Мешканців Оріхова військовослужбовці 65 бригади вивозили польовими стежками
Унікальну операцію з евакуації двох мешканців Оріхова, яке сьогодні перебуває під постійним обстрілом росіян, здійснили бійці 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» за участю наземного роботизованого комплексу (НРК).
«Понад 12 годин на роботизованій платформі польовими стежками, під постійною загрозою ударів російських дронів, Валентина Дмитрівна та Геніслав Маркович долали шлях з Оріхова до безпечного місця, де на них чекало авто.
що це була перша така операція на НРК на настільки великій відстані.
Бог милував, а козаки 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» робили все можливе, щоб захистити свого «коника» та його цінних пасажирів, як рідних.
До евакуації долучилися десятки військовослужбовців бригади. Вони забезпечували повітряну розвідку й моніторинг маршруту, прикриття та супровід роботизованої платформи на всьому шляху. Окремо працював автомобіль для евакуаційної групи», - повідомили комунікаційники бригади.

«Воїни 65-ї бригади, я знову хочу сказати вам ДЯКУЮ. І скільки б разів я це не повторювала, цих слів завжди буде замало…
Мої бабуся та дідусь змогли вибратися з пекла Оріхова, і за це я безмежно вдячна вам, Воїни 65-ї бригади.
Я пам’ятатиму вашу допомогу все життя. Дякую вам за моїх рідних, за спокій у моєму серці й за те, що в найстрашніший момент ви допомогли нашій родині.
Бережіть себе, будь ласка. Нехай кожен із вас повернеться додому до тих, хто любить і чекає. Слава Україні! Героям слава!», - написала під дописом про унікальну операцію по порятунку подружжя Анжеліка Сеніч.
Саме онука стареньких Анжеліка, яка мешкає в Польщі, попросила військових евакуювати її рідних.
Історія порятунку подружжя відображена у відеосюжеті відділу комунікацій 65 бригади.
"Давайте знайомитись. Мене звати Андрій. Це я дроном керував, вивозив вас. Вибачайте, що може необережно, але староався", - каже військовий, звертаючись до стареньких.

80-річна Валентина Дмитрівна та 90-річний Геніслав Маркович не перестають дякувати за порятунок.
«Та за що ви вибачаєтесь? Це ми повинні вибачатись … . Поки не можу сказати, що зараз відчуваю, бо ще до тями не прийшли. Але звичайно дико, що не гуде, не падає, не свистить», - говорить пані Валентина.
«Ми дуже сильно старались, щоб ви були у безпечному місці, щоб вас, як по воді вести», - продовжує боєць.
«Це стільки роботи було… Ви, як хірурги…. Треба ж кожну кочку, кожну ямочку обійти. Я буду про це розказувати всім, кого побачу», - додає дідусь.

Боєць із позивним «Матрос» розповів подробиці евакуації. Говорить, що Геніслав Маркович зовсім не ходить і тому з ним було важко.
«Ми його на руках садили в машину. А бабусі всю дорогу було зле, але всі доїхали і живі», - пояснює «Матрос».
Операцію проводили під загрозою атаки fpv, які намотували кола над дорогою.

Подружжя оглянули медики бригади, після чого їх доправили у безпечне місце автомобілем.
В ході розмови зʼясувалось, що «Матрос» сам родом з Оріхова і врятовані люди є його однофамільцями. Боєць каже, що розпитає у своєї мами чи не родичі вони часом.
На знак подяки бійцям 65-ої бригади пані Валентина прочитала кілька рядків відомого вірша «Коли закінчиться війна»:
«Коли закінчиться… Коли… одні говорять, що нескоро… А я - готую вже столи і промовляю — скоро, скоро. Ще день, ще ніч, та й ще зима. А там… весняні перші грози. Коли закінчиться війна, я подарую вам мімози!!!»

Відео: Сергій Скібчик, відділення комунікацій 65 ОМБр.
Фото: відділення комунікацій 65 ОМБр.

