У муніципальній галереї «Запоріжжя» Центру сучасного мистецтва відкрилася персональна виставка фешн-мисткині, дизайнерки-стилістки Катерини Беслік «Моя маленька Батьківщина — Гуляйполе».
“Як фешн-мисткиня, я працюю на межі моди та мистецтва. Моїм основним медіумом є одяг і текстиль — від дитинства вони були для мене одночасно засобом захисту, щоб сховатися, і способом самовираження, щоб заявити про свою унікальність.
Мої роботи — це глибока саморефлексія: спостереження за власними виборами, за реакціями людей навколо, за співвідношенням добра і зла у світі.
Важливим напрямом моїх досліджень є тема територій: земля і кордон постають як частина особистої історії, як джерело внутрішньої опори та ідентичності”, - зазначає Катерина Беслік.
З творчістю Каті запоріжці мали змогу познайомитися у жовтні 2024 року під час «Гогольфесту» - її величезна інсталяція «зустрічала» відвідувачів на сходах в обласному історико-краєзнавчому музеї імені Я.П. Новицького.
Зараз на персональній виставці представлено вже 12 інсталяцій, в кожній з яких авторка закодувала свій сенс.
Окрім цих великих панно, є ще “біла колекція” з одягу, якою розпочинається експозиція, кілька окремих робіт, панно “Безсилля”, яке авторка виготовила спеціально для показу у Запоріжжі, а ще - світлини фотографки Олександри Лисяк з фотосесії "Присутність" (для глядачів 18+).
Виставка дуже щемлива, адже вона присвячена місту-герою, яке ворог фактично знищив перед тим, як кілька місяців тому окупував. Вона працюватиме до 18 липня
. На відкритті було багатолюдно: прийшли рідні Каті — бабуся й дідусь, знайомі, мешканці Гуляйпільської громади, які знайшли прихисток у Запоріжжі.
Катерина Беслік народилася і виросла у Гуляйполі, де у 2008 році закінчила 9 класів. Після цього 16-річна дівчина поїхала в Решетилівку Полтавської області, яка здавна вважається центром ткацтва.
У Решетилівському художньо-професійному ліцеї Катя провчилася два роки: закінчила 10 і 11 класи та отримала спеціальність “кравець-вишивальниця”. Але вишивати, каже дівчина, то не для її характеру, вона обожнює творити.
Професійне навчання продовжила в Києві: у 2010-2014 роках навчалася в коледжі Київського національного університету технологій та дизайну, спеціальність “Дизайнер одягу”.
У столиці дівчина зустріла початок повномасштабного вторгнення росіян. Оскільки ворог рвався до Києва, ситуація була важка, Катя виїхала до Литви, де й прожила рік. Повернувшись в Україну, приїхала в Запоріжжя, пожила два місяці з рідними і знову відправилася в столицю. Проте рідне Гуляйполе — то любов назавжди.
«З важливого: саме там я стала Катею Беслік - дизайнеркою, стилісткою та фешн-мисткинею. Там, на Південному Сході, я вперше усвідомила себе українкою. Саме звідти моє відчуття свободи, впертості та внутрішньої дикості”, - зізнається авторка робіт.
Виставка «Гуляйполе — моя маленька Батьківщина» — це запрошення до роздумів про дім як джерело ідентичності та сили, про пам’ять, що зберігає його присутність після втрати, і про внутрішню фортецю, яка допомагає вистояти тоді, коли зовнішнього дому більше немає.
Мистецький шлях Каті Беслік розпочався з першої персональної виставки у Литві «Гуляйполе - моя маленька Батьківщина», яка відбулася у вересні 2023 року. “Білу” колекцію, яка була на ній представлена, можна побачити в Запоріжжі. Колекція "Реальність" відкриває експозицію.
“У 2022 році росіяни підійшли до Гуляйполя, в місті стало неможливо жити. Але воно трималося чотири роки на межі окупації та життя. Там не було води, світла, газу. Там зруйновано більшість будинків, пам’яток архітектури, лікарень, шкіл та музеїв. Але там продовжували жити люди, продовжували жити мої батьки, дідусь й бабусі.
У 2023 році я з’їздила в Гуляйполе і зібрала речі людей, які продовжували там жити — рідних, сусідів, знайомих. Замалювала їх білою фарбою і доповнила історіями. Тут 11 історій конкретних людей, з їхніми цитатами.
Колекція — як символ застиглої емоції жаху. Адже люди тоді залишалися жити в тій жахливій реальності і на щось сподівалися.
Але зараз це вже символ очікування, яке не справдилося, адже у листопаді 2025 року Гуляйполе окупували.
В тих умовах жити вже було просто неможливо! Мої рідні виїхали в листопаді 2025-го і через кілька тижнів в місто зайшли росіяни. А в цьому році ми дізналися, що наш будинок зруйнований”, - розповідає фешн-мисткиня.
Дві свої роботи з цієї колекції Катя присвятила своїй сусідці Ользі Шеремет, яка вже, на жаль, померла.
А вірш “бабусі Олі” дівчина записала на відео, додавши музичну композицію в сучасній обробці. Його можна прослухати на виставці, одягнувши навушники.
