24 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у складі розвідувальної групи поблизу населеного пункту Кіндратівка Сумської області загинув наш земляк Богдан Олександрович Агурєєв. Він брав участь в обороні прикордонних територій.
Богдан народився 15 листопада 1981 року в Оріхові. Тут закінчив середню школу та професійно-технічне училище №33, отримавши спеціальність газоелектрозварювальника. Любив спорт, займався боксом.
Він рано втратив матір, а батько не брав участі у вихованні сина. Тож змалку Богдан звик покладатися тільки на власні сили.
Його вдова Юлія згадує:
- Працював за фахом, поступово набуваючи досвіду. Згодом переїхав до Запоріжжя. А у 2014 році змінив місце роботи й влаштувався машиністом сцени в театр імені Магара. У колективі його цінували — він був працьовитим, доброзичливим, чесним.
З Богданом ми познайомилися у 2001 році. Спочатку жили у цивільному шлюбі, а в 2007-му одружилися. Обоє мріяли про вінчання. У нашому щасливому шлюбі народилися донечки — Каріна і Кароліна. Ми були щасливі, мріяли, будували плани на майбутнє наших дітей.
Коли стало зрозуміло, що війна, розв’язана країною-агресором, триватиме довго, Богдан вирішив піти добровольцем до ЗСУ. Він не міг інакше, хоча не мав військового досвіду. Пройшов спеціальну підготовку, після чого разом із побратимами потрапив до військової частини у місті Суми. Під час служби отримав поранення і контузію, але після лікування в госпіталі знову повернувся у стрій. Стрілець штурмового батальйону мав позивний «Бодя».
А в липні цього року в нашу сім’ю прийшло страшне горе — ми отримали сповіщення про загибель Богдана, найдорожчого чоловіка та батька наших дітей. Ми глибоко сумуємо за ним, особливо донечки, яких він безмежно любив.
У Запорізькому академічному театрі імені В. Магара, де працював Богдан, про нього згадують як про веселого, компанійського, завзятого працівника, відданого своїй справі.
Полеглого героя — захисника України — поховали з усіма військовими почестями у селі Кушугум, де мешкає родина Агурєєвих.
Тамара Курочкіна
