На території, що за кілька кілометрів від лінії фронту,  готуються не для звіту — тут готуються, щоб вижити. Люди говорять просто й щиро: про холод, про запах диму від печі, про очікування виплат і про те, як до зими доводиться готуватися місяцями, щоб просто мати хоча б мінімальні умови обігріву.
«Ми з Оріхова нікуди не виїжджали. Це буде четвертий опалювальний сезон в умовах війни. Використовуємо для опалення дому дрова, вугілля, пелети, які видавали у громаді минулого року, а також спилюємо старі дерева з власного саду. Перезимуємо...», — каже Валентина. Її слова — це не статистика, це реалії сьогодення на прифронтовій території.
«Для обігріву свого будинку є у нас дрова (купили у сусіда), пелети. Повідомляли, що для людей, які й тепер живуть в Оріхові, Міжнародний Червоний Хрест виплачує по 19 400 грн на кожне домогосподарство», — розповідає Людмила. У її голосі — надія, що обіцянки перетворяться на гроші в гаманці.
«Заготовила дрова для пічки із запасом. Подала заявку на кошти для придбання палива, поки що не отримала», — каже Галина із села Таврійське. А  Валентина з села Микільське додає: «Трохи дров для опалення оселі є, та чи надовго їх вистачить — не знаю. Звернулася із заявою до влади з проханням надати допомогу на купівлю палива, та ще нічого не одержала».
Для людей підготовка — це не цифри, а дрова, піч, буржуйка, заявка в орган влади й очікування допомоги.
У селах і містечках прифронтової зони, де централізоване опалення зруйноване, місцева влада та благодійники організовують підвезення палива, видачу дров і пелет, роздачу генераторів, буржуйок і насосів. Також допомагають людям оформити заявки на одноразову грошову допомогу. Для багатьох така підтримка — це не лише матеріальна підмога, а й проста людська увага в умовах невизначеності.

Пологівський район: ситуація важка

У прифронтових громадах дилема одна: залишитися вдома чи виїхати в безпечніші області.
Начальник Пологівської районної військової адміністрації Артур Крупський пояснює, що влада працює у двох напрямках — допомагає тим, хто не виїжджає, і водночас проводить роз’яснювальну роботу щодо евакуації хоча б на зимовий період. Мешканцям пропонують переселитися до партнерських громад Київської, Рівненської, Черкаської областей, де вже є випадки надання і житла, і роботи.
Але рішення завжди особисте — кожна родина зважує ризики і прив’язаність до рідної землі.
Ситуація в районі складна: із 68 населених пунктів стабільне електропостачання мають лише 25, ще 7 — частково, решта без світла.

"У районі більше ніж 40 котелень зруйновані або зазнали значних пошкоджень. Тому там підготовки в повному сенсі не проводиться", — каже директор департаменту ЖКГ Запорізької ОДА Віталій Литвиненко.

За словами Артура Крупського, після початку вторгнення виїхала більшість мешканців — залишилося менше 10% довоєнного населення. На обліку понад три тисячі домогосподарств із незахищеними категоріями людей.

"Ще у 2022 році були облаштовані пункти незламності, щоб люди могли зарядити телефони, зігрітися, попити чаю чи кави. Більшість населення, яке залишилося, живе у будинках із пічним опаленням. У кого не було пічки — поставили буржуйки", — каже він.

Адміністрація також веде перемовини з міжнародними партнерами щодо надання матеріалів для відновлення житла.

Готовність і захист енергетичної інфраструктури: когенерація, генератори, сонячні дахи

Обласна влада повідомляє: рівень готовності об'єктів ЖКГ та соціальної сфери — 100%. Найважливіші енергообʼєкти мають один або два рівні захисту — від антидронових сіток до бетонних «саркофагів». Для захисту підстанцій з резервного фонду державного бюджету виділено 630 млн грн, з обласного — 14,6 млн грн. 

"Критично важливим є захист енергоресурсів: енерго-, водо-, тепло- та газопостачання. В частині електропостачання робимо великий обсяг робіт для захисту обладнання на енергетичних об’єктах. Перший рівень захисту – це біг-беги, це антидронові сітки. Другий – це вже повноцінний бетонний саркофаг, який закриває те чи інше обладнання", — наголосив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. 

Влада наполягає, що готовність значною мірою досягнута завдяки поєднанню технічних рішень (укріплення, резервні лінії, генератори) та міжнародної допомоги. 
Щоб витримати сценарій тривалих відключень електроенергії, у пріоритеті — когенераційні установки для великих котелень, далі — дизельні/бензинові генератори й сонячні електростанції для бюджетних закладів. За даними обласної влади, на сьогодні в місті встановлено 9 когенераційних газопоршневих установок потужністю майже 10 МВт; ще 16 доставлено, а до кінця року планують змонтувати 28 (у різних повідомленнях згадується 44–50 установок у різні терміни планування). Окрім того, "понад 870 генераторів із запасом палива" вже забезпечили критичні об’єкти. 

