В експозиції обласного художнього музею представлена 31 картина запоріжця Михайла Гребеннікова.

Як розповіла кураторка виставки, старший науковий співробітник музею Ольга Дворна, Михайло Гребенніков був активним учасником Запорізького товариства художників із перших днів його заснування у 1948 році.

Він брав участь у колективних виставках образотворчого мистецтва, включаючи республіканського рівня, про що свідчать два документа з переліком робіт, наданих на виставки.

Родина Гребеннікових, у якій виховувалося п“ятеро дітей, переїхала до Запоріжжя з Курщини, де на них почалося гоніння. Батько купив будиночок у центрі міста та й почали життя на новому місці. До слова, батько Михайла був творчою людиною — виготовляв чудові меблі з дерева. У нього були досить заможні та імениті замовники.

Де Михайло Гребенніков вчився малювати, яка в нього освіта — невідомо, ніяких документів про це у музейників немає. Членом Спілки художників він не був. На життя заробляв у тому числі малюючи за трафаретом портрети політичних діячів.

Але точно відомо, що Михайло Порфирійович спілкувався з запорізькими художниками-корифеями. Є світлина, на якій вони з дружиною сидять біля Виставкової зали, а поруч знані майстри пензля -  Коробов, Кармазь.

«Михайло Гребенніков народився у 1923 році, помер у 2009 - му, прожив довге життя, - розповідає Новинам Оріхова Ольга Дворна. - Але як для творчої особистості, воно було трагічним, бо останні 20 років митець нічого не бачив, повністю втратив зір. Розповідали, що Михайло приходив в сарай, де зберігалися його картини, доторкався до них, але, звичайно, не бачив, що на них було намальовано. Це, звичайно, трагедія для художника.

Для нас відкриття цього імені сталося в 2016 році. Андрію Соколенку, сину першого директора нашого музею, подзвонив сімейний лікар Панасенко і повідомив про картини у сараї біля пустої хати. Андрій пішов і побачив там багато робіт художника. А журналістка Інеса Атаманчук почала “розкопувати” інформацію про Михайла Гребеннікова.

У 2016 році в музеї відбувся дебют Михайла Гребеннікова - перша персональна виставка його творів. Вважаю, що саме тоді ми для себе відкрили цього художника, а мистецькій спільноті повернули забуте ім’я художника”.

Запорізькі художники, які прийшли на відкриття виставки, автора картин не знали, але відзначали високий рівень його робіт. На виставці було представлено понад 80 робіт.

Музейники розшукали родичів художника і запросили їх на відкриття. Була племінниця, а ще одна далека родичка приїздила з Херсона.

За словами Ольги Дворної, родичам було цікаво дізнатися про художника, його творчість. З їх дозволу музейники після завершення виставки відібрали 18 творів як дар художньому музею. Їх на виставці немає, картини зберігаються у фондах. Щось забрали собі родичі художника. А 31 картину зберігає Андрій Соколенко. Їх іможна побачити в експозиції виставки «Запорозькі краєвиди Михайла Гребеннікова».

Цю виставку планували зробити до 100-річчя художника, у 2023 році. Але не склалося. А в цьому році у музеї вирішили, що треба її провести.

«Роботи художника свідчать про високі професійні навички, бажання спілкування з природою, яка стала його головним вчителем. Вони створювались у 1950–70-х роках, період творчого злету митця. Пленерні етюди наближені до картин, потужні і зроблені з великою любов’ю. Виразні композиції на площині полотна, колористичні контрасти, тональні співвідношення зумовлюють зміни забарвлення, залежно від сили світла.

Йому було цікаво малювати з натури. Художник часто писав схожі місця, але різні за добовим часом, порою року, навіть погодою («Видніється Дніпро», «Сонячний день», «Осінь на Дніпрі»).

Митець серцем відчував рідну Хортицю, бродив стежками мальовничих дніпровських берегів («Берег Хортиці», «Дорога до річки», «Узлісся»). Околиці Запоріжжя, міські мотиви, виїзди на сільські ферми («Колгоспний тік», «Пташиний двір») - Михайло Гребенніков захоплювався натурою, кольором, світлом, повітрям.

Емоційна виразність кольору приваблює та заворожує («Блакитні тіні», «В очереті», «Деревина»). Вражає, коли на задньому плані - індустріальний краєвид, а на передньому – копиці сіна («Снопи»).

В панорамній роботі «Дніпро» поєднані людина та динамічна сила стихії води, епічна розповідь про красу рідного краю. Гра кольору, світла, тіней — усе присутнє, чисто імпресіоністські роботи!

Наприкінці життя Михайло Порфирійович втратив можливість писати. Зараз ми дивимось його твори, захоплюємось симфонією кольорів, які бачив і передавав на полотні талановитий митець», - резюмувала кураторка виставки Ольга Дворна.

Виставку відкрила старший науковий співробітник музею Ольга Дворна, у відкритті взяли участь зберігач колекції Михайла Гребеннікова Андрій Соколенко та перша заступниця голови Бердянської РДА , депутатка обласної ради Ірина Півень.

Картини з виставки, до речі,  продаються, кошти від продажу, за пропозицією Андрія Соколенка будуть перераховані на допомогу ЗСУ.

Факти

  • Виконуюча обов’язки директорки Запорізького обласного художнього музею Інга Янкович написала заяву на звільнення і 1 серпня був її останнім робочим днем.
  • З 4 серпня виконувати обов’язки директора буде старший науковий співробітник відділу фондів художнього музею Юлія Мартиненко.