24 лютого указом Президента України Володимира Зеленського три працівники АТ «Запоріжжяобленерго» нагороджені орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Як зазначено в документі, «за вагомий внесок у розвиток і забезпечення діяльності енергетичного комплексу в умовах воєнного стану, особисту мужність і самовідданість, виявлені під час ліквідації наслідків аварій на об’єктах енергетичної інфраструктури, сумлінне виконання професійного обов’язку».
- Любов Берегова, Катерина Олійник, Олексій Іванченко – всі вони працювали на різних наших енергооб’єктах та потрапили під обстріли рашистських загарбників. Всі, на щастя, залишилися живі. Більше того – змогли виконати свої посадові обов’язки, попри отримані поранення, - розповідає Андрій Стасевський. - Щиро пишаюся моїми колегами – взірцем незламності нашої енергетичної родини, нашими справжніми героями мирної професії.
«Наввипередки із шахедом: він пікірував на об’єкт, а я бігла до укриття»
Любов Берегова — електромонтер Запорізьких високовольтних електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго».
Працює в компанії вже 15 років – черговою на одній з підстанцій. Минулого місяця рашисти завдали удару по енергооб’єкту.
- Це була звичайна зміна, я готувалася до профіспиту, аж раптом – вибух, посипалося скло, на щастя, хвиля пішла з іншого боку від мого кабінету.
Коли вибігла назовні – побачила пожежу, доповіла керівництву та почала вимикати і заземлювати обладнання, аби ДСНС могло її загасити.
Все зробила і пішла виписувати допуск до робіт для рятувальників, і тут – спочатку почула, а потім вже й побачила ворожий БПЛА. Він летів буквально паралельно зі мною і стрімко знижувався. Я побігла до укриття – із шахедом наввипередки. Встигла спуститися на кілька сходинок – а далі вибух, мене скинуло зі сходів.
При падінні зламала ногу, забила спину, та ще й телефон загубила. Коли трохи отямилася, зрозуміла, що треба якось дати про себе знати, тож вибралася на кілька сходинок та почали гукати.
ДСНС-ники мене почули, дістали, поклали на ноші та понесли до «швидкої». Пам’ятаю, ще встигла сказати нашим, що можна давати допуск на гасіння пожежі, - згадує Любов Берегова.
Як повідомила речниця “Запоріжжяобленерго” Зореслава Цупренко, наразі пані Любов проходить лікування, попереду ще тижні реабілітації, втім прогнози лікарів – втішні, тож сподівається на якнайшвидше повернення до роботи, до великої енергетичної родини «Запоріжжяобленерго».
«Щойно відкрила двері, щоб вийти – побачила пекельне полум’я»
Катерина Олійник — електромонтер Запорізьких високовольтних електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго». Майже 30 років Катерина Олійник працює на одній підстанцій на Вільнянщині. У січні 2026 туди прилетів БПЛА, в будівлю, де знаходилася пані Катерина.
- Я навіть не зрозуміла, що вибух стався так близько до мене. Одразу майнула думка – потрібно вибиратись. Але щойно відкрила двері, щоб вийти – побачила пекельне полум’я, яке враз опалило мені руку, обличчя і волосся.
З вікна почула питання: «Чи є в будівлі хтось живий?». Це був фахівець з бригади, що працювала надворі, він заскочив всередину, накрив мене курткою, та вивів надвір. Там інший колега відвіз мене до медзакладу на власній автівці», - розповідає Катерина Олійник.
Далі лікарня, наслідки тяжких опіків, тривале лікування, а потім - повернення на улюблену роботу. Пані Катерина знову «в строю», адже ніхто не зможе зламати волю української жінки-енергетика.
“Якби не кран, то я б зараз з вами не говорив”
Олексій Іванченко — водій автотранспортних засобів Запорізьких високовольтних електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго». Наприкінці січня минулого року Олексій разом із бригадою приїхав на один з енергооб’єктів, що вночі зазнав ворожої атаки.
- Працювали над усуненням наслідків, аж раптом – знову тривога, і вже буквально за хвилину прилетіла ракета. Не встиг сховатися – якраз сидів в кабіні крана, вантаж підіймав. Потужна вибухова хвиля вибила скло, мене контузило. Одразу навіть нічого не зрозумів.
Побачив поранених – свого колегу та чотирьох фахівців ДСНС, допоміг їм дістатися до місця евакуації. Потім побачив, що в моєму крані світяться прилади, заліз в кабіну, заглушив – і тут ще одна ракета прилетіла. Я впав під кран. Він мене врятував. Словом, якби не кран, то я б зараз з вами не говорив», - поділився Олексій Іванченко.
Сьогодні пан Олексій - працює, разом з командою виїздить у найгарячіші точки на енергетичній мапі Запорізького регіону. Каже: «Коли повертаєшся додому, розумієш, що краплинку своєї праці вклав в те, щоб у людей було світло».
***
Президент також нагородив
орденом «За заслуги» ІІІ ступеня
ФАНДЄЄВА Віталія Геннадійовича — електрослюсаря Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», Запорізька область
орденом «За мужність» ІІІ ступеня
ОНІЩЕНКА Анатолія Олексійовича — водія Комунального підприємства «Оріхівський водоканал» Оріхівської міської ради, Запорізька область
РАКОВИЧА Віталія Івановича — слюсаря служби управління Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
