди хотіла, щоб Олександр Паталах зробив сольний концерт, на якому виступав би сам, бо це дуже цікаво. Влітку минулого року жінки після концерту на день народження Віктора Берковського почали Олександра просто благати, щоб він зробив “сольник”. Сьогодні на концерті був повний зал!
Що мене в ньому потрясає — Олександр слухає сучасну авторську пісню, її вивчає, слідкує за новими авторами, тобто продовжує розвиватися у цьому жанрі.
- Олено, концерт цей благодійний.
- Так, це була чергова творча зустріч у рамках нашого проєкту “БардПідтримка”, яка традиційно відбулася у творчій вітальні “У Світлани”. Провели вже дуже багато концертів — близько 20.
Благодійний проєкт спрямований на підтримку Запорізького військового госпіталю. Хочу сказати, що навіть люди, які не живуть у Запоріжжі, надсилають кошти, коли дізнаються про проведення наших заходів.
Під час концерту Олександра Паталаха проводився збір коштів на допомогу Запорізькому військовому госпіталю і на проведення традиційного Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю-майстерні авторської пісні “Сонячний зайчик”, ми проводимо його у дистанційному форматі. Вдалося зібрати 6890 грн.
