Перша з початку повномасштабної війни колективна виставка запорізьких митців відкрилася у Виставковій залі Запорізької організації НСХУ.

Свої роботи представили близько 30 авторів — як членів Національної спілки художників України, так і “не членів”. Частина написана і виготовлена в мирний час, а частина — вже під час збройної агресії рф.

Для відомого запорізького скульптора Олександра Шкалікова ця виставка — перша у новій іпостасі: у листопаді Олександра обрали головою Запорізької організації НСХУ. Багаторічна, з 2002 року, очільниця цієї громадської організації Ірина Гресик написала заяву “за власним бажанням”, після початку повномасштабної війни вона переїхала до Львова, де і сьогодні проживає.

Олександр Шкаліков представив на виставку багато своїх скульптур. Частина є нагадуванням про війну, яку росія розв’язала в Україні, адже інсталяції виготовлені з дроту, яким обв’язували колоди для облаштування бліндажів чи будівництва фортифікаційних споруд, або уламків боєприпасів. Він презентував також панно з дерев'яних пропелерів дронів.

За словами Олександра, на виставці є роботи, які з’явилися завдяки військовим, які загинули, поки вони робилися.

Інсталяція з дерев’яних пропелерів дронів - це в пам’ять про Стаса Опришка. Стас передав митцям 100 штук, щоб вони створили з пропелерів якийсь оригінальний артоб’єкт.

«На початку війни на “Геранях” були дерев’яні пропелери, це зараз вони вже пластикові. На них маркером було написано, що це випробування. Тобто їх випробовували перед запуском у виробництво. Це робочі пропелери, на них сліди від роботи двигуна. Стас передав нам для художнього використання”, - розповів митець.

І у розписаної в стилі Марії Примаченко скрині історія пов’язана з загиблим військовим.

“Скриню передав навідник танка Влад Хлонь. Місяць тому він загинув прямо в танку, був приліт FPV-дрона. Він хотів зі мною поспілкуватися, а через день його не стало. Яна Ясунас скриню розмалювала”, - розповів Олександр Шкаліков.

Про війну також нагадують уламки ракет С-300, які розписали Наталя Корида і Тетяна Лопатко. "Знаю, що деякі художники проти використання елементів страшної зброї для створення артоб'єктів. Я гадаю, що перетворення смерті у життя - це рятування нашої психіки", - каже Олександр Шкаліков.

Окрема частина експозиції — плакати Лариси Клімової з серії “... - це Україна”. Вони присвячені Запоріжжю, Херсону, невеликим містам Запорізької області, Криму тощо.

Але в основному на колективній виставці представлені роботи на, так би мовити, мирну тематику — пейзажі, портрети, натюрморти. Є ціла галерея Мамаїв — авторства Яни Ясунас, Євгена Прокоф’єва.

Виставлені роботи митців, які залишилися в Запоріжжі, які виїхали у більш безпечні місця, є і картини класиків, які відійшли у вічність.

В експозиції можна побачити картини відомих запорізьких художників старшого покоління — Володимира Форостецького, Анатолія Івченка, Тамари Дружини, Наталії Луценко, Ірини Гресик, Олександра Жолудя, Миколи Боровика, Олександра Демиденка, скульптури Лариси Жолудь.

Інна Алещенко представила на виставку 6 картин. Каже, що могда б і більше, але, сміється художниця, організатори сказали “не більше трьох”. Одна з картин, “Вартові”, зовсім “свіжа”, Інна закінчила її нещодавно, цю роботу ще ніхто не бачив.

На картині художниця зобразила дві опори мосту з вантами і баштовий кран (другий вантовий міст, нагадаю, до вторгнення рф добудувати не встигли).

“Вони — як наш символ. Пам’ятаєте, коли ракети вперше полетіли на Запоріжжя, запоріжці казали на адресу росіян: “Не дай Бог, зруйнуєте наш міст”. Тому я вирішила зобразити опори і кран як вартових Запоріжжя”, - каже Інна.

