Хвилину мовчання на традиційній щотижневій акції на підтримку військовополонених і безвісти зниклих оголошували в пам’ять про загиблих у Кривому Розі 4 квітня.
У цьому місті внаслідок ракетного удару росіян загинули 18 людей, половина з яких — діти. Ще одна мешканка Кривого Рогу загинула в охопленому вогнем будинку після падіння ворожого дрона.
Міська влада оголосила триденну жалобу за загиблими. У Запоріжжі та інших обласних центрах на знак солідарності з криворіжцями днем жалоби оголошено 6 квітня.
Учасники заходу облаштували на проспекті Соборному, у місці проведення акції, меморіал — вони принесли м'які іграшки, квіти та лампадки із свічками.
Члени родин військовополонених, їх друзі, побратими вишикувалися напроти площі Митців з прапорами, банерами і плакатами. Учасники акції тримали у руках банери з назвами частин та портретами своїх близьких, плакати з написами «Полон вбиває», «Моє серце в полоні другий рік», «Поверніть сина з полону», «Не забувайте оборонців «Азовсталі», «Не мовчи – полон вбиває», «Free Azovstal Defenders» тощо.
Вони скандували: “Перші на захист, останні на обмін”, “Поверніть героїв додому”, “Ми кричимо, але нас не чують”, “Не мовчи — полон вбиває”, “Гине цвіт нації”, “росія кат, весь світ мовчить!”.
На підтримку їх вимог звільнити захисників України водії щосили натискали на клаксони. Це було так щемливо!
Зазвичай на акції приходять переважно рідні захисників Маріуполя — військовослужбовців частин Нацгвардії 3033 і 3029, Запорізького зонального відділу ВСП і частини “Сармат”, 36 бригади морської піхоти, 55 артбригади, бригади “Азов”, загонів Держприкордонслужби та інших підрозділів.
Останнім часом до акцій долучається все більше родичів військових, які потрапили у ворожий полон на Курщині і перебувають у ньому кілька місяців.
Традиційні щотижневі акції з травня минулого року організовує разом з родинами військовополонених військова волонтерка Стелла Орел. І хоч сьогодні у Стелли був день народження, вона очолила акцію. Лише традиційний камуфльований одяг змінила на "цивільний".
“Сьогодні акцію ми почали з хвилини мовчання по загиблим у Кривому Розі, по дітям, яких вбила росія. Наші співчуття родинам жертв російського терору. Наші серця плачуть разом з криворіжцями. Це жах коли гинуть люди, і особливо діти. Ми щоразу кричимо на весь світ: росія — вбивця українців. У них одна мета — знищити нашу країну!
Сьогодні провели традиційну акцію на підтримку військовослужбовців, які вже майже три роки знаходяться у ворожому полоні. У катівнях, де над ними жорстоко знущаються, де вони зазнають адських мук. Ми кричимо на весь світ за катування українських військовополонених! Багато хлопців не витримують і вмирають — від знущань, від хвороб, не витримує серце”, - розповіла організаторка акції.
Серед учасників акції — мама, яка дочекалася сина з полону, мама, яка поховала сина-героя і мама, якій повідомили про загибель сина, але тіла ніхто не аовернув.
“Сина, військовослужбовця 54 бригади, під час обміну дочекалася Лідія Вольвач. Її син був у полоні 1 рік і 4 місяці. Вона боєць, боролася за свого сина, а тепер продовжує боротися за синів інших матерів.
Людмила Базун нещодавно поховала свого сина-захисника країни, але продовжує долучатися до наших акцій. Також приходила Наталія Величар, син якої Дмитро Бабіч загинув внаслідок прильоту ворожої авіабомби на завод “Азовсталь” 15 квітня 2022 року.
Серед учасників нашої акції — Тетяна Кузьменко, якій повідомили, що син загинув ще на початку повномасштабного вторгнення. Але оскільки його тіла немає, то Тетяна сподівається, що син у полоні.
Я пишаюся нашими мамами. Вони - символ незламності, нескореності. Ці жінки сильні духом, вони боряться за своїх дітей і синів других матерів. Наша боротьба за повернення наших героїв триває”, - зазначила Стелла Орел.
Фото Євгенії Назарової, В'ячеслава Твердохліба і авторки