У прифронтовому регіоні держава розширює підтримку бізнесу та працівників — від великих інвестицій у виробництво до нових механізмів працевлаштування
У Запоріжжі підприємці можуть отримати до 16 мільйонів гривень на відновлення бізнесу після обстрілів, а працівникам компенсуватимуть зарплати у разі простою. Водночас держава змінює підхід до зайнятості: робить ставку на швидке навчання, залучення людей старшого віку і підтримку ветеранів. Про це під час зустрічі з журналістами в Центрі журналістської солідарності розповіла директорка обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко.
Бізнесу пропонують великі гроші — але з умовами
Одним із головних напрямів підтримки у 2026 році стали гранти для переробної промисловості. Йдеться вже не про невеликі суми для старту, а про масштабні інвестиції: до 8 мільйонів гривень на розвиток і до 16 мільйонів — на відновлення підприємств, які зазнали руйнувань.
Водночас ці програми мають чітку логіку: гроші надаються не просто як допомога, а як інструмент розвитку економіки. Підприємство повинно створити щонайменше п’ять робочих місць, а також інвестувати власні кошти. У стандартному варіанті співфінансування становить 50 на 50, але для прифронтових територій або відновлення бізнесу частка держави може сягати 80%.
Фактично держава розраховує на повернення цих коштів через податки — протягом трьох років підприємство має забезпечити економічний ефект, співмірний із отриманим грантом.
Паралельно запущено механізм страхування воєнних ризиків. Максимальну суму компенсації збільшили утричі — до 30 мільйонів гривень. Це важливо для підприємств, які зазнають регулярних обстрілів і раніше не могли повністю відновитися через обмеження виплат.
Як утримати працівників під час війни
Окремий блок підтримки стосується не бізнесу як такого, а людей, які ризикують втратити роботу.
Програма «Точка опори» дозволяє підприємствам отримувати компенсацію до 17,3 тисячі гривень на кожного працівника, якщо виробництво зупинене через руйнування. Йдеться про ситуації, коли компанія не може працювати, але хоче зберегти колектив.
У Запорізькій області вже проаналізували наслідки останніх обстрілів: виявили 42 підприємства, які зазнали пошкоджень. Водночас лише частина з них готова скористатися програмами допомоги — деякі частково відновили роботу, інші не переводили працівників у простій.
За словами Зінаїди Бойко, підхід служби зайнятості змінився: тепер вона сама шукає такі підприємства.
«Ми не чекаємо, поки до нас звернуться. Ми самі зв’язуємося з бізнесом і пропонуємо підтримку», — зазначила вона.
Власна справа, ветерани і молодь: на кого робить ставку держава
Паралельно продовжує діяти програма «Власна справа», яка фактично стала одним із головних інструментів підтримки малого бізнесу. З 2022 року її учасниками стали 34 тисячі українців, які отримали 8,8 мільярда гривень. При цьому більшість коштів спрямовується не на нові стартапи, а на розвиток вже існуючих бізнесів.
Окремий акцент — на ветеранах. Вони можуть отримати до одного мільйона гривень на власну справу, а також користуватися додатковими можливостями: пільговими кредитами, навчанням і навіть орендою державного майна без аукціону. До програм вже включили і членів родин військових — це дозволяє створювати економічну основу для сімей під час служби.
Для молоді діють окремі гранти до 200 тисяч гривень, але тут держава робить ставку не лише на фінансування, а й на супровід. За словами Бойко, молоді підприємці часто мають ідеї, але потребують практичних знань, тому розвивається система менторства.
Дефіцит кадрів і нова роль людей 50+
Попри всі програми підтримки, ринок праці стикається з системною проблемою — нестачею працівників.
За даними служби зайнятості, близько 30% тих, хто звертається по допомогу, — люди віком 50+. Саме тому держава змінює підхід і запускає програму «Досвід має значення».
Її ключова особливість — коротке стажування, до 10 днів, після якого людина може одразу почати працювати. Це суттєво відрізняється від попередніх програм навчання, які тривали місяцями і не завжди завершувалися працевлаштуванням.
Загалом система навчання також трансформується: тепер її намагаються максимально прив’язати до потреб конкретного роботодавця. У службі зайнятості визнають, що раніше частина програм не давала очікуваного результату.
Робота під час війни: тимчасова зайнятість і підтримка бізнесу
В умовах війни зростає попит і на тимчасову зайнятість. Лише за перший квартал цього року до суспільно корисних робіт у Запорізькій області залучили понад півтори тисячі людей. Це роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків обстрілів, допомогою військовим і цивільним.
Оплата становить понад 16 тисяч гривень, і для багатьох це стає стабільним джерелом доходу. До участі вже допускають пенсіонерів, а також розглядають можливість залучення студентів.
Паралельно держава підтримує бізнес і через енергетичні програми. Підприємці можуть отримати від 7,5 до 15 тисяч гривень на генератори та інше обладнання. Станом на весну таку допомогу отримали понад 35 тисяч підприємців.
Ще одна зміна стосується працівників, які втратили зв’язок із роботодавцем — наприклад, через окупацію. Для них готують механізм розірвання трудових відносин онлайн, що дозволить офіційно працевлаштуватися в іншому місці.
Усі ці зміни формують нову модель ринку праці — більш гнучку і адаптовану до воєнних умов. Держава одночасно намагається підтримати бізнес, зберегти робочі місця і допомогти людям швидко знайти роботу або створити власну справу.
«Сьогодні держава дає інструменти. Наше завдання — щоб люди про них знали і могли ними скористатися», — підсумувала Зінаїда Бойко.