"Генераторами забезпечені всі котельні. Є великі котельні, де планується встановлення когенераційних установок, там генератори дозволяють тримати тиск в системі. Вони дозволять протриматися кілька діб, до цього часу когенераційні установки будуть встановлені", — пояснюють в ОВА. 

Регіна Харченко, секретар Запорізької міської ради підкреслює: "Частину потужностей неможливо повністю замінити сонцем — тому поєднання когенерації, генераторів і сонячних дахів у школах і лікарнях — ключ до енергетичної стійкості".

"Де це можливо, всі будуть зі світлом"

Станом на 20 жовтня без електропостачання в Запорізькій області залишаються понад 6 тисяч споживачів. Частина з них живе біля лінії бойового зіткнення, де мережі були зруйновані ще в перші тижні війни, інші втратили світло через останні масовані обстріли.
Працівники АТ «Запоріжжяобленерго» щодня відновлюють мережі, ризикуючи життям. Від початку повномасштабного вторгнення вони проклали понад 15 км резервних ліній, завдяки чому електропостачання повернули близько 20 тисячам мешканців Запорізького, Василівського та Пологівського районів.

"Найважче там, де тривають бої, — розповідає заступник технічного директора компанії Ігор Дацко. — Підстанції зруйновані, тому ми заживлюємо людей від інших джерел. Є громади, де світло може зникати кілька разів на день".

"Ще у 2022 році ворог знищив підстанцію 150 кВт. Ми збудували кілька резервних ліній і частково відновили електропостачання. Але найскладніша ситуація — у Пологівському та Василівському районах", — додає він.

Попри постійні обстріли, енергетики відновили десятки високовольтних ліній, а кількість відремонтованих низьковольтних — наближається до тисячі.
Велика увага приділяється захисту підстанцій. Запорізька область — єдина прифронтова, де на енергооб’єктах повністю виконано дворівневу систему захисту. "Ми постійно працюємо над безпекою обладнання, але ворог теж удосконалює свої засоби ураження", — каже Ігор Дацко.
У захисті допомагають міжнародні партнери. Через Фонд підтримки енергетики України компанія отримує необхідне обладнання та техніку.
"Міненергетики йде нам назустріч. Ми вдячні і міністерству, і партнерам за підтримку", — зазначає він.

Гуманітарна та фінансова підтримка: кому і скільки

Держава та міжнародні партнери надають як технічну допомогу (генератори, насоси, обладнання), так і гроші. На міжнародному форумі про стійкість наголошували: 27,8 млн євро цьогорічної допомоги — це генератори, техніка й матеріали для тепла, води та світла. Концерн "Міські теплові мережі" отримав понад 30 одиниць техніки; КП "Водоканал" — 17 одиниць, у тому числі генератори та насоси. 

Соціальні виплати також розширені. Начальник управління ПФУ в області Володимир Фатєєв наголосив: “Основною підтримкою залишається житлова субсидія — вона покриває витрати на теплопостачання, газ, електроенергію для опалення та придбання твердого палива. Розмір субсидії розраховується індивідуально, залежно від доходів і складу сім’ї”.
Також діють пільги на оплату житлово-комунальних послуг. “Право на пільги мають 22 категорії громадян, серед них — ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих захисників”, — уточнив Фатєєв.

Крім того, завдяки підтримці міжнародних партнерів передбачено одноразову грошову допомогу на придбання твердого палива для жителів прифронтових громад.

Заступниця начальника управління ПФУ Тетяна Ципцюра повідомила: “Виплата становить 19 400 грн на домогосподарство і надається один раз в опалювальний сезон. Для цього потрібно звернутися до місцевих органів влади”.

Отримати допомогу зможуть отримувачі субсидій і пільг, одинокі пенсіонери, багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї.

Відновлення і стійкість: готовність сьогодні та завтра

Підготовка до опалювального сезону в прифронтовій області — це і безпека, і відновлення: захист підстанцій, резервні джерела, когенерація, модернізація мереж, ремонт котелень. Інвестиції в енергетичну стійкість — це основа для повернення людей і відновлення економіки після закінчення бойових дій.

"Усі люди в Запоріжжі неймовірні, сильні, незламні і так буде завжди. Вистоїмо!", — каже Регіна Харченко, підкреслюючи, що місто працює не лише на пережиття зимових холодів, а й на стратегічну енергетичну незалежність. 

Цьогорічний опалювальний сезон у Запорізькій області — один із найскладніших. Але державна підтримка, донорська техніка та людська витримка дають шанс пережити холод і зберегти головне — життя та віру у відновлення.
Реальне відновлення потребує комплексного підходу: захист мереж — сьогодні, інвестиції в когенерацію та енергоефективність — завтра, і своєчасна соціальна підтримка — вже зараз. Лише поєднання цих кроків дозволить утримати стабільність і дати людям відчуття впевненості навіть у найважчий час.

Ірина Єгорова
Світлана Карпенко