У Запорізькій обласній філармонії започаткували творчий проєкт, який покликаний зробити мистецтво ближчим до глядача, подарувати живе спілкування артистів і глядачів, і, звісно, особливі емоції.
Першою з шанувальниками своєї творчості зустрілася провідна солістка філармонії, блискуча вокалістка і чарівна жінка Юлія Якса. І цей вибір просто в «десятку», адже Юлія — улюблениця публіки, яка щедро нагороджує співачку оплесками і квітами.
Судячи з першої зустрічі, теплий і щирий проєкт, який знайомитиме глядачів з відомими філармонійними виконавцями, має всі шанси стати для меломанів улюбленим.
Місцем проведення презентації «Мистецьких посиденьок» було обране паркетне фоє: глядачі розміщувалися на диванах, Юлія Якса і ведучий вечора Юлій Гаврилов — на дизайнерських стільцях, а Світлана Зеленська (фортепіано), Станіслав Шинкаренко (ударні) та Дмитро Саверов (контрабас), які забезпечували музичний супровід — у паркетній залі.
У філармонії про Юлію Яксу кажуть так: голос, що захоплює, і яскрава особистість, яка надихає. І це дійсно так!
Юлія — багатогранна вокалістка, яка має багатющий репертуар: вона виконує українські романси і народні пісні, хіти українських композиторів, рок, джаз, арії з опер та оперет. Напевне, немає музичного жанру, який би був непідвладний незрівнянній співачці, яка, на мою думку, є перлиною Запорізької обласної філармонії.
Це був надзвичайно цікавий вечір розповідей про дитинство та роки навчання у Запорізькому музичному училищі імені П. Майбороди, про родину та творчість, про те, як повномасштабна війна вплинула на життя.
Оскільки проєкт має назву “Мистецькі посиденьки”, то головне в ньому - спілкування з публікою, яка зможе дізнатися про цікаві факти про своїх улюбленців. І таких у програмі з Юлією Яксою було чимало!
Автор сценарію і ведучий Юлій Гаврилов наводив цікаві факти з життя солістки філармонії, проводив інтерактив з шанувальниками творчості Юлії Якси, яких на зустріч з нею прийшло чимало. Йому вдалося створити на “Мистецьких посиденьках” дуже теплу, задушевну атмосферу.
Про дитинство
Юлія Якса народилася у Запоріжжі, у сім’ї музикантів. Її мама — з Феодосії, тато — з Молочанська. Познайомилися у музичному училищі, де кожний, до речі, закінчив по два відділення, закохалися. Донька народилася, коли батьки були ще студентами випускного курсу. Коли Юлі було всього три місяці, родина переїхала в Крим, в село Михайлівка Нижньогірського району.
“Одразу скажу: “Я пишаюся своїм селом. Колгосп-міліардер зробив його маленьким містечком з проспектом, на якому збудували багатоповерхівки, у селі були три музеї, Будинок побуту, Будинок культури, музична школа.
У нашому Будинку культури було все для творчості! Батько був директором БК, вони з мамою також працювали у музичній школі. У батька був свій вокально-інструментальний ансамбль, в ньому співала і мама, її називали “наша Софія Ротару”. Батьки були дуже талановиті! - розповіла Юлія.
Батьки були мультиінструменталістами: обоє гарно грали на фортепіано, тоді це було звичним явищем, що студенти музучилищ та музичних вишів були гарними піаністами, мама — ще й на бандурі, це була її фахова спеціальність, батько вправно грав на акордеоні.
У творчій родині, звісно, росла талановита дитина! За словами батьків, маленька Юля співати почала раніше ніж ходити.
“Я ще майже не розмовляла, а вже інтонувала. Мама сідала за бандуру або піаніно, а я починала співати. Щоправда, яку я співаю пісню, ніхто зрозуміти не міг. Коли вже почала розмовляти, то вияснилося, що співала “Перелаз, перелаз”, яку виконувала мама. Тільки замість “легіню” співала “сусідський леню, сусідський леню, чом ти не йдеш до нас?”, - згадувала пані Юлія.
