Вже й не пам’ятаю, як ми познайомилися з Надією Франк, але коли нещодавно випадково зустрілися у Запоріжжі, нам було про що поговорити.
Вона народилася у Новопавлівці на Оріхівщині і жила б там у власному домі і дотепер, якби не війна…
Всього було на її життєвому шляху. Після Новопавлівської восьмирічки - курси секретаря-машиністки, Оріхівський сільськогосподарський технікум закінчила заочно, працювала на різних посадах. Останнє місце роботи – бухгалтер і кадровик у ТОВ «Укрлан».
З чоловіком Матвієм
Її цінували за ділові якості, відповідальне і сумлінне ставлення до своїх обов’язків, за щирість і сильний характер.
Кращі риси дочці передали батько Федір Макарович і мама Неоніла Дмитрівна, яким вона вдячна за подароване життя і згадує добрими словами.
Надія рано вийшла заміж. З чоловіком Матвієм Матвійовичем торік вже відзначили золоте весілля. Троє дітей у подружжя: син Віктор займається виготовленням меблів, син Станіслав став автослюсарем, дочка Ліна –бухгалтером. Мають семеро онуків і одну правнучку.
Коли розпочалась війна Надія Федорівна з чоловіком жили у селі. З початку квітня 2022-го вона працювала на кухні, де готували їжу для військових. А в жовтні цього ж року два рази в один день потрапила під ворожий обстріл, отримала контузію. Лікувалася і знову повернулась до рідного села.
- А коли виїхали звідти? – поцікавилася у співрозмовниці.
- У жовтні 2023 року, бо вже було тяжко під постійними обстрілами. І діти наполягали, щоб ми не ризикували. Переїхали до Запоріжжя, мешкали у орендованому приватному будинку, тепер у квартирі.
Сумую за домівкою, а повертатися нікуди. Будинок зруйнований, наполовину згорілий був. У якому стані він зараз — не знаю.
А ми тепер вимушено переміщені особи…
- Переживаєте і за сина, який служить в ЗСУ?
- Наш Стас пішов у армію добровільно з 1 серпня 2024 року. Ще й старший його син Сергій теж служить.
Про добрі справи Стаса Франка і його дружини Альони знаю з соцмереж. Коли з Оріхова масово почали виїжджати люди, вулицями блукали залишені господарями собаки і коти. Подружжя стало займатися волонтерством: на власному автомобілі удвох їздили по місту і підгодовували кинутих тварин. Причому робили це під обстрілами, ризикуючи життям.
Пізніше Стас отримав відзнаку «Зооволонтерам з Україною в серці».
За два роки служби в ЗСУ солдат Станіслав Франк нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», Золотим Хрестом головнокомандувача Збройних сил України, відзнакою «За оборону Оріхова» 65-ї ОМБр «Великий Луг».
- Чим займаєтеся, мешкаючи в орендованій квартирі?
- Є щоденні буденні справи. А у вільний час улюблене заняття – вишивання.
Спілкуюся із земляками, з багатьма підтримую зв'язок.
У людях насамперед ціную порядність і доброту, з такими легше переживати труднощі і негаразди.
Надії не бракує сил і терпіння, бо її загартувало життя.
І нам, українцям, потрібна надія – впевненість у майбутньому, віра у перемогу!
Вишиванки Надії Франк
Тамара Курочкіна
Фото з особистого архіву Надії Франк
На одному з них пані Надія з онукою Настею, донькою Стаса
