У Центрі журналістської солідарності майстрині з ГО “Запорозькі берегині“ презентували колекцію “музичних” вишиваних кульок

Це вже п’ята колекція новорічних прикрас для ялинки, яку підготували запорізькі майстрині, до яких у минулому році доєдналася Вікторія Бієнко, працівниця банку з Києва.

Голова ГО “Запорозькі берегині” Олена Шевчук нагадала, що їхні кульки можна було побачити на різних локаціях — у Головному управлінні ДСНС, у храмі святої Трійці (тут встановлювали дві ялинки), в обласному перинатальному центрі, в обласній філармонії.

У грудні минулого року майстрині вперше прикрашали головну міську ялинку у Незламному хабі “Орбіта”. Захід був надзвичайно атмосферним і святковим: "берегині"  розповідали про себе, про кульки, які вишили, проводили цікаві майстер-класи з дітьми та дорослими.

І цьогоріч унікальні кульки прикрасять ялиночки на різних локаціях. Найбільше їх буде у Запорізькій обласній філармонії. Як розповіла керівниця проєкту, відома майстриня Людмила Гармаш, 17 учасниць проєкту вишили понад 85 кульок, особливих музичних для філармонії — 50, частина з них досить великі.

«У минулому році для улюбленої філармонії ми вишили всього 20 кульок. Коли прийшли та побачили, як вони сяють, як із задоволенням біля наших кульок фотографуються глядачі, сказали, що на наступний рік обов’язково зробимо окрему колекцію, - розповіла лідерка “Запорозьких берегинь”,  журналістка, волонтерка Олена Шевчук. - Ми приходимо у філармонію і там відпочиваємо. Це герої тилу, герої, які попри повітряні тривоги, вибухи, співають, танцюють, грають. І ти дивишся, слухаєш. І забуваєш, що йде війна.

Минулого разу ми були, коли ворог обстрілював Шевченківський район. Читали, що є загиблі. Але закінчилася тривога і артисти знову вийшли на сцену. Це було щось неймовірне! Мурахи йшли по шкірі.

Ми пообіцяли зробити для філармонії кульки з музичним акцентом. І наші неймовірні майстрині вишили ноти, музичні інструменти, слова популярних пісень чи висловлювання про музику. А ще символ 2026 року — коня. Унікальність цієї колекції ще й в тому, що кульки наші неймовірні майстрині вишивали під ліхтариками, із свічками, у нас є відео, як це вони робили".

Найстаршій учасниці проєкту - 88 років, це мама Людмили Гармаш Ольга Ганжа, наймолодшій — ще немає 40.

Як розповіла керівниця проєкту Людмила Гармаш, цьогоріч брали участь 6 слухачок  курсів з української мови "Ї - тут говорять українською", які в 9 бібліотеках міста організували Олена Шевчук разом з міською радою. Вишивали учасниці курсів з Шевченківського району (керівник - вчителька Ірина Ярош).

Найбільшу кількість новорічних кульок вишила керівниця проєкту Людмила Гармаш - 36 кульок. Кульки для філармонії також створили Віра Лобач, Вікторія Бієнко (Київ), Тетяна Дем'янова, вишивальщиця рушників Надія Ткаченко, Анна Мартенс, Марина Широкова, Ольга Ганжа, працівниці Центру дитячої творчості Шевченківського району Ірина Даннік і Олена Серединська, слухачки курсів з української мови Інна Сердюк, Лариса Гузова, Світлана Буханець, Любов Павлова, Людмила Гедзь і Ольга Сизонець.

Відома майстриня Лариса Середа пообіцяла вишити для філармонії кульку з чорним фортепіано, з яким у пані Лариси асоціюється музика і, власне, наша філармонія.

Кілька майстринь були присутні на презентації “музичної” колекції, вони самі розповідали про свої, без сумніву, витвори мистецтва.

Відома вишивальниця Надія Ткаченко до “Запорозьких берегинь” долучилася зовсім недавно. Надія багато років вишиває рушники, вони прикрашали виставки майстринь в обласному історико-краєзнавчому музеї імені Я.П. Новицького, в міській бібліотеці, в ЦПК “Титан” тощо. Цього року пані Надія вирішила долучитися до проєкту вишиваних новорічних кульок.

«Вишила небагато, три кульки, це перші роботи, - розповіла Надія Ткаченко. -. Дуже рада, що спробувала, хоча це другий напрям. Але було дуже цікаво! І так як я звикла вишивати на рушниках дерево життя, дерево роду, то й на кульках вишивала цей символ.

Окрім дерева роду, вишивала ладанець — символ жіночого, сімейного добра, щастя, здоров’я. А ще вишила слова Олександра Олеся: “Живи Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі”

Мало вишила, але мені ще важкувато, я не звикла до такої творчої праці. Думаю, буде ще продовження. Зараз працюю над рушником Запорізького краю в золотистих тонах, вишила майже половину”.

Анна Мартенс теж вишила три кульки. Анна особливо підкреслила, що участь у таких проєктах дуже розвиває — адже кожна майстриня підбирає цитати, для чого прочитує книжки або шукає рядки в інтернеті.

“Коли отримала завдання вишити кульки для філармонії, розуміла, що це мають бути ноти, скрипковий ключ, інструменти, - розповіла Анна Мартенс. - . Дуже люблю саксофон, джазову музику, в мене є комплект платівок. Вишила один, а ці інструменти такі красиві, що потім вирішила зробити карусельку з саксофонів.

І вислів відповідний підібрала - “Музика — універсальна мова людства” І це дійсно так! Вона нас надихає, від неї покращується настрій.