Співачка зазначила, що вона “зростала на сцені Будинку культури і музичної школи”. Душа дитини рвалася на сцену — було таке, що мала артистка на неї виходила - під сміх глядачів.
Шлях до музики
Юля дуже хотіла вчитися музиці, вона з нетерпінням чекала, коли батьки куплять їй щоденник і вона піде вчитися в музичну школу.
“Бо щось награвала, підбирала на піаніно, але мені хотілося, щоб це було, так би мовити, “офіційно”. Коли настав цей час, мені купили щоденник, я була найщасливішою дитиною в світі! Мене не злякало ні сольфеджіо, ні музична література. Я їх обожнювала!”, - згадує початок свого шляху на сцену співачка.
Те, що Юля пов’яже своє життя з музикою, піснею, було абсолютно очевидно, тому у неї не було “мук вибору”, на кого йти вчитися після закінчення школи. Та й з закладом, де вчитися, визначилися швидко — у Запорізькому музичному училищі імені П. Майбороди, де навчалися батьки.
“Хотіла вступати не до Симферопільського, а саме до Запорізького. Я багато від батьків чула, що тут сильні викладачі, високий рівень викладання, що готують гарних музикантів. Звісно, мене тягнуло у Запоріжжя ще й тому, що я тут народилася. Ми з мамою приїхали вночі. Вийшли з потягу, я побачила сяючий вокзал, сіли в трамвай, поїхали містом. І я закохалася у Запоріжжя назавжди”, - ділилася Юлія.
В училищі Юлія пішла, як то кажуть, “по стопам батьків” - закінчила два відділення — вокальне і диригентсько-хорове. Обидва — з відзнакою.
У Запоріжжі Юля зустріла своє кохання, у них з чоловіком двоє синів, які не стали музикантами, але вміють грати на музичних інструментах. Одному з синів Юлія віддала раритет — гітару, яку батько купив на її день народження.
Чоловік був присутній на зустрічі Юлії з публікою (на фото).
Робота у філармонії
Вперше на сцені концертного залу Юлія Якса виступила, коли вчилася на третьому курсі музучилища. У супроводі оркестру училища, яким диригував Сергій Дудкін, співала арію Снігуроньки.
Юлія зазначила, що цей концерт дуже пам’ятає її чоловік, з яким вона тоді тільки познайомилася.
“Його вразив мій виступ на сцені. Я була переповнена емоціями — я тут, у філармонії, співаю. Як це?”, - ділиться співачка.
Іншим разом завідувач диригентсько-хорового відділу Запорізького музичного училища ім. П.І. Майбороди Микола Попов запропонував студентці виступити на сцені обласної філармонії з Новоапостольським хором. Юлія заспівала музичний шедевр усіх часів - “Аве, Марія”. Прозвучав цей твір і на “Мистецьких посиденьках”.
А у 2009 році Юлія Якса прийшла у філармонію працювати. Тоді у філармонії було кілька лекторних груп. Співачка потрапила до групи заслуженого працівника культури України Алли Семенівни Ходакової. Вони створювали дитячі музичні програми, з якими їздили по школах та дитячих садочках.
Робили програми не тільки для маленьких діток, а й для старшокласників. Долучали юних запоріжців до мистецтва!
Звісно, Юлія Якса виходила на сцену, працювала в концертах солістів і творчих колективів філармонії.
“Я потрапила у світ мистецтва! І була дуже щаслива!”, - згадує початок своєї роботи у цьому провідному закладі культури Запорізької області головна героїня “Мистецьких посиденьок”.
У філармонії Юлія Якса, за її словами, щаслива і досі. Вона бере участь у різножанрових творчих проєктах і концертних програмах, у всеукраїнських і міжнародних мистецьких конкурсах, її дуже любить публіка.
“Філармонія — це моя друга сім’я. А Запоріжжя стало місцем моєї сили. Це вже мій перший дім, хоча і вважаю себе кримчанкою”, - зазначає співачка.
Про викладацьку і акторську діяльність
Свого часу чоловік не відпустив Юлію вчитися отримувати вищу освіту в консерваторії, але згодом, коли діти підросли, доклав зусиль до того, щоб дружина отримала вищу освіту.
