25 жовтня в лікарні зупинилося серце сержанта служби цивільного захисту Артема Ханата, який ніс службу в складі караулу 20-ї державної пожежно-рятувальної частини.

«Упродовж 5 днів медики боролися за його життя після поранень через російський удар. На жаль, попри всі зусилля лікарів, врятувати чоловіка не вдалося.

6 років свого життя Артем присвятив Службі, залишаючись відданим обраній професії та людям, які потребували допомоги.

Свій професійний шлях Артем розпочав у Гуляйполі. Згодом продовжив службу в рідній Василівці.

Після початку повномасштабного вторгнення понад рік разом із колегами рятував людей у Новомиколаївці, а пізніше ніс службу в Оріхівській пожежно-рятувальній частині.

У 2022 році за мужність і відданість обов’язку Артем отримав відзнаку Президента України «За оборону України».

Тепер йому назавжди 38. Без батька та чоловіка залишилися дружина, однорічна донечка та двоє неповнолітніх синів Для нас Артем назавжди залишиться частиною великої рятувальної родини.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Артема. Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голови у скорботі. Світла і вічна пам’ять Герою!», - зазначається в повідомленні Головного управління ДСНС в Запорізькій області.

Смерть Артема Ханата стала другою болючою втратою для Запорізького гарнізону ДСНС протягом доби: вчора стало відомо про смерть у лікарні від тяжких поранень начальника караулу 20-ї державної пожежно-рятувальної частини Юрія Ільченка.

“Для мене це надзвичайно болючі втрати, - каже начальник відділу комунікації Головного управління ДСНС в Запорізькій області полковник служби цивільного захисту Юлія Баришева. - Я особисто знала цих рятувальників — вони ліквідовували в Оріхові наслідки ворожих обстрілів, рятували  людей, тварин, брали участь у роздачі гуманітарної допомоги.

У цей день хлопці мали проходити щорічний медичний огляд. Його проходять всі рятувальники аби розуміти не тільки психологічну вразливість, а щоб не пропустити початок якогось серйозного захворювання.

Цей караул тимчасово ніс службу в Запорізькому районі, аби оперативно реагувати на ворожі прильоти та надавати допомогу людям. Вони змінилися і за наказом їхали в медзаклад Запоріжжя для проходження медогляду. По дорозі в  їхню машину поцілив ворожий дрон.

Я в цей день також мала проходити щорічний плановий медичний огляд. Коли зайшла в кабінет до лікаря, мені сказали, що, крім мене, повинні ще бути чотири рятувальники.

А в мене вже була оперативна інформація, що хлопці потрапили під атаку безпілотника. Коли почала називати прізвища, то медики сказали, що це вони.

Стан Юрія Ільченка і Артема Ханата після отриманих поранень був важким,  решти рятувальників — середньої тяжкості.

Ми до останнього сподівалися і вірили, що їх врятують, але, на жаль, поранення були надзвичайно серйозні. Світла пам’ять Юрію Ільченку і Артему Ханату, щирі співчуття їхнім рідним і близьким.

Двоє поранених рятувальників знаходяться під наглядом лікарів. Вся наша велика рятувальна родина бажає їм якнайскорішого одужання!”