11 листопада в Запорізькій обласній філармонії відбудеться стендап вистава, в якій у головній (і єдиній!) ролі — військовослужбовець Андрій Іванюк.

«Боятися немає сенсу» – переконує актор, режисер і автор тексту Анді Іва. Він же – солдат ЗСУ Андрій Іванюк.

П’єсу «Боятися немає сенсу» видрукували як пролог в антології актуальної української драми «Неназвана війна». Свого часу вона перемогла в конкурсі Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

«Боятися немає сенсу» — стендап-вистава Андрія Іванюка, учасника АТО, нині діючого захисника України, який просто й відверто розповість про реалії фронтового життя. Це відверта стендап-вистава про війну, що змушує сміятися навіть тоді, коли здається — не до сміху.

«Боятися немає сенсу» — це реальна історія піхотинця, від мобілізації до фронту під час АТО. Без пафосу й прикрас, але з чесністю, гумором і правдою, яку не почуєш на телебаченні. Так, тут будуть і матюки — бо так говорять на війні. І будуть жарти — бо сміх рятує, лікує й дає сили триматися.

Це не драма, а щира й подекуди жорстка розповідь про тих, хто не зламався. Про тих, хто живе й бореться, попри все.

Ця вистава — для тих, хто хоче посміятися в темні часи. Для тих, кому важливо зрозуміти, що насправді відбувалося і відбувається на фронті. Для тих, кому набридли відфільтровані історії. Бо боятися справді немає сенсу. Якщо ти теж не здаєшся — приходь», - так анонсують виставу у філармонії.

Як пише видання «Український театр», у виставі нема раз і назавжди зафіксованих слів.

«Андрій Іванюк щоразу наново «вишиває» по певній канві – залежно від ситуації та аудиторії. Про цю постановку відгукуються як про стендап із його живим – до сліз – гумором. Андрієві не треба нічого вигадувати. Його життя рясніє такими сюжетами, що можна написати не одну п’єсу чи сценарій.

У 2004-му 17-річний студент інституту мистецтв Прикарпатського університету імені Стефаника приїхав у Київ на свій перший «помаранчевий Майдан». Чотири роки по тому закінчив виш в Івано-Франківську, здобув диплом із відзнакою. Та акторської освіти здалося замало.

У 2012 році Андрій отримав диплом Університету Карпенка-Карого (театральна режисура, курс Михайла Рєзніковіча). Та й це не все. 2017-го Іванюк закінчив той самий університет за фахом «Режисура художнього фільму», майстерня Михайла Іллєнка».

Андрій Іванюк – актор столичного Театру на Липках, режисер,який зняв картину «Східняк» з Богданом Бенюком у головній ролі Він пішов до війська одразу, як тільки принесли повістку. Хоча міг прикритися «білим білетом» і навчанням в університеті.

Родину повідомив уже після того, як пройшов медкомісію. Про цей момент із комісією у виставі згадує коротко: «Скарги є? – Немає! – Придатний!». А далі учебка – експрес-курс молодого бійця і – у місця дислокації.

З учебки потрапив в зону АТО. Туди, куди, власне й прагнув одразу ж після Майдану. Війна, як це не дивно звучить, навчила його жити, а разом з тим цінувати час, життя, людей і стосунки між людьми. На зустрічі у філармонії Андрій порадить, як побороти страх через гумор.

Хтось скаже: «Як можна сміятися на війні?». Андрій доведе: «Можна. І треба. Бо сміх — це теж зброя. Це ліки». Це не депресивна драма, а щира, чесна, подекуди жорстка, але дуже людяна розповідь.

Довідка
Андрій Іванюк народився у 1987 році у селищі Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області. З самого дитинства син художника мріяв займатися мистецтвом.

Тож, коли роки підійшли, поступив до Інституту мистецтв ПНУ. Навчався у Ростислава Держипільського, Василя Юріва, Юрія Литвинова.
Згодом у Києві школив режисерську майстерність у Михайла Резниковича та Михайла Іллєнка.

Дебютував на сцені  Івано-франківського драмтеатру у виставі «Втеча від реальності». А завершив роботу під керівництвом свого наставника Іваном Цвичком у «Солодкій Дарусі». Сьогодні працює у Києві в театрі на Липках.

Ролі у кіно:
- нквдист – “Толока” Михайла Ілєнка
- офіцeр – “Рокада”
- службовeць – “Мухтар”
- епізодичні ролі в сeріалах.
- ролі в студeнтських роботах.
Автор сценарію та режисер повнометражного фільму "Східняк" виробництва InsightMedia 2019 року.

Коли і де дивитися виставу

  • Запорізька обласна філармонія, 11 листопада, 17.00
  • Тривалість: 90 хв
  • Вікове обмеження: 18+ (буде ненормативна лексика — бо так говорять на війні)