69-річчя академічного симфонічного оркестру у Запорізькій обласній філармонії відзначили неймовірним концертом з аншлагом.
Квіти музикантам від керівництва філармонії. Фото: Ірина Єгорова
Провідний музичний колектив України є єдиним симфонічним оркестром у прифронтовій зоні, що продовжує активну концертну діяльність під час повномасштабного вторгнення рф.
Оркестр був створений 6 листопада 1957 року. За цей час в колективі працювали кілька головних диригентів. Найбільше, з 1987 по 2022 рік, оркестр очолював В'ячеслав Редя, який як головний диригент спочатку став заслуженим артистом України, а через деякий час за величезний вклад в музичне мистецтво країни та високий професіоналізм був удостоєний почесного звання “Народний артист України”.
З початком вторгнення армії рф маестро Редя виїхав із Запоріжжя, а восени того ж року після масштабних обстрілів місто покинула і диригент Надія Другова.
Колектив запропонував генеральній директорці Ірині Конаревій дві кандидатури на посади диригентів — Олександра Горлова і Дмитра Мітніка. Ірина Едуардівна погодилася з вибором музикантів і оркестр отримав відразу двох маестро.
У 2024 році в оркестрі з’явився і головний диригент (за сумісництвом) — цю посаду зайняв Василь Коваль, який на той момент працював диригентом в Дніпровському академічному театрі опери та балету.
Оркестр радував своїх шанувальників якісними різноманітними програмами вишуканої класичної і популярної музики. Зокрема, Василь Коваль включав в програми твори українських композиторів, які рідко виконуються філармонійними оркестрами.
Василь Северинович активно популяризує українську музику, яку в радянські часи не рекомендували до виконання. Питання про головного диригента, який би співпрацював з колективом на постійній основі, постало перед керівництвом філармонії, коли Василь Коваль виграв конкурс на посаду головного диригента Одеського національного театру опери та балету.
В умовах воєнного часу їздити в Запоріжжя з Одеси, звісно, стало складніше.
Попри це, заслужений артист України Василь Коваль продовжує співпрацю з симфонічним оркестром Запорізької обласної філармонії, який є особливою любов’ю маестро.
У філармонії влітку оголосили конкурс на посаду головного диригента, в якому взяв участь талановитий скрипаль і диригент оркестру Олександр Горлов. 28 серпня Олександр був оголошений переможцем конкурсу, черговий день народження оркестру він зустрів уже в статусі головного диригента.
У концерті “Браво, оркестр” за диригентським пультом по черзі стояли три диригента - переможець міжнародних конкурсів Олександр Горлов, лауреат міжнародних конкурсів Дмитро Мітнік і директор Харківської обласної філармонії, народний артист України Юрій Янко. Три диригенти. Три яскраві індивідуальності. Три неповторні погляди на музику. І одна велика любов — до оркестру, мистецтва, глядача.
“Кожен рік на початку листопада оркестр збирає друзів. Святкуємо день народження колективу, який став музичним символом міста. Сьогодні нам 69!
За цими роками – тисячі репетицій, сотні концертних програм, незабутні зустрічі з вами. І велика праця людей, які присвятили своє життя музиці.
Сьогоднішній концерт – це зустріч із музикою різних епох і стилів. А ще – можливість побачити історію оркестру через людей, які стояли й стоять за його пультом. Три диригенти. Три творчі погляди. Різні сторінки історії одного колективу. І одна велика любов до музики, яка триває вже 69 років", - зазначили незмінні ведучі симфонічних концертів Світлана Холод і Микола Петюк.
Ведучі концерту Світлана Холод і Микола Петюк. Фото: обласна філармонія
Ведучі наводили цікаві факти про композиторів та твори, які звучали у виконанні музикантів.
Музична програма вразила жанровим розмаїттям, поєднавши твори Антоніна Дворжака, Володимира Сіренка, Левка Колодуба, Юрія Шевченка, Жан-Батіст Арбана, Джона Вільямса, Ендрю Ллойд Уеббера, Жоржа Бізе, Йогана Штрауса-сина та Миколи Стецюна.
А розпочався цей чудовий музичний вечір Концертною увертюрою «Карнавал» Антоніна Дворжака. За диригентським пультом - Олександр Горлов.
