Два предмети державної частини Музейного фонду України з фондів Запорізького обласного краєзнавчого музею - срібний орел VII-VII ст. з Вознесенівського скарбу та амфора круглодонна Х ст., зайняли гідне місце на масштабній міжнародній виставці "Київська Русь. Витоки", яка відкрилася у Національному музеї Литви.
Це спільна виставка музеїв України: Запорізького обласного краєзнавчого музею, Національного музею історії України, Львівського історичного музею, а також музеїв Данії, Норвегії, Швеції, Естонії та Литви.
Захід, як повідомляється на фейсбук-сторінці музею, відкривали директорка Національного музею Литви Рута Качкуте, міністр культури Литви Сімонас Кайрис, директор Національного музею історії України Федір Андрощук та інші. Запорізький обласний краєзнавчий музей представляли заступниця директора Вікторія Водоп'ян і завідуюча відділом історії краю Світлана Козиряцька.
Масштабна міжнародна виставка не лише демонструє унікальні історичні артефакти, але й пропонує відвідувачам переосмислити історію Української держави, яку намагалася привласнити та спотворити російська імперія.
За підтримки музеїв із семи країн світу виставка презентує вартісні експонати, включаючи вироби із золота й срібла, зброю вікінгів, монети та християнські реліквії. Ці безцінні скарби ніколи раніше не виставлялися в Литві, а їхнє значення для української та європейської історії важко переоцінити.
Виставка, як підкреслює портал LRT.lt, йде далі за межі простої демонстрації скарбів Русі. Вона проливає світло на складний процес формування цієї держави, зокрема підкреслює ключову роль балтських і скандинавських народів у її розвитку.
Так, знайдені на території Київщини артефакти куршів свідчать про тісні зв'язки між Руссю та Балтськими племенами, ілюструючи, як культурні та елітні обміни формували ранньосередньовічну Європу.
Відвідувачі виставки зможуть побачити докази цих зв'язків у вигляді прикрас і зброї, що відображають інтеграцію різних культур у межах однієї держави.
Історія виставки у столиці Литви розпочалася з виставки в Данії. Два роки тому, напередодні повномасштабної війни Росії проти України, у місті Мосгорді була організована виставка "Русь. Вікінги на Сході".
"Це був їх великий проєкт. Ідея була показати вперше історію і контактів вікінгів зі Східною Європою. Там була і Балтія. І доволі суттєвий матеріал був, власне, з території Русі, який представив наш музей, - розповідає порталу LRT.lt генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук. - Це не тільки наш музей був, це була низка музеїв, експонати яких ви тут можете бачити. Але загалом це була така співдружність різних музеїв.
Досить велика частина з України була, з нашого музею. І власне ми їх підбирали. Але ідея там трішки інакша була. Це була ідея розказати про вікінгів, про феномен вікінгів, їхній вплив на оточуючі культури, народи, в тому числі на слов'ян та балтійські народи. І ця виставка була дуже популярна.
Після того, як почалася війна, багато людей йшли туди для того, щоб ознайомитися не в останню чергу з цими артефактами і старожитностями, які були принесені з території України (Русі). Для того, щоб зрозуміти, чим вона цікава, чим вона специфічна, як вона пов'зана з реальною історією Європи.
І після цього десь у вересні 2022 року та виставка була згорнута і лежала там майже два роки. Це за домовленістю з нашим музеєм, оскільки війна йшла. Ми вважали, що безпечніше буде, що ці всі колекції хай перебувають тимчасово в Мосгорді.
Але виставку цю бачила директорка Національного музею Литви Рута Качкуте. Вона, наскільки я зрозумів, стала авторкою ідеї привезти цю виставку сюди, але зробити її в абсолютно іншому форматі, фокусуючись на історії Київської Русі. І в цьому її відмінність від попередньої виставки.
Орел і амфора виставлялися у Данії
"Орел та амфора з 2021 року до травня 2024 були представлені на виставці в Данії, саме тому вони зацікавили колег з Литви, - зазначають запорізькі музейники. - Підготовчий процес відбувався майже півроку, і ось нарешті наші предмети представлені в Литві.
Литовські колеги, так як і ми, прагнуть показати світові місце РФ на мапі світу. Вони вкотре доводять, демонструючи предмети матеріальної та духовної спадщини наших братніх народів, що ще задовго до російського іга існували Київська Русь, Велике Князівство Литовське.
Багато жителів Вільнюса, а також іноземних гостей прийшли на урочисте відкриття виставки. Екскурсії наших литовських колег були проведені на високому професійному рівні.
Сама експозиція оформлена також професійно і, водночас, є доступною та зрозумілою для відвідувачів.
Литва разом з українським народом. Підтвердженням цьому є наявність українських прапорів на всіх адміністративних будівлях Вільнюса, на всіх готелях, на багатьох балконах будинків звичайних містян.
Ми побували в гостях не тільки у колег, а й у друзів! Всюди відчували підтримку, повагу до України та українців.
Щиро дякуємо литовцям за співпрацю, за допомогу, за розуміння! Їдемо додому втомлені, але радіємо, тому що можемо працювати далі задля України та нашої великої історії! - говориться у дописі на сторнці краєзнавчого музею..
Історія срібного орла
Красиве срібне навершя (вдягалося на спис) у вигляді орла з Вознесенського скарбу вважається однією з візитівок Запорізького обласного краєзнавчого музею. У Запоріжжі його виставляли рідко.
Срібного орла разом із металевими речами й озброєнням біля села Вознесенка(зараз територія Запоріжжя) влітку 1930 року знайшов археолог Володимир Грінченко, який працював на розкопках у районі Дніпрогесу.
Орел був навершям візантійського легіонного прапора. Заввишки срібний птах 13 см, важить 1035 г, усередині він порожній. Ноги орла обвила змія.
У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї зазначають, що колись на місці очей були накладки з каменів або скла. На грудях орла вирізьблено хрест із літерами грецького алфавіту на кінцях, які утворюють ім'я "Петр".
Також навершя має візантійські тавра: на лівому крилі - у вигляді розетки з літерами всередині кожної пелюстки, а на тілі - чотирикутне з написом у три рядки. Обидва написи не розшифровані.
Навершя має сліди дії вогню: імовірно, це пов'язано з обрядами, що проводили на місці знахідки.
Поруч із срібним орлом знайшли рештки понад 800 коней. Дослідники схиляються до думки, що це було сакральне місце жертвоприношень, імовірно, кочових племен тюркського походження. Комплекс датують кінцем VII - початком VIII століття.
Фото: Запорізький обласний краєзнавчий музей і портал LRT.lt