Намалювала їх художниця з боку Хортицького району, вдалині видніються “башти-близнюки” готелю Khortitsa Palace.

Картина написана олійними фарбами. Інна каже, що не використовує у своїй роботі акріл (під картиною вказаний саме він), бо це штучний матеріал. “У нього штучні кольори, мені не подобаються. Пишу тільки олією або аквареллю, гуаш і акріл — це не моє”, - ділиться художниця.

На інших роботах Інни Алещенко - переважно пейзажі. Так, Карпати художниця написала по мотивам робіт Миколи Боровика, який подарував їй кілька невеличких картин свого авторства з засніженими пейзажами. Але Інні захотілося намалювати літо. Писала не з натури, а “з голови” - яким уявляє гірський пейзаж у теплу пору року.

А Лариса Єрмак, яка у цьому році мала персональну виставку в художньому музеї, представила одну роботу - “Зимова рибалка”

. “Пропозиція взяти участь у виставці була несподіваною. За три роки це перша колективна виставка. Знайшла роботу, яка нагадує мирні часи. Це спогади мирного часу. Хортиця, біля аркового мосту, у Дніпрі ще багато води... Зараз хожу на етюди і краєвид вже не той. Сніг, зима. Хочеться хоч на картинах відчути різдвяний настрій”, - ділиться відома художниця.

Скільки виставка працюватиме, наразі невідомо.

“Можливо, до ремонту. До нас приходили представники департаменту культури міської ради і повідомили, що у Виставковій залі буде відбуватись ремонт. Подробиць не знаю, я безпосередньо з ними не спілкувався. Але сказали, що частина зали може бути використана Спілкою художників. Це комунальна власність", - розповів Олександр Шкаліков.

Про плани на посаді

Олександр Шкаліков, голова Запорізької організації НСХУ:

"Планів, як мінімум, два. Було б добре після перемоги створити виставковий простір, бажано в окремій будівлі, з роботами міжнародного пленеру "Хортиця крізь віки" (його кілька років проводила облорганізація НСХУ. - Авт.), їх залишилось дуже багато і хотілося б їх зберегти. Оскільки в Запоріжжі все відбувається навколо Хортиці. І через ті роботи, через Хортицю, можна відчути Запоріжжя.

Друге - продовжити діяльність Спілки художників, яка існує у Запоріжжі з 1962 року, в іншій якості. Хочеться, щоб це було по сучасному. На жаль, культура у Запоріжжі й давно, і зараз не на першому місці. У Виставковій залі ремонту немає, холодно. Гадаю, що це відбудеться після перемоги".

Чиї роботи ще можна побачити на виставці

Розпис Наталії Колядко, картини  Миколи Шиверського, Володимира Симчука, Наталії Носик, Любов Миленької, КатериниБілєтіної, Сергія Воіна, Анатолія ТарабановаВіри Устянської, Світлани Бойко, Владислава Баранника, Тетяни Височиної, Олександра Виноградова, Анатолія Скрипки, Віталія Марченка, Карини Бойко, Аліни Гранішевської, та інших авторів, а також картини з магазину “Антика”.

Факти

  • Виставкова зала обласної організації НСХУ була закрита для глядачів з 22 лютого 2022 року близько 500 днів.
  • 10 жовтня 2022 року внаслідок ворожого обстрілу було вибито майже все скло у величезних вікнах зали, зараз вони забиті листами OSВ.
  • Виставки почали показувати з липня 2023 року.
  • "Різдво під сиренами" - третя велика експозиція, що відкрилась тут під час повномасштабної війни.

Приходьте!

Виставкова зала Запорізької організації Національної Спілки художників України (б. Центральний, 3) відкрита для відвідувачів, за словами Олександра Шкалікова, кожної п'ятниці та суботи з 10.00 до 16.00. Щоправда, на дверях висить трохи інший розклад - з 12.00 до 18.00.

Фото авторки і Світлани Олійник