23 березня 1950 року була прийнята Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації. І саме цього дня щороку, починаючи з 1961, гідрометеорологічна спільнота відзначає Всесвітній метеорологічний день.

Цей день установлено з метою привернення уваги широких кіл суспільства до актуальних і нагальних тем, насамперед зміни клімату, що стосуються сьогодення і майбутнього як нашої планети, так і кожного з нас.

Напередодні свята ми поспілкувалися з заступницею начальника Запорізького обласного центра з гідрометеорології Тетяною Сорокіною.

«Гасло Всесвітнього метеорологічного дня 2025 року – «Вдосконалюємо систему ранніх попереджень разом».

Погодні, кліматичні та водні екстремальні зміни стають дедалі частішими та інтенсивнішими у різних частинах світу внаслідок зміни клімату. Через це більшість із нас зазнає численних небезпек, пов’язаних із зростанням чисельності населення, урбанізацією, погіршенням стану довкілля.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації 2024 рік був найспекотнішим роком за всю історію спостережень.

Зміни в довкіллі призводять до зростання кількості екстремальних метеорологічних явищ. Кількість тропічних циклонів, що розвиваються за лічені години, руйнівних опадів, штормових нагонів, повеней, смертельних посух і лісових пожеж невпинно зростає.

Рівень моря підвищується і тим небезпеці затоплення та впливу океанських хвиль піддаються густонаселені прибережні райони. Соціальні наслідки таких явищ залишаються відчутними ще довго після того, як ці події зникають із заголовків періодичних видань.

За оцінкою експертів Всесвітньої метеорологічної організації, переважну більшість матеріальних і людських втрат на земній кулі від стихійного лиха спричинено небезпечними та стихійними гідрометеорологічними явищами, зумовленими метеорологічними та гідрологічними чинниками.

Для людства уже недостатньо лише прогнозів погоди. Громадськість має бути обізнаною з ризиками щодо погодних небезпек. Така інформація надзвичайно важлива для порятунку життя і засобів до існування. Проте кожна третя людина все ще недостатньо охоплена системою раннього попередження», - розповіла Тетяна Петрівна.

Виправлення ситуації, зокрема запобігання наслідків лиха, готовність і реагування, можливе при тісній координації між національними гідрометеорологічними службами та органами управління катастрофами.

Україна є повноправним членом-засновником Всесвітньої метеорологічної організації з 1948 року і бере участь у виконанні зобов’язань країни з міжнародного обміну оперативними даними, роботах практично всіх програм ВМО.

- Тетяно Петрівно, більшість з нас чули про глобальне потепління. А як за останні роки змінився клімат у Запорізькій області?

- Термічний режим характеризується рядом показників, які відображають кліматичні особливості місцевості: середні та екстремальні значення температури повітря, дати переходу середньої добової температури через певні рівні (наприклад, через 0, 5, 10, 15°С), тривалість періодів з температурою повітря вище або нижче заданого рівня.

Аналіз даних метеорологічних спостережень у місті Запоріжжя дозволив виявити характерні риси термічного режиму в сучасний кліматичний період (1991-2020рр), а також його особливості відносно базового кліматичного періоду (1961-1990рр).

Проведений аналіз величини середньої за рік температури повітря у м. Запоріжжя за 30-річний період (1991-2020рр.) та її відхилення від кліматичної норми показав, що її значення протягом вказаного періоду збільшуються.

Ми фіксуємо значне підвищення температури атмосферного повітря з року в рік. Якщо порівнювати кліматичні періоди, а Всесвітня метеорологічна оргаанізація визначає їх 30-річним перідом, 1961-1990 і 1991 — 2020, то температура на території Запоріжжя і області зросла майже на 1°. Це температура річна і це дуже багато.

Середня річна температура повітря у м. Запоріжжя за період 1991-2020 виявилась вищою на 1ºС порівняно з періодом 1961-1990 (+9,4 ºС), і склала +10,4 ºС .

Якщо роздивлятися температуру окремо холодного періоду і періоду літнього, то температура в найспекотніший місяць — липень — зросла на 1,5°, а в найхолодніший — січень — зросла майже на 2°.

Тобто температурні зміни, підвищення найбільше позначилося на зимовому періоді. І ми це бачимо. Бачимо, що лише в нашій пам’яті залишилися зими з тривалими морозними періодами, сніжні.

