На окупованих територіях цивільні люди часто потрапляють у російський полон. Чоловіки, жінки, підлітки опиняються там не через участь у бойових діях, а за власну позицію, спосіб життя, релігійні переконання, волонтерську діяльність або навіть за випадкову “підозру” з боку окупантів. Затримують без пояснень, а утримувати полонених можуть у будь-якому місці, де вони підпадають під тортури та тиск.
Після звільнення люди залишаються сам на сам з проблемами. Щоб не почуватися самотніми та мати подальший план дій, створюються громадські організації, які об’єднують людей зі спільним горем.
У Запоріжжі вже п’ять місяців працює громадська організація “Шлях вільних”. Вона створена людьми, які пройшли через незаконне утримання та тортури на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Команда “Шляху вільних” зібрала всіх колишніх полонених, друзів з різних організацій та підвела перші підсумки своєї роботи.
“Цей захід провели спеціально для цивільнополонених та їхніх родин. Це погляд у майбутнє, щоб ми один одному допомагали, підтримували та йшли до перемоги разом. Люди, які постраждали від російської агресії, потребують особливої уваги”, - зазначив керівник ГО “Шлях вільних” Азат Азатян.
Керівник “Шляху вільних” зауважив, що за період роботи центру звернулося багато людей, які отримали допомогу.
- На жаль, у нашій країні триває війна, і не завжди у держави є змога допомогти цим людям. Для цього є громадські організації, які бачать точково цю проблематику і виявляють ініціативу, щоб допомогти цивільнополоненим. Ми надали різну підтримку: моральну, психологічну, гуманітарну, фінансову, медичну. Чим можемо – допомагаємо.
Заступник голови ГО “Шлях вільних” Євген Шевченко розповів, що нові фахівці, після проходження певного навчання, залучаються до фасилітації.
- Насправді планів дуже багато. Найголовніше – це сімейні ретрити, реабілітація цивільних полонених та їхніх родин, а також підписання меморандумів з громадськими організаціями, які пов’язані з цивільнополоненими. У нас є меморандум з Центром зайнятості. Вони будуть допомагати з навчанням та зміною фаху. Маємо програми з написання грантів. Ми будемо допомагати кожному, хто обере шлях для подальшої своєї діяльності.
На заході був присутній голландець, волонтер, представник фонду “Особливі потреби” Арно Кортлевен, який давно проживає в Україні.
- З Азатом Азатяном зустрівся та познайомився на Житомирщині. Тоді я у благодійному фонді допомагав населенню Запорізької області, а потім і Донецької. Азат одразу говорив, що хоче допомогти людям, які пройшли такий самий шлях, як він. Ми з благодійним фондом підтримали їх фінансово. І це відповідає повністю тим вимогам, які ми ставимо. Зараз підтримуємо і радіємо, що настільки багато вже зроблено для такої великої справи.
Арно наголосив, що насамперед фонд надає допомогу, яка потрібна після виїзду з окупації.
- Даємо речі, які не так легко дістати. Люди часто отримують меблі, техніку у свої помешкання. Одяг та продукти харчування теж надаємо, але є багато інших фондів, які теж цим забезпечують.
За словами волонтера, у Голландії є багато людей, які особисто приїжджають та допомагають.
- Вони вважають, що допомагати один одному – це воля Божа, і неважливо, ці люди близько чи далеко. Ми нагадуємо, показуємо, що відбувається, які потреби існують. Є люди, які в Україну не приїжджають, але все одно допомагають. Є ті, хто на тиждень бере вихідні, сідає за кермо автівки та з Голландії везе допомогу у Запоріжжя, Нікополь, Херсон, Харків. Попри розуміння небезпеки все одно їдуть.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Запорізькій області Михайло Волков зазначив, що насамперед питання дотримання прав тих цивільних, які пережили полон та повернулися, є пріоритетним в роботі Уповноваженого.
- Ми розглядаємо всі питання від кейс-менеджменту предметно. Тобто ведення конкретних справ, які пов'язані з дотриманням прав, вирішення системних проблем, взаємодії з відповідними комісіями, органами державної влади, місцевого самоврядування. Максимально комплексний підхід: це як обмін інформацією, так і фіксація випадків. Комунікація з правоохоронними органами, для належних правових кваліфікацій тих дій, злочинів, які відбуваються зі сторони країни-агресора.
Посадовець прокоментував, що створення таких організацій – це позитивний приклад для взаємодії громадськості з органами влади. Саме це дає можливість надалі не тільки узагальнювати інформацію, а й формувати подальший план дій.
- Якщо ми говоримо про предметні речі, то від точкової співпраці можемо перейти до більш системної. Так само розумію, що громадський сектор виконує надзвичайно важливу роботу щодо підтримки цивільних чи військових, які були звільнені з полону. Але разом з тим так само ми фіксуємо, що багато питань саме громадським сектором можуть опрацьовуватися і вже надавати узагальнену позицію, яку органи державної влади можуть приймати. Ми, як представництво Уповноваженого, готові підтримувати й надалі сприяти у русі, який вже обраний за цим напрямком.
За словами Михайла Волкова, громадський сектор може говорити про проблеми та шляхи їх вирішення.
- Державі потрібно взяти цей досвід і використовувати його надалі. Ми готові це максимально підтримувати. Основна наша функція – це парламентський контроль за дотриманням прав, зокрема, незалежно від того чи є це колишні військовополонені, діючі військові чи цивільні, які зазнали насильницького позбавлення волі. Ми говоримо про всі випадки, які стосуються дотримання прав людини. З проблемами, з якими звертаються до громадського сектору, не завжди звертаються до органів влади. Можливо, через певні проблеми саме у роботі органів влади. Це мої особисті переконання.
Валерія Константинова
Фото авторки та Сергія Мельника