Мама двох дітей вступила до Запорізького національного університету на кафедру акторської майстерності, на курс Олександра Короля і Тетяни Петрик, чим дуже пишається.
Потім закінчила магістратуру педагогіки вищої школи, що дозволяє їй викладати в цьому виші. Вчить студентів, майбутніх артистів, вокалу. До речі, під час заходу прозвучало відеопривітання від студенток, які вже закінчили ЗНУ.
Власні акторські амбіції Юлія Якса задовольняла у дипломній виставі “Зорі на ранковому небі”, де у неї була драматична роль, хоча і з комедійними моментами; у ландшафтному творчому проєкті філармонії “Запорожець за Дунаєм”, який показували не тільки у Запоріжжі на Хортиці, а й возили у Київ, на Співоче поле, та у новорічних виставах для дітей; у виставі “Чоловік на годину” режисерів Андрія Романова і Ольги Лещової, яку показували на сцені театру “Vie”; у виставах театру Performance Геннадія Широченка.
“Подобаються комедійні ролі, акторська діяльність. Зараз усі театральні проєкти “поставлені на паузу”, мені її не вистачає.”, - зізнається Юлія.
Про роботу під час повномасштабної війни
Юлія Якса розповіла, що і сьогодні їй не віриться, що весь цей жах відбувається в Україні.
“24 лютого 2022 року перша думка була: сцена — не важлива, важливо укріплювати території, готувати “коктейлі Молотова” для ворога.
Нас, артистів, тоді зібрала Ірина Едуардівна (Конарева, керівниця обласної філармонії. - Авт.) і запитала: ”Ми працюємо далі чи не працюємо, стаємо на простій?”. Колектив підтримав Ірину Едуардівну, що ми повинні працювати. І не тільки на сцені, а й допомагати армії.
Багато хто знає, що ми займалися волонтерством — плели сітки, смажили пиріжки для військових, збирали одяг. Філармонія тоді стала волонтерським хабом. І - їздили з концертами: співали для вимушених переселенців, для військовослужбовців.
Після концерту, було, люди підходили й казали: “Дякую вам, я поплакала, але відволіклася від всього, що зараз відбувається”. А на одному з концертів я побачила, що хлопчина-військовий підспівує. Підійшла і ми заспівали разом. Він був такий щасливий! На вушко мені прошепотів: “Дуже вам дякую”.
Я згодна з Іриною Едуардівною, що у нас є свій мистецький фронт. Ми залишаємося разом з глядачами. Попри все, виходимо на сцену, підтримуємо слухачів і не даємо мистецтву загинути. Це дуже важливо!”.
Невимушене спілкування з публікою органічно перепліталося з музикою. Юлія, до речі, чесно попередила своїх шанувальників, що трошки прихворіла, тому можливі “неполадки з голосом”, за що попросила її вибачити.
Як на мене, формат посиденьок - це більше про спілкування, ніж про виконання, та й слухачі були у такому захопленні від щирої розповіді співачки, що просто підтримували Юлію оплесками.
У її виконанні прозвучали арії з опер і оперет, «Ave Maria», відомі сучасні хіти зарубіжних композиторів та зворушлива пісня «Чорнобривці», яку вона виконує під час сольних концертів, присвячуючи своїй матусі, яка далеко, і всім мамам. Вразили і дуети з Юлієм Гавриловим та Миколою Квєтковим, що продемонстрували мистецьку багатогранність виконавиці.
А ще Юлій Гаврилов підготував для Юлії сюрприз - його батько приніс гітару, на якій Юлія грала і співала "Верше мій, верше" і "Ой, у лузі червона калина"
У залі часто звучало “браво!”, шанувальники дякували Юлії Яксі оплесками, дарували квіти і свою любов.
Головну героїню вечора привітала очільниця філармонії, заслужений працівник культури України Ірина Конарева, яка вручила квіти від колективу, побажавши подальших професійних успіхів, творчого натхнення та любові публіки.