Гуляйполе на виставці представлено і килимком з рослин, які збирала у рідному місті мама дівчини. Рослини 2 роки “жили” у Вільнюсі, а восени минулого року литовські друзі переслали цей раритет Каті.
І ще дві роботи Катя також зробила з речей — власних чи родичів. Наприклад, використала знайдену у бабусі носову хустинку виробництва часів СРСР з цінником — 65 коп, знайшла місце і для свого дитячого платтячка.
Величезні тканинні полотна розміром 1,6х5м вперше були представлені на Ukrainian Fashion Week у 2024 році - перформансом-інсталяцією “Гуляйполе”. Потім вони приїжджали у Запоріжжя на Гогольфест.
Зараз колекція доповнена новими роботами і зібрана в одну велику історію. Зокрема, мисткиня додала полотно з зображенням будинку. Це символ будинку в Гуляйполі.
"Мені подобається ця інсталяція, тому що вона адаптується під різні простори", - розповідає Катя.
В колекції 12 полотен з наче абстрактними малюнками (одне з них лежить на підлозі при вході на виставку). Але в кожний авторка заклала певний сенс!
“Думаю, що інсталяція буде доповнюватися новими полотнами, які буду адаптувати до виставкових просторів. А деякі існуючі хочеться доробити, зробити їх більш об’ємними”, - ділиться дизайнерка.
Кожне полотно народжується зі скетчу, який Катя робить на планшеті. Дівчина малює ескіз малюнка, який хоче бачити на полотні.
Потім бере полотно, розкладає, малює олівцем свій задум — переносить скетч на тканину. Підбирає клаптики тканин по кольору, ріже квадратиками відповідного розміру, викладає і прикріплює булавками. А вже далі підключається швачка. Так у підсумку з’являється неймовірна інсталяція.
До речі, на більшості робіт можна побачити лінію горизонту.
”Небо, поле, степ...Це про те, як ми жили в нашому Гуляйполі”, - ділиться Катерина Беслік.
Своїй маленькій Батьківщині Катя присвятила і нову роботу, яку першими побачать запоріжці. Вона називається “Безсилля”.
“На ній зображений будинок в дракони. У цієї роботи є своя історія. У 2022 році на початку березня, коли ворог підступав до Гуляйполя, всі мої родичі — батьки, брат, були в одному будинку.
Я хвилювалася за них і розуміла, що була безсила щось зробити. Максимум, що могла зробити моя психіка — вигадати драконів, які б захищали будинок. Такими великими крилами... І вони у мене захищають будинок, де перебувають мої рідні. На жаль, на сьогодні він вже зруйнований”, - з сумом каже авторка робіт.
Емоції від відкриття
«Моє зовнішнє Гуляйполе - зруйноване - сіро-попелеве, де вже стіни з червоними шпалерами, що колись я обирала, змішуються з землею під дощем; моє внутрішнє Гуляйполе - де на коні бігти зі всієї впертості через степ, вразливо-бунтівне, кольорове і монументальне. Я розплакалася, точно неможливо інакше.
Гуляйполе - моя маленька Батьківщина. Саме так називався твір, з яким я перемогла на шкільній олімпіаді у сьомому класі. У ньому я уявляла себе дорослою успішною жінкою, яка повертається до рідного міста й ностальгійно згадує своє дитинство.
Їхати немає куди, їхати не можна.
Виставка об’єднує кілька інсталяцій і робіт, які були представлені в різних містах і в різний час. Частину робіт я доповнила спеціально для цієї експозиції.
Особливо щемко проводити виставку в Запоріжжі, в місті, де багато зараз гуляйпільців і в 100 км від самого Гуляйполя», - зазначила Катерина Беслік на своїй фейсбук-сторінці.
Проєкти
2025 (Київ) - Участь у груповій виставці “Коли каштани цвітуть” у Музеї Михайла Грушевського, філія Музею історії Києва.
2025 (Київ) - Проєкт “Жінки в мистецтві”. Створення вітрин технікою текстильної аплікації для магазинів ВСІ.СВОЇ (Хрещатик, Respublika Park, Lavina Mall). Центральні полотна були передані до фонду Музею Історії Києва.
2024 вересень (Київ) - Участь у Ukrainian Fashion Week з перформанс-інсталяцією “ГУЛЯЙПОЛЕ”. За участі музичного проєкту MariiaMagdalyna.
2024 (Київ) - Участь у груповій виставці “Крутосхили Кудрявця” у Музеї “Садиба на Кудрявці”, філія Музею історії Києва.
2024 (Київ) - Створення розпису-перформансу для бренду аксесуарів LONA PRIST в рамках Ukrainian Fashion Week.
2024 жовтень (Запоріжжя) - Участь у GOGOLFEST з перформанс-інсталяцією “ГУЛЯЙПОЛЕ”.
2023 вересень (Литва, Вільнюс) - Персональна виставка “Гуляйполе - моя маленька Батьківщина”.
2023 квітень (Литва, Вільнюс) - Участь у Fashion Revolution Lithuania з перформансом “Sustainable”.
Фото авторки і з фейсбук-сторінки Катерини Беслік