Моя улюблена кулька - “Квітка розмарія”, пісню про цю квітку співав Назарій Яремчук. Вишила на ній слова з пісні: “Квітка розмарія — то кохання цвіт”.

Викладачка української мови Тетяна Дем’янова вишивала цьогоріч коней - символ наступного року, щоб завжди були на коні, щоб потужний кінь-захисник вивіз нас у мирний час. На великій кулі вона вишила коней і слова зі старовинної козацької пісні "Лугом іду, коня веду".

Киянка Вікторія Бієнко вишила бандуру, волонтерка Віра Лобач, яка шиє і в’яже для військових, на двох кульках зобразила сучасний логотип філармонії і стародавню ліру.

А майстриня Марина Широкова для проєкту приготувала кульку, виконану з застосуванням старовинної техніки “вибійка”.

...Біля Лариси Середи можна було побачити чотири коня, якеі символізували чотири пори року 2026-го.

“Кулька від мене обов’язково буде, і чорний рояль обов’язково буде, як без нього? І з нього буде литися ніжна музика, - пообіцяла пані Лариса і почала розповідати про коней: - Вирощувала свою колекцію ще з весни. Це духмяні хортицькі трави, я назбирала їх восени минулого року і посадила на своїй ділянці.

Попросила чоловіка викосити, сушила на сонечку, зібрала сіно і місяць тому почала робити цих коників. Це пори року. Я не просто робила їх, а ворожила: який буде коник, такий буде період, який він символізує.

Зима робилася дуже важко - щось відпадало, щось ламалося. Але я його зробила! І для мене він найкращий, бо дався дуже важко. Можна зрозуміти, якою важкою буде зима.

Для весни довго не могла підібрати кольорів. І все ж  його зробила, весна у мене розквітла яблуневим цвітом. В кінці квітня на початку травня стане краще.

Літо вийшло ягідне, солодке, будемо насолоджуватися сонечком. Осінь — не сказати, що будемо в мирі, але разом з тим наблизимося до перемоги!”

Керівниця проєкту Людмила Гармаш дуже щаслива, що майстрині зробили таку неймовірну колекцію для філармонії. Пані Людмила підкреслила, що учасниці працювали в “одному творчому потоці”.

“У цьому році у нас вже був проєкт з цитатами відомих українців. На кульках вирішила вишивати музичні знаки, скрипковий ключ і цитати — рядки з відомих пісень чи цитати про музику.

Вишивала рядки із "Щедрика" Леонтовича, пісень Івасюка і Рибчинського, Тараса Петриненка, колекцію з шести зірок АЛАТИР до пісні Тіни Кароль "Намалюю тобі зорі". "Рідна мати моя, ти ночей не доспала" з «Пісні про рушник" Малишка і Майбороди вишила моя 88-річна мама.

Під канонаду останнього жорсткого обстрілу Запоріжжя, коли було 15 прильотів, сидячи в коридорі, я щоб заспокоїтися, вишила рядки з пісні "Чорнобривці" Сингаївського, вишивала і улюблені народні пісні.

Вишила також 3 кульки на чорній канві із кодом сили "Берегиня" під 90 Псалом - найпотужнішу молитву-захист під час війни, щоб захищала Запоріжжя, допомогла вистояти. Крім того, в темряві краще видно світлих людей, як сказав Ремарк.

А вишивати на чорному при відсутності світла майже неможливо! Вишивала також веселих коників і Берегиню, що благословляє Запоріжжя. Дівчата з курсів української мови (і я в тому числі з ними) вишили 7 соняхів - як символ нашого Запорізького краю, нашої стійкості, незламності і нашого світла, а на звороті - "Кольорами сонця вишиваю Долю", це слова з пісні. Іра Даннік з тої ж пісні вишила слова "Кольорами неба вишиваю волю".

Марина Широкова вишила улюблену пісню Пивоварова "Жовто-блакитне серце", Надія Ткаченко - Дерево життя длоповнила словами із пісні Євгена Рибчинського "Чортополох» - «Дві дороги, два шляхи...", - детально розповіла про унікальний проєкт Людмила Гармаш.

“Це неймовірні прикраси! Дуже вдячна за тепло, з яким “берегині” вишивали ці кульки для нашої незламної філармонії. Це неймовірний подарунок!, - зазначила керівниця Запорізької обласної філармонії, заслужений працівник культури України Ірина Конарева. - Ми також підготували для наших улюблених глядачів подарунки — цікаві творчі мистецькі проєкти.

Наближається період різдвяно-новорічних свят, які асоціюються з родинним святом, теплими зустрічами, здійсненням мрій.

Мистецькі заходи розпочнемо 6 грудня родинним святом “До нашого дому Миколай йде”. У цей день презентуємо нове оформлення філармонії, її нові прикраси. За ініціативи департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької ОДА новий стиль в оформленні буде більш креативний, сучасний і несподіваний: декілька ялинок, цікаві атмосферні фотозони.

З 6 грудня до 6 січня, це Водохреще, у філармонії відбудеться близько десяти культурно-мистецьких заходів, розрахованих на різні вікові категорії глядачів. 20 грудня - прем’єра новорічного шоу для дітей “Зірковий хайп”.

Яскраві програми підготували академічний симфонічний оркестр, ансамбль козацької пісні і танцю “Запорожці”, наші провідні солісти і творчі колективи. Наша прифронтова філармонія буде і надалі радувати і приємно вражати! Запрошую усіх на наші концерти!”.

Закінчився захід приємною церемонією підписання меморандуму про співробітництво Запорізької обласної філармонії і ГО “Запорозькі берегині”. Свої підписи на документі поставили Ірина Конарева і Олена Шевчук.

Фото авторки і з архіву Людмили Гармаш