Цими днями  у Львові проходить 33-й  міжнародний BookForum-2026. Учасницею форуму у складі видавництва Атена є відома перекладачка, запоріжанка Дар’я Москвітіна. На одній з локацій відомого літературного фестивалю Атена презентуватиме працю Емми Сміт “Знайомтеся – Шекспір”, яку переклала українською Дар'я Анатоліївна. Львівське дійство обіцяє бути захопливим і тому, що перекладачка запросила до віртуальної участі саму авторку і, цілком ймовірно, відбудеться літературний відеоміст між Великою Британією і Україною. Бо Шекспір єднає!


Науково-популярна книжка про Шекспіра – одна з цікавих перекладацьких робіт Дар’ї Москвітіної, всього у її творчому доробку 21 видана книжка, ще кілька в роботі. Цьому  захопленню вона віддає вільний час, що залишається від основної роботи, яка потребує потужної віддачі. Пані Дар’я - доцентка, завідувачка кафедри іноземних мов у Запорізькому медико – фармацевтичному університеті.  Дар’я  Москвітіна співпрацює з кількома провідними українськими видавництвами, переклала українською низку романів («П’ять четвертинок апельсина»  та «Ожинове вино»  Джоан Гарріс, «Там, у темній річці» Діани Сеттерфілд, «Так чи інакше» Кари Мак-Довелл, «Герцог і я» (перша книга з серії про Бріджертонів)  Джулії Квінн та ін.),  твори для підлітків та книги з популярної психології. Більшість з них витримали по декілька перевидань.
Із Шекспіром у Москвітіної давня дружба. Свого часу Дар’я  Анатоліївна  захопилася творчістю Вільяма Шекспіра і захистила кандидатську дисертацію, присвячену проблемам рецепції творчості англійського драматурга у США. Тож нинішня робота – логічне продовження улюбленої теми.

 - А передувала їй дещо смішна історія, - розповідає. – Якось кілька моїх колег, не змовляючись, прислали мені посилання на пост у мережі, де якийсь молодий чоловік шукає перекладача на цю книгу про Шекспіра. Я відповіла йому в коментарях, висловивши бажання взятися за цю роботу. Надіслала резюме. Це був засновник молодого видавництва Атена Андрій Носач,  який хотів, щоб одним з перших видань нового проєкту стала саме ця книжка, і в результаті  запропонував мені її перекласти. Робота була досить тривалою, нелегкою, до того ж я робила і наукове редагування – значно більше приміток з поясненнями, ніж зазвичай, тому переклад тривав близько дев’яти місяців. 

Я вдалася до такої серйозної науково-популярної праці з інтересом, бо знала  Емму Сміт як одну з відомих дослідниць творчості Шекспіра. Англійська літературознавиця, професорка шекспірознавства в Оксфордському університеті та наукова співробітниця Гертфордського коледжу, є авторкою численних публікацій та лекцій про Шекспіра та його сучасників, які зробили вагомий внесок у сучасне шекспірознавство. Вона пропонує несподівані ракурси, сміливі погляди, викручує сюжети, цікаво представляє персонажів другого – третього ряду, тих, хто відіграє для сюжету цікаву важливу роль, і яких читач може й не помітити. Книжка дуже цікава. До речі,  видавництва під час війни потерпають від обстрілів, у всіх, з ким працюю, тим чи іншим чином постраждали книжки. А наш Шекспір вижив серед багатьох видань, які загинули в пожежах: мабуть, дуже хотів потрапити до українського читача.


З Еммою Сміт ми знайомі онлайн через спільних знайомих – шекспірознавців. Цього року вона в Лондоні виголошувала лекцію у  проєкті, яким займається моя колега професорка Бойка Соколова. Це щорічна серія лондонських шекспірівських лекцій університету Нотр-Дам (The Annual Notre Dame London Shakespeare Lecture) —  відомий академічний та культурний проєкт на пошану професора сера Стенлі Веллса. Цього року таку лекцію читала Емма Сміт, після чого пані Соколова влаштувала нам розмову, відтак я написала їй. І в процесі підготовки до львівського форуму виникла ідея запросити пані Емму взяти в ньому участь. Вона пристала на цю пропозицію, тому сподіваємось на таку віртуальну зустріч. В Україні вона ніколи не була, але, звичайно, підтримує нашу країну у боротьбі з ворогом».

Перекладацька діяльність має дотичну до кафедри, яку очолює Дар’я Анатоліївна, це передусім англійська мова. Вона визнає -   якби  не працювала в медичному університеті,  було б складно впоратися з одним із останніх перекладацьких проєктів - романом сучасної американської письменниці Челсі Дж. Саммерз «Особливий голод» для видавництва Урбіно. Це провокативний триллер про блискучу й безжальну гастрокритикиню, журналістку, яка  знається на витончених стравах і чоловіках… але має моторошну особливість -  і те, й інше споживає у прямому сенсі. Книжка є сповіддю героїні, яку вона пише у в’язниці, звідки не вийде на волю ніколи за свого життя. «В романі, а я таке перекладала вперше, все описується з натуралістичними подробицями, - каже Дар’я Анатоліївна. -  Якби я не спілкувалась з медиками, не ходила кілька разів до анатомічного музею, мені було б важко «вжитися» у цей твір. Але робота в університеті істотно допомогла перекладати його без особливої напруги. Роман написаний майстерно, здобув популярність у читачів, уже має другий наклад».
Прихильниками творчості Дар’ї Москвітіної є її студенти й колеги. Іноземна в університеті в пошані, на  кафедрі працюють секції англійської та латини. Новий навчальний рік відкриває нові горизонти, прийшло поповнення першокурсників, входять у ритм старші курси. Тут зберігають колектив, всі на своїх місцях і раді зустрітися зі студентами в новому семестрі. 

 

Ганна Кліковка

Ілюстрація згенерована штучним інтелектом