“Щиро вітаю з блискучою премʼєрою! Сьогодні відбулася чудова знакова подія в культурному житті прифронтового Запоріжжя. Дякую головній героїні, неймовірно талановитій Юлії Яксі, автору сценарію і ведучому Юлію Гаврилову та всьому художньому відділу під керівництвом Катерини Похиленко! Завдяки вам наша філармонія - це справжній хаб душевної щедрості та мистецької насолоди! Радію, що ми разом!”, - сказала Ірина Конарева.
Від вдячних шанувальників Юлію Яксу привітали голова обласної організації НСЖУ Наталія Кузьменко і ветеран журналістики, переселенка з Енергодара Алла Шамрай, яка виготовила для співачки ляльку-мотанку “Жіноче щастя”. А Наталія Кузьменко вручила Юлії комплект жіночих прикрас, який виготовила і передала з Німеччини журналістка Наталія Маренко.
Схвильована Юлія Якса подякувала глядачам за те, що прийшли на зустріч з нею, Ірині Конаревій - за ідею проєкту і підтримку, усьому колективу - за допомогу у підготовці і проведенні презентації проєкту.
"Миру і перемоги всім нам", - побажала артистка..
Питання до глядачів
Обов’язковий ритуал співачки перед концертом:
а) з’їсти шматочок шоколаду
б) обійняти когось колег
в) повторити що буде виконувати
г)все це разом
Правильна відповідь б)
Через непередбачувані обставини під час концерту Юлії Яксі довелося:
а) вибігти на сцену босоніж
б)співати пісню, до якої не готувалася
в) вигадувати слова на ходу
г) кожен з варіантів правда
Правильна відповідь г)
Найкумедніший випадок :
а) глядачі співали гучніше за Юлю
б) співала а капела
в) на сцену вийшов кінь
г) це все легенди, такого не було
Правильні відповіді б) і в)
А-капела артистка була вимушена співати, бо відключився мікрофон. А от історія з конем, який “замінував” сцену, дійсно, дуже кумедна і, що головне — правдива.
За словами Юлії, вона трапилася ще в Криму, в сільському Будинку культури, де проходив конкурс краси. На коні красунь возили по сцені. У якийсь момент рисак на ній і зробив кучку.
“Я співала у перерві між конкурсами. Виходжу на сцену, а глядачі сміються. А я ще й чую якийсь запах... Співаю і боком-боком — подивитися, що ж там коїться. Дивлюся, позаду занавіс піднятий і шваброю працівниця затягує те, що кінь наробив. Було дуже кумедно! Глядачі так сміялися!”, - розповіла про той випадок співачка.
Питання від глядачів
Участь у якому мистецькому конкурсі найбільше запам’яталася?
- Найбільше запам’ятався конкурс при вступі до Запорізького музичного училища імені П.І. Майбороди. Було 7 абітурієнтів на одне місце.
Є улюблена робота, визнання, шанувальники, можливість творити. Чого не вистачає і чого хочеться, коли, здавалось би, все є?
- Всім нам не вистачає одного — миру. І перемоги!
Ви часто міняєте сукні. Скільки їх у вас?
- Ой, чоловік скоро з дому вижене (сміється). Дуже багато. Буває так, що одна сукня стає іншою. Чи з двох робиться одна. Багато!
Чи є у вас талісман, який берете з собою на сцену?
- Щоб був постійним, такого немає. Якщо з’являється якась річ, яка подобається, вона може якийсь час ним бути.
Ваш найулюбленіший жанр? А найулюбленіша пісня?
- Не можу відповісти на це питання. Все подобається. Коли просять заспівати улюблену пісню, мені тяжко вибрати. Краще, коли просять заспівати якусь конкретну пісню.
Чи є улюблені співаки, яких слухаєте, щось берете в професійному плані, щось, можливо, копіюєте?
- Слухаю багато хороших співаків. Назвати можу Лару Фабіан і Уітні Хьюстон
Якби ваше життя було виставою, який би у неї був жанр?
- Комедія. Люблю характерні ролі!
Фото авторки та з фейсбук-сторінки Запорізької обласної філармонії