Олександр Горлов. Фото: обласна філармонія
“Увертюра «Карнавал» народилася влітку 1891 року як частина циклу «Природа, життя і любов». Три увертюри – три грані людського існування. І якщо перша оспівує красу природи, а третя розповідає про силу кохання, то «Карнавал» присвячений самому життю – стрімкому, мінливому, сповненому зустрічей і несподіванок.
Уявіть вечірнє місто, де починається свято. Звідусіль лунають музика, співи, танці, радісні вигуки. Натовп рухається, вирує, захоплює за собою кожного, хто опинився поруч.
Цікаво, що спочатку композитор назвав цей твір «Життя». І справді, карнавал у Дворжака – сама стихія життя, у якій радість і ніжність, рух і спокій стрімко змінюють одне одного. Тож слухайте, як наш оркестр створює цілий світ: від перших іскор свята до ніжної мелодії кохання й тріумфального фіналу», - анонсувала твір Антоніна Дворжака музикознавиця Світлана Холод.
Олександр Горлов вітає першу скрипку. Фото: Ірина Єгорова
З початком повномасштабної війни оркестр не виконує твори російських композиторів. Натомість значне місце в програмах почали займати твори українських композиторів. Серед них - симфонічна поема «Хортиця» Всеволода Сіренка, написана спеціально для запорізького симфонічного оркестру. Її прем'єра відбулася в минулому симфонічному сезоні
«Цей твір був створений як особливий музичний дарунок від запорізької делегації, яка у липні цього року відвідала штат Пенсильванія в межах відзначення 250-річчя підписання Декларації незалежності США. В поемі - особлива енергетика нашої землі. Історія Запорозької Січі, могутність Дніпра, велич Хортиці. Острова, який впродовж століть залишається символом сили, свободи й незламності Запоріжжя», - анонсував симфонічну поему Микола Петюк.
Не менш виразно та яскраво оркестр зіграв твір «Троїсті музики» Левка Колодуба, в якому дуже відчутний український мелос.
Олександр Горлов диригує оркестром. Фото: Ірина Єгорова
Кожний твір оркестр завершував під бурхливі оплески та вигуки “браво!” - так глядачі дякували за отриману музичну насолоду.
Другим за диригентський пульт став лауреат міжнародних конкурсів Дмитро Мітнік. «Оркестр для мене – це величезний творчий простір. Класичні шедеври, джаз та твори, які прийшли до нас зі світу театру й кіно...
Кожного разу ми можемо бути різними, не втрачаючи власного голосу. Ми можемо вражати масштабом, захоплювати віртуозністю, дивувати несподіваними барвами й говорити зі слухачем мовою, зрозумілою без перекладу», – так розповідає про оркестр Дмитро Мітнік.
Дмитро Мітнік. Фото: обласна філармонія
Під орудою диригента оркестр виконав чотири твори - «Вальс» з балету «Буратіно та чарівна скрипка» Ю. Шевченка, «Венеціанський карнавал» Ж. Б. Арбана (соліст - Георгій Карнаух, труба), «Кантіна бенд» Дж. Вільямса і Увертюру до рок-опери «Іісус Христос — суперзірка» Е. Л. Уеббер.
У супроводі оркестру грає Георгій Карнаух. Фото: обласна філармонія
Студент 4 курсу коледжу Дніпровської музичної академії за спеціальністю «Труба» Георгій Карнаух вже дивував запоріжців своєю майстерністю два тижні тому — у концерті «Нью генерейшн».
Він - лауреат ІІ премії X Міжнародного конкурсу молодих трубачів імені Миколи Старовецького та І премії міжнародного конкурсу Grand Trumpet.
На жаль, і тоді, і на цей раз рашисти почали обстрілювати мости і концерт організатори зупиняли. Різниця була лише в тому, що в середині жовтня повітряну тривогу оголосили перед виступом Георгія, а на концерті “Браво, оркестр!” сигнал про підвищену небезпеку через авіаудари пролунав просто під час виступу юного соліста.
Виступ Георгія Карнауха перервала повітряна тривога. Фото: Ірина Єгорова
Дограти твір музикантам не дали, оскільки КАБи летіли в напрямку мостових переходів. Звуки потужних вибухів глядачі і музиканти чули...
Приємним сюрпризом став виступ диксиленду. Фото: обласна філармонія
Приємним сюрпризом став і виступ Диксиленду артистів оркестру під керуванням Дмитра Мітніка, який додав святковій програмі особливого настрою, виконавши драйвову «Кантіну бенд» Дж. Вільямса із легендарних «Зоряних війн»!
