Вислухала вирок: медійницю з Мелітополя окупаційний суд відправив на 14 років у колонію загального режиму

Південний окружний суд оголосив вирок у справі адміністраторки телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна» Яни Суворової, яку звинуватили у «співпраці з українською розвідкою» та «участі в терористичному співтоваристві».

Як повідомляють українські ЗМІ, за версією слідства, у 2022 році Суворову нібито «залучили до діяльності ГУР МО України», після чого вона адмініструвала телеграм-канали й боти «Мелітополь – це Україна», через які ніби збиралася інформацію про російських військових і правоохоронців на окупованій території.

Окупанти заявляють, що зібрані дані начебто стали підставою для ракетного удару по підрозділах ФСБ і Росгвардії у Запорізькій області в лютому 2023 року.

Згідно з повідомленням російських ЗМІ, Суворова визнала провину в обмін на пом’якшення покарання — їй призначено 14 років позбавлення волі у колонії загального режиму.

- Її змушували підписати угоду зі слідством. Так як всі інші хлопці і дівчата, яких затримали, підписали таку угоду. І їм потрібно було закрити справу і передати до суду», - каже журналістам РІА Південь хлопець Яни Олександр Николаєнко

Вирок ще не набув чинності та може бути оскаржений у так званому Апеляційному військовому суді рф.

Яну Суворову окупанти затримали 20 серпня 2023 року. Тоді протягом ночі російські окупанти затримали мелітопольських медійників Анастасію Глуховську, Яну Суворову, Владислава Гершона, Олександра Малишева, Георгія Левченка, Максима Рупчова та Марка Каліуша.

“О пів на першу ночі прийшли в будинок, — розповідала “Медіазоні” мати Владислава Гершона Наталія. — Окрім нього, вдома була одна бабуся. Провели обшук, його забрали. І два місяці ми про нього взагалі нічого не знали. Лише за два місяці на зв’язок вийшов адвокат, якого дали безплатно. А у справі написали, що його затримали у жовтні”.

Саме тоді, у жовтні, російські пропагандисти оприлюднили відео затримання “агентурної мережі, що вербувала містян через телеграм-канали”.

Як згодом з’ясувала “Медіазона”, Владислава Гершона, Дениса Глущенка, Олександра Малишева, Максима Рупчова та Яну Суворову звинуватили в тому, що вони у березні 2023 року нібито навели українські ракети на будівлю мелітопольського коледжу, де розташовувалися управління Росгвардії та ФСБ в Запорізькій області (при ударі ніхто не постраждав).

Два роки всі викрадені журналісти залишалися за ґратами. Лише Марку Каліушу, якого судили за обвинуваченням у “підготовці до теракту, передачі вибухівки та погрозах убивством”, Південний окружний військовий суд призначив примусові заходи медичного характеру, відправивши до психіатричної лікарні. 24 серпня 2025 року в межах обміну полоненими Марк Каліуш повернувся додому.

Владислава Гершона тримали в Мелітополі, потім в Маріупольському слідчому ізоляторі, а на суд перевели до Ростова. Рідні Владислава скаржилися на жахливі умови його утримання. Георгія Левченка якийсь час утримували у Маріуполі, потім перевели до невідомого місця (тепер очевидно, що Мелітополя).

2 вересня стало відомо, що підконтрольний росіянам так званий “Запорізький обласний суд” в окупованому Мелітополі засудив Георгія до 16 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченням у держзраді та публічних закликах до екстремізму.

3 вересня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок Владиславу Гершону — до 15 років позбавлення волі. Перші три роки він має провести у в’язниці, решту — у колонії суворого режиму. Його визнали винним у шпигунстві, участі у терористичній спільноті та скоєнні теракту зі значним майновими збитками.

Днями вирок вислухала і 21-річна Яна Суворова, яку спочатку тримали в окупованому Маріуполі, потім — у Донецьку, а згодом перевели до Таганрозького СІЗО.

З допису у фейсбуці

...Лист із російської в’язниці: «Коли постійно перебуваєш у прострації, гадаєш, додому поїдеш завтра чи за 20 років, а ще новини почитаєш, тоді лежиш і думаєш, чи можна заснути років на десять, а потім прокинутися такою ж молодою… Буває, раз на місяць нахлине — кілька днів поприсідаєш, англійську повчиш, і знову у сплячку, аби зайве в голову не лізло».

...Оголошуючи вирок, суддя (на єдиному відкритому засіданні) намагався пояснити, що термін, який отримала Яна за «дуже страшний злочин», не такий уже й великий, і добре, що вона розкаялася.

Процес — точніше, те, що в росії називають процесом, — був швидким. Ще наприкінці серпня Яна писала листи з Маріуполя, на початку вересня — з Донецька, потім зникла та з’явилася у Таганрозі та у Ростові на суді.

ФСБ затримало Суворову в окупації у серпні 2023 року (у 18 років) за підозрою у співпраці з телеграм-каналом «Мелітополь — це Україна», який розповідав про життя в окупації.

Тримали в підвалі, катували, аби вона визнала себе винною у тероризмі. Зрештою Яна пішла на угоду зі слідством, яке пообіцяло їй «по мінімуму» — до 15 років. Але вона погодилася сказати, що «співпрацювала з працівниками СБУ та належала до терористичного товариства», аби катування припинилися.

«Скільки б ти там не “співпрацював”, а терміни однакові», — якось написала в іншому листі Яна.

Дівчина дуже сподівається і вірить у найшвидше повернення в Україну. Її прізвище звучить на всіх міжнародних майданчиках, воно у списках медійників, затриманих рф, з вимогою звільнення. Після повернення Дмитра Хилюка, хочеться вірити, Яна теж стала на крок ближче до свободи».

У ворожому полоні

За інформацією Національної спілки журналістів України, у російському полоні залишаються щонайменше 28 цивільних медійників.

Серед них — і відома мелітопольська журналістка Ірина Левченко, яку разом з чоловіком затримали 6 травня 2023 року. Чоловіка через деякий час росіяни відпустили. А от про долю Ірини понад два роки не було ніякої інформації, окупанти не підверджували її перебування у полоні

. І лише кілька місяців тому стало відомо, що Ірину Левченко тримають в Донецькому СІЗО. А ще - що її можуть перевезти у Сімферополь, де відбудеться судилище...