29 червня Вільнянщина віддала шану Ігорю Мусієнку, який віддав своє життя за Батьківщину.
Керівництво області, голови територіальних громад, колеги, рідні та близькі прийшли на молитовну панахиду по загиблому, попрощатися та віддати йому шану. Провели Ігоря в останну путь хвилиною мовчання та живим коридором. Про це повідомляє Вільнянська міська рада.
Слова вдячності за захист Батьківщини, за виховання мужнього, сильного, українського воїна матері висловила секретар Вільнянської міської ради Світлана Шраменко.
Ігор народився 27 березня 1986 року у Вільнянську, де і провів своє дитинство. З 1993 по 2002 роки навчався у Вільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2.
Вчителі згадують, що Ігор був товариським, відкритим, вихованим та гарним учнем, добре навчався, мав багато друзів, з повагою ставився до однокласників та дорослих.
Після закінчення школи вступив на навчання до Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2009 році закінчив Бердянський університет менеджменту та бізнесу. З 2006 по 2007 роки проходив строкову службу у повітряних силах Збройних сил України у військовій частині 1451 Харкова та у військовій частині 2189 Запоріжжя.
Працював на підприємствах рідного міста: на товаристві з обмеженою відповідальність "Ритм", у НЕК Укренерго в команді служби охорони об'єктів.
Проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки Софіївської виправної колонії № 55, а потім працював старшим інженером відділу інженерно-технічних засобів охорони зв’язку та інформатизації.
Капітан внутрішньої служби Ігор Мусієнко, маючи високу громадянську позицію та внутрішній поклик у захистісвоєї Батьківщини, мами та родини, написав рапорт про звільнення за власним бажанням 5 липня 2023 року у зв'язку з мобілізацією та проходженням служби у Збройних силах України.
У військовій частині 7278 був стрільцем-помічником гранотометника 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти.
"Життя Ігора обірвалося 26 червня 2024 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Піщане Харківської області. Під час артилерійського обстрілу отримав численні осколкові поранення, несумісні з життям.
Неможливо передати весь біль цієї втрати, адже всі ми пам'ятаємо Ігоря, як веселого, усміхненого, щирого і доброго чоловіка, який був сповнений любові до своєї мами, дружини, доньок та України.
Його поважали та любили за мужній характер, життєрадісність та цілеспрямованість. Він був надійним товаришем та вірним побратимом, відрізнявся стійкістю характеру та силою духу.
На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Без єдиного сина має жити далі Наталя Олександрівна, без чоловіка - тепер вже вдова Євгенія, без люблячого батька - доньки Саша, Маша та Даша. Вічна пам'ять", - говориться у повідомленні Вільнянської міської ради.
У день похорон Ігоря Мусієнка ворог вдарив по центру Вільнянська двома ракетами. Внаслідок прильотів загинули сеиеро людей, у тому числі троє дітей.
Фото: Вільнянська міська рада