Зараз у нас зима малосніжна, є роки, коли зими були зовсім безсніжні”. Якщо раніше казали, що зими помірно холодні з частими відлигами, то зараз навіть з’явилося таке формулювання для клімату нашого регіону - “зими теплі з окремими морозними періодами”.

Тетяна Сорокіна показала графіки, на яких наглядно видно температурні відхилення.

“Якщо ми візьмемо за норму 10,4°C, нашу середню річну багаторічну температуру, то бачимо, що, починаючи з 2007 року, всі відхилення позитивні, тобто температура вища. За винятком деяких років. І дуже наглядний графік максимальної температури. У нас зростає не тільки температура взагалі — середньомісячна, середньорічна — але й максимальна температура.

Якщо взяти за норму 35°C і подивитися, що було вище, то до 2004–2005 років у нас були роки, коли температура не підіймалася вище 35°C, лише в окремі роки. А починаючи з 2004 року, щорічно ми фіксуємо максимальну температуру влітку — 35°C і навіть 40°C.

Температуру 40°C ми зафіксували в місті Запоріжжя, а по Запорізькій області це було 41°C — 11 серпня 2010 року. Це абсолютний максимум!

- За оцінками фахівців Запорізького гідрометцентру наскільки довгі у нашому регіоні літо та зима?

- Літній період розпочинається з переходом середньодобової температури повітря через +15 °C у бік підвищення і закінчується з переходом цієї ж відмітки у бік зниження. Зимовий період розпочинається з переходом середньодобової температури повітря через 0°C у бік зниження і закінчується з переходом цієї ж відмітки у бік підвищення.

За останні 30 років у порівнянні з базовим періодом 1961р-1990р тривалість літа збільшилась в середньому на 5 днів, а тривалість зими скоротилась в середньому на 14 днів. За результатами спостережень ми бачимо: літо у нас довге і в середньому становить 137 днів і трохи більше, а зимовий період триває 89 днів.

Коли порівнюємо за 30-річний період, бачимо, що тривалість літа не дуже відчутно, але зростає. А от тривалість зимового періоду, коли температура — це сталий перехід середньодобової температури через 0°C, — скорочується.

Наприклад, у 2024 році тривалість морозного періоду, тобто тривалість метеорологічної зими, становила трошки більше 20 днів - 24 дні.

Рік 2024 був найпосушливіший. Більша частина опадів випадає влітку, але що в нас відбувається зараз? Випадає велика кількість опадів, наприклад, у серпні чи в липні, але це один чи два дні. А всі інші дні — це суха погода. І тому дощ, інтенсивний, зливовий дощ, він не має такої ефективності.

Хочу зазначити: найбільші зони потепління — це узбережжя Північної Атлантики, і територія на Європейському континенті, яка охоплює акваторію Чорного моря, Україну, Кавказ, Туреччину. Тобто наша країна перебуває в зоні, де  кліматичні зміни більш інтенсивніші.

 - Зі святом вас!

Факти

  • Починаючи з 1999 року за виключенням лише одного року (2003р) всі відхилення середньорічних температур позитивні.
  • Найтеплішими виявились 2020, 2023 та 2024 роки.
  • Починаючи з 2007 року перевищення середньої за рік температури повітря, за виключенням 2011 року, складали переважно понад 1,5 ºС .
  • Разом з підвищенням середньорічної температури повітря відмічається також і зростання максимальної температури.
  • До 1998 року максимальна температура лише в окремі роки перевищувала відмітку +35ºС, а після 1998 року – це вже стало звичайним явищем. Виключення склали лише два роки 2003р (+32ºС) та 2004р. (+34ºС).
  • Абсолютний максимум температури повітря у м. Запоріжжя був зареєстрований у серпні 2010 року.
  • Цей місяць відзначився надзвичайно тривалою спекотною та сухою погодою. Середня місячна температура повітря перевищила норму на 5°С і становила +26°С. Впродовж 24 діб максимальна температура повітря в м. Запоріжжя перевищувала відмітку +30°С. Сім днів поспіль були перевищені добові абсолютні значення максимальної температури.
  • В найспекотніший день 11 серпня максимальна температура повітря досягла +40°С. Таким чином було встановлено два нових температурних рекорди - це абсолютний максимум місяця та абсолютний максимум літа.
  • На фоні тенденції до підвищення температури повітря значно збільшилася кількість  спекотних днів, коли температура повітря в полуденні години досягала та перевищувала +30оС.