Переглянула з десяток відеосюжетів з українськими військовими, де вони висловлюють вдячність за суттєву допомогу волонтеру Дмитрові Гончару, нашому земляку. Він родом з Оріхова. Йому 28 років, магістр права, працює у ІТ компанії.
Поспілкувалася з молодим чоловіком і розпитала про волонтерську діяльність. Виявляється, їхня сім’я почала займатися волонтерством з Євромайдану, куди відправляли гуманітарну і матеріальну допомогу. Після Євромайдану росія анексує кримський півострів і починає експансію на материковій частині України. Часу для роздумів не було, і вже з перших днів війни родина Гончар разом з іншими патріотами займалася  збором коштів для допомоги  місцевим військовослужбовцям і добровольчим підрозділам, таким, як «Правий сектор», «Кривбас», «Азов», які першими взяли до рук зброю і пішли захищати територіальну цілісність української держави. 

Дмитро розповідає:
- Після початку повномасштабного вторгнення ворожої армії на територію України кількість допомоги зросла в десятки разів. За перші тижні повномасштабки було закуплено більше 150 розвантажувальних жилетів, більше 150 пар взуття, 100 військових футболок, балаклав, плащ-палаток, рукавичок, наколінників, додатково було витрачено понад 40 тисяч гривень на базові потреби військовослужбовців лише за один день.
Також мною було передано 150 американських турнікетів, 100 аптечок стандартів НАТО, більше 20 планшетів зі спеціальними картами «Кропива», близько 30 рацій, 10 приладів нічного бачення і ще дуже багато спеціальних приладів для поліпшення військової служби. 

- Були надійні партнери?
- Так, окремо хотів виділити дві волонтерські організації, які допомагали мені у пошуку всього необхідного обладнання, а саме -  громадська організація «Армія SOS» і волонтерська група «Зграя».
А завдяки посилкам з-за кордону ми допомогли оріхівцям, які залишилися у місті. Їм привіз близько двох тонн гуманітарної допомоги, в тому числі різну побутову техніку. Особливу увагу ми приділяли маленьким дітям і їхнім батькам, які потребували допомоги у догляді за майбутнім поколінням української нації. Було передано більше сотні упаковок памперсів, сотні банок із сумішами, іграшок та інших товарів для дітей.

Дмитро продовжує: 
- З розвитком наступальних дій ворога наші військовослужбовці потребували багато спеціальної техніки і приладів. У той же час завдяки спільним зусиллям з моїми друзями з волонтерської групи «Зграя» було передано великий медичний евакуаційний автомобіль для підрозділу ДФТГ «Степові вовки»,  особисто  мною закуплено дронів більше, ніж на мільйон гривень для підрозділів 110 ОБрТрО, 15 БрОП, підрозділів ГУР МО, були закуплені і передані старлінки, EcoFlow (зарядні станціі), генератори, РЕБи для 60 ОМБр і 12 бригади спеціального призначення «Азов», а також було закуплено багато обладнання і речей для 65 ОМБр, 128 ОГШБр, 82 ОДШБр і 92 ОШБр та інших бригад ЗСУ.
Щодо дронів, то куплено і передано один mavic matrix 30t (6000$/шт.), три mavic 3t - (5000$/шт.), три mavic 3  (2000$/шт.), один mavic 2 (до 1000$/шт.).

- Що змушує людей допомагати ЗСУ? Кого залучаєте до збору коштів?
- Насправді зараз досить складно закривати збори для наших героїв через ряд причин: зневіра, байдужість і дискредитація ворожими ІПСО волонтерського руху в Україні.  У 2022 році українці були максимально об’єднані  й «віддавали останнє» війську, щоб хоч якось поліпшити їхні умови. А тепер волонтери і військові стикаються з тим, що люди обрали для себе девіз «моя хата скраю», однак хто живе за таким принципом, то того хата буде наступною. Не дивлячись на всі проблеми, які існують, продовжую допомагати нашим військовослужбовцям. Завдяки донатам друзів, знайомих і товаришів  можу купувати і передавати необхідне обладнання моїм друзям з різних підрозділів, які знищують ворога як на суші, так і в небі. 
Марафон добрих справ триває. Бо підтримка армії  – це внесок у нашу перемогу!

Віра Гончар - мама Дмитра - волонтерством займається вже кілька років поспіль

Зарядні станції завжди потрібні нашим захисникам

Тамара Курочкіна