Приємна новина: у планах колективу Оріхівського КЗ «Опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір'я», який давно тісно і плідно співпрацює з Оріхівською районною організацією Товариства Червоного Хреста (нині Пологівська філія обласної організації), створити шкільний волонтерський загін. Юні гімназисти і тепер поруч з дорослими і служать благородній справі милосердя, а участь в загоні дозволить відчути їм свою місію вагомішою.
Рябцун Маріка 6А клас
У темні часи люди мають взятися за руки, щоб не загубити одне одного в дорозі до світлих днів. Міцніше триматися! Так і роблять оріхівці. Чим страшнішими є атаки знавіснілого ворога, чим пекучіше люди обливають слізьми розбиті домівки, які сняться ночами, тим тісніше гуртуються дорослі, обіймаючи теплом дітей. Світлими острівцями добра і надії залишаються вимушено переміщені у Запоріжжя Оріхівська організація Червоного Хреста та освітянська перлинка - гімназія «Сузір’я». Обидва колективи, самодостатньо займаючись кожен своїми справами, не переривають ланцюжка єднання між собою, наповнюючи спілкування новим змістом.
Красуля Катя 6А клас
А співпраця їхня триває десятиліттями. І грунтується на одвічних засадах людяності і милосердя. Про те, що «раз добром нагріте серце вік не прохолоне», добре відомо педагогам, які, навчаючи дітей мудрим наукам, формують у них уміння емоційно сприймати світ, співпереживати, розуміти слабкого, допомогти тому, хто цього потребує.
Левченко Максим 5Б клас
Один з фундаторів «Сузір’я», як школи нового зразка, відомий педагог Володимир Галич гуманітарне виховання, формування морально-етичного світогляду школярів вважав не менш важливим, аніж досконале опанування ними, скажімо, фізики чи математики. Школа формує передусім людину, - ділився Володимир Іванович зі своїми вже дорослими вихованцями, яких благословляв на важку педагогічну працю. Такий талант він відкрив у одній зі своїх кращих учениць, Наталі Кудіній, яка виправдала надії педагога, продовжила його справу і багато років успішно очолює «Сузір'я».
Понад 20 років працює у гімназії і соціальний педагог Віра Наріжна. Саме її енергетика стала тим місточком, який поєднав навчальний заклад із Червоним Хрестом. Ось як про це згадує сама Віра Василівна:
«Десь на початку двохтисячних років під егідою Червоного Хреста проходили обласні і районні змагання «Молодь обирає життя». Взяти у них участь і виступити достойно мала й наша гімназія. Володимир Іванович мені порадив знайти Людмилу Олександрівну Калашникову, голову районного Товариства, мовляв, вона спрямує і проконсультує дітей. Самою консультацією не обійшлося, треба знати керівника організації, - Людмила Олександрівна, із властивою їй енергетикою і пристрасною до роботи вдачею, привела у школу колег – медичних сестер, ми разом згуртували команду, яку назвали «Берегиня». Старшокласники, а багато з них хотіли обрати медичні професії, з ентузіазмом опановували навички долікарської допомоги, збирали матеріали про історію Червоного Хреста, про засади гуманітарного права. Дітям подобалося вивчати властивість лікарських трав, готувати ікебани, створювати плакати і буклети. Це був багатогранний спільний проєкт, який охопив і колектив Людмили Олександрівни, і наших педагогів. Дітям допомагала шкільна медсестра Світлана Григорівна Авраменко, а Олена Миколаївна Гур’єва писала сценарії, здійснювала музичний супровід представлення команди. Ставились до проєкту серйозно, а критерієм було дитяче захоплення. Навчання, звісно, в пріоритеті, тож збиралися на репетиції після напружених уроків, залучали батьків. У нас була своя кімната, форма, емблема, значок, ми пишалися цим. Довелося змагатися із «зубрами» - командами Запоріжжя, Бердянська. Мелітополя, але наша підготовка була потужною, тож «Берегиня» отримувала перемоги в районних, зональних змаганнях, призові - в обласних, і для школярів було престижно виступати в команді. Так само захопив іще один спільний з Червоним Хрестом проєкт, який стосувався юних інспекторів дорожнього руху».