Виступає диксиленд. Фото: Ірина Єгорова
Стрімкі пасажі, блискучі варіації та неймовірна легкість виконання викликали щире захоплення і заслужені овації.
Останнім з диригентською паличкою на сцену виходив Юрій Янко.
“Народний артист України Юрій Янко працював з нашим оркестром на початку 90-х. Відтоді змінилося чимало: покоління музикантів, концертні програми, слухачі. Але зберіглося головне – прагнення до високої виконавської майстерності та повага до симфонічного мистецтва.
Коли диригент знову виходить за пульт оркестру, з яким його пов’язує спільна історія, минуле й сьогодення зустрічаються в музиці.
Юрій Янко вітає запоріжців. Фото: обласна філармонія
У цьому є особлива цінність нашого концерту. Ми згадуємо людей, які творили історію колективу, і бачимо, як ця історія продовжується сьогодні», - сказали ведучі і запросили на сцену директора Харківської обласної філармонії, заслуженого діяча мистецтв України, професора, народного артиста України Юрія Янка.
За диригентським пультом - Юрій Янко. Фото: обласна філармонія
Юрій Янко вже диригував запорізьким симфонічним оркестром під час повномасшабної війни. У свій минулий приїзд Юрій Володимирович сказав багато компліментів на адресу Ірини Конаревої, яка була тоді керівником єдиної працюючої прифронтової філармонії, і музикантів, які попри виклики воєнного часу готують прем’єрні програми та радують своїх шанувальників.
Свій захват стійкістю запорізьких музикантів харків’янин висловлював і зараз. Юрій Янко закликав усіх берегти цю музичну перлину — академічний симфонічний оркестр.
Повернення за диригентський пульт оркестру стало для нього теплою зустріччю з музикантами та запорізькою публікою.
Глядачі дякували Юрію Янку оваціями. Фото: обласна філармонія
Під орудою Юрія Янка оркестр зіграв такі твори: «Фарандола» з музики до драми А. Доде «Алезіанка» Ж. Бізе, Вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса, Симфонія №9 «З Нового Світу» А. Дворжака, «Українська фантазія» М. Стецюна і «Марш Радецького» Й. Штрауса.
Попурі відомих українських пісень в обробці Миколи Стецюна написане спеціально для харківського симфонічного оркестру, яким керує Юрій Янко.
Воно прозвучало як щемливе освідчення в любові до України. Вже з перших акордів глядачі впізнавали знайомі ще з дитинства легендарні пісні «Два кольори», «Черемшина”, «Червона рута», «Пісня про рушник»…
Глядачі не хотіли відпускати музикантів. Фото: обласна філармонія
Глядачі не шкодували долонь, вигукували «Браво!», викликаючи музикантів на біс. Здавалося, ніхто не хотів, щоб цей вечір закінчувався. І пан Юрій вирішив підіграти публіці: “А якже без “біс”?
У цей момент на сцені стояли разом три диригенти. Судячи з усього, твір “на біс” не був запланований: по трохи здивованому обличчю Олександра Горлова можна було зрозуміти, що для головного диригента новина про “біс” стала як і для глядачів сюрпризом.
Юрій Янко пояснює Олександру Горлову, що гратимуть музиканти. Фото: обласна філармонія
Юрій Янко щось тихенько сказав своєму учню, Олександр посміхнувся. Музиканти разом зробили на своїх інструментах гучний “бам!”, який і був обіцяним “твором “на біс”...Оригінально і дотепно!
Глядачі влаштували оркестру і диригентам овації. Фото: обласна філармонія
Олександр Горлов диригує оркестром. Фото: Ірина Єгорова
Виступ музикантів знімали на телефон. Фото: обласна філармонія
За диригентським пультом - Дмитро Мітнік. Фото: обласна філармонія
Грає диксиленд. Фото: Ірина Єгорова
Грає Микита Новіков. Фото: обласна філармонія
Грає Тарас Пацернюк. Фото: обласна філармонія
Одне місце в залі виділяється загиблим воїнам. Фото: Ірина Єгорова
Георгій Карнаух вітає першу скрипку. Фото: Ірина Єгорова
Юрій Янко розповідає про свою співпрацю з оркестром. Фото: Ірина Єгорова
Три диригенти і оркестр. Фото: Ірина Єгорова