Рижа Вікторія 7А клас
Така спільна робота об’єднала дорослих і молодь. Людмила Олександрівна та її колеги часто бували в гімназії з просвітницькою метою - читали лекції, зустрічалися з дітьми в довірливих бесідах, де йшлося про профілактику СНІДу, туберкульозу, ковіду. Пропагували здоровий спосіб життя, правильне харчування, заняття спортом, відвідували виховні години і у такий спосіб разом з педагогами вибудовували для підлітків алгоритм їхніх цінностей у майбутньому дорослому житті, де в пріоритеті було милосердя. Гімназисти бували на заходах Товариства, демонстрували свої успіхи, опановували навички волонтерства.
- Про таку нашу спільну роботу ми не говоримо в минулому часі, - коментує директор гімназії Наталія Кудіна. - Багаторічна співпраця переросла у тривалу дружбу, яка особливого змісту набуває під час воєнних випробувань. Відгукуємось на кожну співзвучну ініціативу організації, - брали участь у святі до Дня захисту дітей, в акції допомоги дітям, які потрапили у важкі життєві ситуації. Запоріжці могли бачити біля «Епіцентру» працівника ТЧХ Максима Лолу зі старшокласниками гімназії, які збирали кошти для дітей, котрі опинилися в біді. Максим особистим прикладом показав своїм юним друзям яскравий зразок патріотизму, він нині захищає Україну у Збройних силах. У зв’язку з війною, переміщенням із звичного середовища, у дітей змінився їхній простір, прагнемо виховувати їх стійкими до негативного впливу, берегти, щоб адаптація до життя в нових реаліях пройшла максимально сприятливо. Дуже важливо навчати молодь правилам безпечної поведінки, адже багато з них у майбутньому повертатимуться у свої домівки на території, які можуть бути забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами. Саме тому в освітньому просторі гімназії відбулися інформаційні сесії з мінної небезпеки, під час яких фахівці Товариства навчили дітей, як розпізнавати вибухонебезпечні предмети, що робити у разі їхнього виявлення. Особливо на часі навчати дітей надавати домедичну допомогу та бути готовими до надзвичайних ситуацій. Саме з такою метою плануємо створити шкільний волонтерський загін і не сумніваємось у підтримці районної організації Червоного Хреста.
Ми завжди раді бачити у себе наших друзів. Наш колектив свідомий того, що Червоний Хрест у такий складний час має отримувати підтримку суспільства, щоб у свою чергу допомагати тим, хто у скруті, тому кількість наших педагогів - членів Червоного Хреста, зросла із семи до 34 осіб. Ми разом, і це допомагає впевненіше дивитися у переможне майбутнє.
Галутва Анастасія 11А клас
- «Сузір’я» для нас – часточка рідного Оріхова, - вважає Людмила Калашникова. – Так, вони далеко від рідної школи, від тополиної алеї, саду, який супроводжував їхнє дитинство. Війна знищила красуню-школу, перекреслила наше мирне життя. Але вони такі наші, такі рідні діти! До сліз приємно зустрічатися зі школярами, ми продовжуємо наші традиційні бесіди, тепер вони з дорослим присмаком: багато говоримо про реалії, а вони, на жаль, аж занадто серйозні як для їхнього віку. Війна – це час випробувань для нас усіх. Але це й час для виховання милосердя в молодих серцях. Хочеться, щоб зростали доброзичливими, щоб уміли бачити серцем людську біду. Щоб не поспішали в маршрутці зайняти місце, коли поруч стоїть з милицею молодий чоловік після поранення, чи старша людина. Ми заохочуємо прихід до нас в організацію шкільної молоді, даємо їм невеликі доручення, виконуючи які, вони краще пізнають життя, зрозуміють його сенс і своє у ньому місце. А ми – завжди поруч.
Ганна Кліковка